вул. Шевченка, 41-а, смт Семенівка, Полтавська область, 38200
тел. (05341) 9-17-39, факс (05341) 9-17-39, 9-15-37
Справа №547/1309/15-к
Провадження №1-кп/547/9/16
11 лютого 2016 року смт Семенівка, Полтавська область
Семенівський районний суд Полтавської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
обвинувачений ОСОБА_4 ,
потерпілий ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 Семенівського районного суду Полтавської області кримінальне провадження № 12015170320000425 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , громадянин України, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Дем'янівка Семенівського району Полтавської області, проживає і зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, одружений, освіта середня спеціальна, військовозобов'язаний, раніше судимий вироком Семенівським районного суду Полтавської області від 22.04.2015 за ст. 185 ч. 1 КК України до 150 годин громадських робіт,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України,
Обвинуваченому ОСОБА_4 пред'явлено обвинувачення у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України за таких обставин.
25.10.2015, близько 11:00 години, ОСОБА_4 перебуваючи на автобусній зупинці по вул. Карла Маркса в с. Оболонь Семенівського району Полтавської області, побачив велосипед марки "Україна" синього кольору, який стояв ліворуч від зупинки, обіпертий об її стіну. Пересвідчившись, що навколо нікого немає та його ніхто не бачить, ОСОБА_4 , маючий умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливу мету, взяв велосипед "Україна" синього кольору, сів на нього та поїхав у напрямку смт Семенівка Полтавської області, таким чином розпорядившись ним на власний розсуд. Своїми діями ОСОБА_4 завдав ОСОБА_5 , яка є потерпілою від злочину, майнову шкоду у розмірі 784 грн.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений і потерпілий повідомили та підтвердили, що 16.11.2015 між потерпілим і обвинуваченим, який на час укладення угоди був підозрюваним, укладено угоду про примирення. Просили суд затвердити угоду.
Прокурор вважав можливим затвердення угоди.
Вирішуючи у порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання можливості затвердження угоди про примирення від 16.11.2015, укладеної між підозрюваним і потерпілим, суд встановив таке.
В угоді сформульована підозра ОСОБА_4 і її правова кваліфікація, які за змістом повністю відповідають зазначеному вище обвинуваченню щодо ОСОБА_4 . Сторони угоди погодили, що правовою кваліфікацією підозри є вчинення ОСОБА_4 таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненої повторно, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України.
Сторони угоди узгодили покарання підозрюваного ОСОБА_4 за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, у виді 2-х років обмеження волі зі звільненням відповідно до ст. 75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік. У судовому засіданні обвинувачений також погодився із зазначеним покаранням та умовами звільнення від його відбування.
Угодою передбачено та роз'яснено наслідки її укладення і затвердження, у т.ч. обмеження права оскарження вироку, який може бути ухвалено за наслідками розгляду та затвердження угоди судом, наслідки невиконання угоди.
Злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості. Відповідно до ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним може бути укладена у провадженні щодо злочинів середньої тяжкості.
Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні просив вказану угоду затвердити, повідомив, що викрав у потерпілої велосипед, який приблизно через тиждень повернув, попросив вибачення у ОСОБА_6 ; надав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, умов звільнення від його відбування.
Потерпіла ОСОБА_5 підтвердила повернення їй викраденого велосипеда "Україна" і відсутність майнових або немайнових претензій до обвинуваченого.
Прокурор, обвинувачений і потерпілий у судовому засіданні ствердили, що під час укладення угоди дотримано відповідні вимоги і правила КПК України і КК України, просили суд затвердити угоду про примирення і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та умови звільнення від його відбування.
Судом встановлено, що зміст угоди про примирення, укладеної 16.11.2015 між підозрюваним ОСОБА_4 і потерпілою ОСОБА_5 відповідає вимогам ст. 471 КПК України.
Суд шляхом опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, цілком розуміє права обвинуваченого, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення і затвердження угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Відтак, оскільки умови угоди про примирення відповідають вимогам КПК України та КК України, та учасники судового провадження вказали на можливість затвердження судом угоди, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для затвердження угоди про примирення від 16.11.2015.
Ухвалюючи вирок, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 . Узгоджене сторонами угоди покарання відповідає правилам призначення покарань, передбаченим КК України.
За таких обставин суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, чим вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, за яке обвинуваченому слід призначити узгоджене сторонами угоди про примирення покарання - 2 роки обмеження волі зі звільненням відповідно до ст. 75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік. Також суд покладає на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені пунктами 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Цивільний позов не пред'явлено.
Питання про долю речового доказу, зазначеного у вироку, та який зберігається у потерпілого, вирішити відповідно до п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України, тобто повернути власнику.
Види та розмір процесуальних витрат не встановлено.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися. Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався. Під час судового розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого не подано.
Ураховуючи зазначене, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ст.ст. 368, 371, 373 - 376, 392 - 395, 468, 469, 471, 473-475, 532 КПК України, суд
Затвердити угоду про примирення, укладену 16.11.2015 між підозрюваним ОСОБА_4 і потерпілою ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання, узгоджене сторонами угоди про примирення від 16.11.2015, у виді двох років обмеження волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік, якщо протягом іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Речовий доказ у кримінальному провадженні - велосипед марки "Україна" синього кольору - повернути потерпілій ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги через Семенівський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1