донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
08.02.2016 р. справа №905/1327/15
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:Бойченка К.І. Стойка О.В., Марченко О.А. не з'явився; не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь", м. Маріуполь, Донецька область
на рішення господарського судуДонецької області
від06 жовтня 2015 р.
у справі№ 905/1327/15 (суддя Мельниченко Ю.С.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Механік", м. Донецьк
до Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь", м. Маріуполь, Донецька область
простягнення 41 024 грн. 06 коп.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Механік" (далі ТОВ "Механік", позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" (далі ПАТ "Азовелектросталь", відповідач) заборгованості за договором підряду №337АЭСр від 30.08.2012 р. у сумі 21 957 грн. 57 коп., 3% річних у сумі 2 236 грн. 33 коп. та інфляційних втрат у сумі 16 830 грн. 16 коп., всього 41 024 грн. 06 коп.
Рішенням господарського суду Донецької області від 06.10.2015 р. позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за договором підряду №337АЭСр від 30.08.2012 р. у сумі 21 957 грн. 57 коп., 3% річних у сумі 2 234 грн. 70 коп., інфляційні втрати у сумі 16 729 грн. 54 коп., а також судовий збір у сумі 1 822 грн. 45 коп., в решті позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивоване частковою обґрунтованістю позовних вимог.
ПАТ "Азовелектросталь" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду у даній справі скасувати в частині стягнення 3% річних у сумі 2 234 грн. 70 коп., в іншій частині рішення суду залишити без змін. Доповнень та уточнень до апеляційної скарги не надано.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник скарги посилається на те, що на його думку, рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права України, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що місцевим господарським судом неправомірно стягнуто з відповідача на користь позивача 3 % річних у сумі 2 234 грн. 70 коп., оскільки позивач не звертався до відповідача з вимогою сплатити 3 % річних за порушення строків оплати.
Позивач письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи обидві сторони були повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено місцевим господарським судом, між ТОВ "Механік", як підрядником, та ПАТ "Азовелектросталь", як замовником, був укладений договір підряду №337АЭСр від 30.08.2012 р. (далі - договір), за умовами якого підрядник зобов'язався виконати наступні роботи:
- виконання капітального ремонту електродвигуна 4МТН-280 М10 (Р=75кВТ; n=575 об/хв) електромостового крану №470 (інв. №7394) г/п 30/10т цеху №105 ПАТ "Азовелектросталь", в обсязі згідно кошторису (Додаток №1), що є невід'ємною частиною договору, складеного на підставі акту дефектації (Додаток №1/1), а замовник прийняти та оплатити виконані роботи;
- роботи виконуються з матеріалів підрядника, згідно розшифровки вартості основних та допоміжних матеріалів (додаток №2), що є невід'ємною частиною договору. Роботи з капітального ремонту виконуються на території підрядника. Доставка та повернення електродвигуна здійснюється транспортом підрядника та за його рахунок;
- роботи та матеріали, інші витрати, не передбачені договором, необхідність в яких виявилась в процесі виконання договору, оформлюється додатковим погодженням сторін в письмовій формі.
Відповідно до п. 2.1 договору, вартість робіт, що виконуються за договором визначається згідго договірної ціни, що є невід'ємною частиною договору та складає 41 957 грн. 57 коп., в т.ч. ПДВ 6 992 грн. 93 коп., в т.ч. вартість матеріалів підрядника - 36 506 грн. 74 коп., в т.ч. ПДВ 6 084 грн. 46 коп., а також вартість експлуатації машин та механізмів підрядника - 204 грн. 84 коп., в т.ч. ПДВ 20% - 34 грн. 14 коп.
Згідно з п. 3.1 договору, оплата за договором здійснюється перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника наступним чином: 100% вартості по факту виконання робіт протягом 10 банківських днів з моменту виставлення рахунку на підставі акту виконаних робіт, підписаного уповноваженими представниками обох сторін.
Строк дії договору, згідно з п. 11.1, передбачений сторонами з моменту його підписання повноважними представниками сторін і встановлений до 31.12.2013 р.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
З матеріалів справи слідує, що сторонами підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 4260 від 20.12.2012 р.
Вартість робіт за вказаним актом складає 41 957 грн. 57 коп.
У вищезазначеному акті наявне посилання на договір №337АЭСр від 30.08.2012 р., що, як вірно зазначив суд першої інстанції, свідчить про виконання робіт, зазначених в акті, на підставі вказаного договору.
Встановлено, що акт підписаний уповноваженими представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств.
Враховуючи викладене, підписаний сторонами акт є належним та допустимим доказом факту виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №337АЭСр від 30.08.2012 р.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивачем та матеріалами справи доведено факт виконання підрядних робіт за договором на суму 41 957 грн. 57 коп.
Відповідачем в якості сплати вартості виконаних робіт перераховані грошові кошти у сумі 20 000 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача за 26.12.2013 р.
Залишок заборгованості відповідача перед позивачем склав 21 957 грн. 57 коп., доказів погашення якої відповідачем суду не надано.
За таких обставин позовні вимоги у частині стягнення боргу в сумі 21 957 грн. 57 коп. підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заявлені до стягнення 3 % річних у сумі 2 236 грн. 33 коп. розраховані позивачем з 15.01.2013 р. по 25.12.2013 р., з 26.12.2013 р. по 27.07.2015 р.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що 3 % річних підлягають стягненню з відповідача на користь позивача частково, а саме, лише у сумі 2 234 грн. 70 коп., а у стягненні 3 % річних у сумі 1 грн. 63 коп. слід відмовити за необґрунтованістю нарахування.
Позивачем заявлено до стягнення інфляційні нарахування, які розраховані у період з січня 2013 р. по грудень 2013 р. у сумі 208 грн. 18 коп. від боргу в сумі 41 957 грн. 57 коп. та з січня 2014 р. по липень 2015 р. включно у сумі 16 621 грн. 98 коп. від боргу в сумі 21 957 грн. 57 коп., всього - 16 830 грн. 16 коп.
Інфляційні нарахування, що розраховані позивачем за період з січня 2013 р. по липень 2015 р. підлягають стягненню частково - лише в сумі 16 444 грн. 37 коп., у стягненні інфляційних нарахувань у сумі 385 грн. 79 коп. слід відмовити за необґрунтованістю нарахування.
Згідно з ст. 121 Господарського процесуального кодексу України суд може відстрочити виконання рішення при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, і у виняткових випадках, залежно від обставин справи.
Відповідачем заявлено клопотання про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Донецької області від 06.10.2015 р. у справі № 905/1327/15 строком на три місяці, яке судом першої інстанції на законних підставах відхилено за необґрунтованістю, оскільки наведені заявником обставини, не є такими, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а тому, не можуть бути підставою для звільнення відповідача від обов'язку належного виконання зобов'язань за судовим рішенням.
Доводи скаржника щодо неправомірності стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних у сумі 2 234 грн. 70 коп. є безпідставними.
Згідно з п. 1.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" попереднє, до подання позову до господарського суду, звернення кредитора до боржника з вимогою про сплату сум пені, інфляційних нарахувань та процентів річних не передбачено законом і тому не є обов'язковим. Отже, неподання позивачем (кредитором) доказів такого звернення не тягне за собою відмови в задоволенні відповідних позовних вимог.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у даній справі підлягає зміні в частині вирішення спору щодо стягнення інфляційних втрат та розподілу судових витрат за позовом.
Судові витрати за позовом та апеляційною скаргою покладаються на сторони відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" на рішення господарського суду Донецької області від 06.10.2015 року у справі № 905/1327/15 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 06.10.2015 року у справі № 905/1327/15 змінити.
Викласти п. 2 резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 06.10.2015 р. у справі № 905/1327/15 у наступній редакції:
"Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" (87535, Донецька область, м. Маріуполь, пл. Машинобудівельників, буд. 1, ідентифікаційний код 25605170) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Механік" (83059, м. Донецьк, пр. Ілліча, буд. 105, ідентифікаційний код 25118889) заборгованість за договором підряду №337АЭСр від 30.08.2012 р. у сумі 21 957 грн. 57 коп., 3% річних у сумі 2 234 грн. 70 коп., інфляційні втрати у сумі 16 444 грн. 37 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 1 805 грн. 27 коп."
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Механік" (83059, м. Донецьк, пр. Ілліча, буд. 105, ідентифікаційний код 25118889) на користь Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" (87535, Донецька область, м. Маріуполь, пл. Машинобудівельників, буд. 1, ідентифікаційний код 25605170) судові витрати за апеляційною скаргою у сумі 12 грн. 65 коп.
Доручити господарському суду Донецької області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий К.І. Бойченко
Судді: О.В. Стойка
О.А. Марченко