09 лютого 2016 р. Справа № 876/6679/13
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.04.2013 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова до Відкритого акціонерного товариства “ЛьвівОРГРЕС” про стягнення заборгованості, -
Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова 29.02.2012року звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства “ЛьвівОРГРЕС” , в якому просить стягнути заборгованість в розмірі 2104,95 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що за період роботи у ВАТ “ЛьвівОРГРЕС” право на призначення наукової пенсії у відповідності до вимог Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” отримав працівник - ОСОБА_1 За період з 01.08.2011 року по 31.12.2011 рік сума виплаченої цій особі пенсії наукового працівника становить 2104,95 грн. На виконання вимог ст. 24 згаданого вище Закону, а також постанови КМ України від 24.03.2004 р. № 372, відповідачу направлено три повідомлення на відшкодування УПФУ у Галицькому районі м. Львова цієї суми. Оскільки відповідач відмовляється її платити, позивач звернувся до суду про стягнення цих коштів у примусовому порядку.
Оскаржуваною постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02.04.2013 року позовну заяву - задоволено частково.
У поданій апеляційній скарзі позивач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує, тим, що за період роботи у ВАТ “ЛьвівОРГРЕС” право на призначення наукової пенсії у відповідності до вимог Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” отримав працівник - ОСОБА_1 За період з 01.08.2011 року по 31.12.2011 рік сума виплаченої цій особі пенсії наукового працівника становить 2104,95 грн. На виконання вимог ст. 24 згаданого вище Закону, а також постанови КМ України від 24.03.2004 р. № 372, відповідачу направлено три повідомлення на відшкодування УПФУ у Галицькому районі м. Львова цієї суми. Оскільки відповідач відмовляється її платити, позивач звернувся до суду про стягнення цих коштів у примусовому порядку.
Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що оскільки в силу Закону підприємство повинно фінансувати 50 % вказаної різниці у розмірі пенсії, то сума витрат, яку відповідач повинен відшкодувати управлінню ПФУ у Галицькому районі м. Львова - 1052,48грн. (2104,95 грн.*50%).
За таких обставин, позовні вимоги управління ПФУ у Галицькому районі м. Львова про стягнення 2104,95 грн., тобто про стовідсоткове відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність ”, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ”, є необґрунтованими. З огляду на викладене вище, суд приходить до переконання про підставність та обґрунтованість частини позовних вимог, а саме в сумі 1052,48 грн., щодо решти позовних вимог, то у задоволенні таких слід відмовити.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.
Економічні, соціальні та правові гарантії наукової та науково-технічної діяльності визначено Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність ”. Відповідно до вимог ч. 9 ст. 24 цього нормативного акта, різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: - для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; - для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному КМ України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; - для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.
Постановою КМ України № 372 від 24.03.2004р затверджено “Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність ”, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи ”.
Згідно з п. 2, 4 цього Порядку, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів. У разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III - IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.
Розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність ”, про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення (п. 5 Порядку).
Як вбачається з довідки ВАТ “ЛьвівОРГРЕС” “про підтвердження наукового стажу” від 18.04.2007 р. № 213/1100, за час роботи з 01.04.1965 року по 31.03.1994 року на державному підприємстві “Південне відділення тресту “ОРГРЕС” науковий стаж ОСОБА_1 становить 29 років. Також зазначено, що відповідно до Наказу Міністерства енергетики та електрифікації України № 292 від 29.12.1994р. ВАТ “ЛьвівОРГРЕС” є правонаступником ДП “Південне відділення тресту “ОРГРЕС”.
Отже, враховуючи те, що на час роботи ОСОБА_1 ВАТ “ЛьвівОРГРЕС” було державним підприємством, тому у відповідності до п. 2 ч. 9 ст. 24 Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” та п. 2, 4 Порядку, різниця між сумою пенсії, обчислена відповідно до вимог вказаного Закону та сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств фінансується наступним чином: 50 % різниці у розмірі пенсії - за рахунок коштів державного бюджету; 50 % різниці у розмірі пенсії - за рахунок коштів цих підприємств.
Як вбачається з довідки про суми пенсії призначеної відповідно до вимог Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність ” по особовому рахунку № 170010, ОСОБА_1 протягом серпня - грудня 2011 року нараховано та виплачено пенсії на загальну суму 3243,43 грн. (в тому числі2822,44 грн. - відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ”; 420,99 грн. - відповідно до вимог Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність ”).
Оскільки в силу Закону підприємство повинно фінансувати 50 % вказаної різниці у розмірі пенсії, то сума витрат, яку відповідач повинен відшкодувати управлінню ПФУ у Галицькому районі м. Львова - 1052,48грн. (2104,95 грн.*50%).
За таких обставин, позовні вимоги управління ПФУ у Галицькому районі м. Львова про стягнення 2104,95 грн., тобто про стовідсоткове відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність ”, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ”, є необґрунтованими.
З огляду на викладене вище, суд приходить до переконання про підставність та обґрунтованість частини позовних вимог, а саме в сумі 1052,48 грн., щодо решти позовних вимог, то у задоволенні таких слід відмовити. Щодо судових витрат, такі відповідно до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України, з відповідача не стягуються.
А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова - залишити без задоволення.
постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.04.2013 року у справі № 2а-1792/12/1370 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий В.В. Ніколін
Судді О.М. Гінда
ОСОБА_2