09 лютого 2016 р. Справа № 876/5741/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Гулида Р. М., Улицького В. З.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 квітня 2015 року по справі №442/2486/15-а № 2-а/442/90/2015 за позовом ОСОБА_1 до Директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області ОСОБА_2 про визнання постанови протиправною та її скасування,
1 квітня 2015 року позивач звернувся з адміністративним позовом до суду, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №3/35-ф/пз по справі про адміністративне правопорушення від 17 березня 2015 року, винесену директором Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області ОСОБА_2; адміністративне провадження закрити.
Позов мотивує відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, і як наслідок відсутністю підстав до винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 квітня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Зазначену постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач. У поданій апеляційній скарзі покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить вказану постанову скасувати та прийняти нову, якою задоволити позов повністю.
В апеляційній скарзі зазначає, що такий вид робіт як будівництво балкону не може тлумачитися як будівництво чи реконструкція об'єктів містобудування, відповідно для такого виду робіт немає необхідності в отриманні дозволу.
Оскільки в справі відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.
Вивчивши матеріали справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач на праві приватної спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1.
17 березня 2015 року директором Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області винесено постанову № 3/35-ф/пз по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення на позивача, у якій зазначено, що на прибудинковій території, що відноситься до земель міста, та не надана в приватну власність або користування, позивач здійснює будівництво балкону у багатоквартирному житловому будинку до квартири № 2 (влаштовано фундамент та залито залізобетонну плиту на металічних трубах), яка йому належить на праві спільної приватної власності згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29 березня 2010 року серія САС № 194314, без права на виконання будівельних робіт, чим порушено ряд законодавчих актів, які регулюють містобудівну діяльність. Постановою від 17 березня 2015 року позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 7 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення - виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такій декларації, вчинене щодо об'єктів II категорії складності та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6834 грн.
Дана постанова про адміністративне правопорушення розглянута на підставі Акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10 березня 2015 року та протоколу про адміністративне правопорушення № 3/20 від 10 березня 2015 року.
Актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та протоколом про адміністративне правопорушення №3/20 від 10 березня 2015 року складеними Головним державним інспектором Інспекційного відділу у Південному регіоні ОСОБА_3 встановлено, що на земельній ділянці, що відноситься до земель міста, позивач здійснює будівництво балкону до квартири АДРЕСА_1, яка йому належить на праві приватної спільної сумісної власності (свідоцтво про право власності САС № 194314 від 29 березня 2010року), без права на виконання будівельних робіт, чим порушено статтю 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», вимоги постанови КМУ від 13 квітня 2011 року № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт».
Відповідно до пункту 5 постанови КМУ від 13 квітня 2011 року «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів I-III категорії складності.
Згідно зі статтею 34 Закону України від 17 лютого 2011 року «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.
Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що у судовому засіданні позивач підтвердив відсутність у нього дозволу на виконання будівельних робіт, чим підтвердив обставини, викладені в Акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10 березня 2015 року, протоколі про адміністративне правопорушення № 3/20 від 10 березня 2015 року та постанові про накладення адміністративного стягнення від 17 березня 2015 року, а відтак оскаржувана постанова є правомірною.
Проаналізувавши наведені законодавчі положення, суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції і вважає, що за даних обставин немає підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Також суд вважає за необхідне зазначити, що, оскільки у позивача відсутній відповідний дозвіл на здійснення будівельних робіт, відповідач діяв в межах покладених на нього повноважень.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 квітня 2015 року по справі №442/2486/15-а № 2-а/442/90/2015 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дати складення в повному обсязі.
Головуючий Кузьмич С. М.
Судді Гулид Р. М.
ОСОБА_4