09 лютого 2016 р. Справа № 876/15600/13
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2013 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податку, -
Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова Львівської області 25.11.2010 року звернулась з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що згідно з листом Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ при ГУМВСУ у Львівській області № 9/2074 від 31.08.2010р. позивача повідомлено, що громадянка ОСОБА_1 зареєструвала 31.10.2009р. вантажний автомобіль марки МЕRCЕDЕS-ВЕNZ (державний номерний знак НОМЕР_1) 2002 року випуску.
У відповідності до ст. 1 та ст.5 цього ж Закону громадянка ОСОБА_1 є платником податку з власників транспортних засобів при першій реєстрації в Україні і зобов'язана сплатити податок з власників транспортних засобів до бюджету Залізничного району м. Львова за 2009р. в термін не пізніше 21.10.2009р. (перед реєстрацією, транспортного засобу в уповноважених органах). Податок з власників транспортних засобів зараховується на рахунок місцевого бюджету Залізничного району м. Львова р/р 33211808700003, код платежу 12020200, одержувач - Місцевий, бюджет Залізничного району м. Львова, МФО 825014, ЄДРПОУ 22389398, банк одержувача ГУДКУ у Львівській області, але його не було сплачено, що і стало підставою для звернення до суду.
Оскаржуваною постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2013 року в задоволенні позовної заяви - відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі позивач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує, тим, що У відповідності до ст. 1 та ст.5 цього ж Закону громадянка ОСОБА_1 є платником податку з власників транспортних засобів при першій реєстрації в Україні і зобов'язана сплатити податок з власників транспортних засобів до бюджету Залізничного району м. Львова за 2009р. в термін не пізніше 21.10.2009р. (перед реєстрацією, транспортного засобу в уповноважених органах). Податок з власників транспортних засобів зараховується на рахунок місцевого бюджету Залізничного району м. Львова р/р 33211808700003, код платежу 12020200, одержувач - Місцевий, бюджет Залізничного району м. Львова, МФО 825014, ЄДРПОУ 22389398, банк одержувача ГУДКУ у Львівській області, але його не було сплачено, що і стало підставою для звернення до суду.
Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Відмовляючи в позові суд першої інстанції виходив з того, що при розгляді справи № 2а-5500/11/1370 встановлено, що в матеріалах реєстраційної справи відсутня квитанція про сплату податку з власників транспортних засобів. Судом встановлено, що слідчим відділом прокуратури Львівської області порушено кримінальну справу № 181-0311, № 181-0290 щодо службових осіб Львівського ВРЕР УДАІ ГУМВС України у Львівській області за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 364, ч.1 ст. 365 КК України. Дізнавшись про реєстрацію на своє ім'я транспортного засобу та обов'язок сплати податок з власників транспортних засобів, ОСОБА_1 звернулась до прокуратури Львівської області із завою про вчинення відносно неї злочину. ОСОБА_1 заявляє, що ніколи не реєструвала на своє ім'я зазначеного автомобіля, не видавала довіреності на представництво чи розпорядження від її імені автомобілем. Таким чином ОСОБА_1 не є власником означеного транспортного засобу і не може бути платником податку з власників транспортних засобів.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.
Позивач звернувся до суду з позовом, вимоги якого обґрунтовує тим, що згідно з вимогами ст. 1 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів ”, із змінами і доповненнями платниками податку з власників транспортних засобів є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства ( фізичні особи), які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби.
Відповідно до ст.5 вказаного Закону податок з власників транспортних засобів фізичними особами сплачується перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому проводиться технічний огляд.
Згідно з листом Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ при ГУМВСУ у Львівській області № 9/2074 від 31.08.2010р. позивача повідомлено, що громадянка ОСОБА_1 зареєструвала 31.10.2009р. вантажний автомобіль марки МЕRCЕDЕS-ВЕNZ (державний номерний знак НОМЕР_1) 2002 року випуску.
У відповідності до ст. 1 та ст.5 цього ж Закону громадянка ОСОБА_1 є платником податку з власників транспортних засобів при першій реєстрації в Україні і зобов'язана сплатити податок з власників транспортних засобів до бюджету Залізничного району м. Львова за 2009р. в термін не пізніше 21.10.2009р. (перед реєстрацією, транспортного засобу в уповноважених органах).
Виходячи із встановлених ст. ст.3, 5 згаданого Закону ставок податку за вказаний транспортний засіб з розрахунку за рік належить до сплати 15 036,00 грн. податку з власників транспортних засобів за вантажний автомобіль марки МЕRCЕDЕS-ВЕNZ (об'єм двигуна - 2148 куб.см., ставка податку за 100 куб.см. 700 грн.).
Податок з власників транспортних засобів зараховується на рахунок місцевого бюджету Залізничного району м. Львова р/р 33211808700003, код платежу 12020200, одержувач - Місцевий, бюджет Залізничного району м. Львова, МФО 825014, ЄДРПОУ 22389398, банк одержувача ГУДКУ у Львівській області.
У відповідності до вимог ст.ст.2, 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. №509 XII, із внесеними змінами і доповненнями, завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Відповідно до п.11 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” Державні податкові інспекції в районах подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в дохід держави коштів, одержаних без встановлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Проте, як свідчать матеріали справи та посилається відповідач, Львівським окружним адміністративним судом розглянуто справу № 2а-5500/11/1370 за позовом ОСОБА_1 до Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про скасування реєстрації транспортного засобу. Постановою суду від 04.10.2013р. у справі № 2а-5500/11/1370 позовні вимоги задоволено, визнано протиправною та скасовано державну реєстрацію автомобіля марки Mercedes-Benz, 2002 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, проведену 31 жовтня 2009 р. Львівським відділом реєстраційно-екзаменаційної роботи Державної автомобільної інспекції при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на ім'я ОСОБА_1
При розгляді справи № 2а-5500/11/1370 встановлено, що в матеріалах реєстраційної справи відсутня квитанція про сплату податку з власників транспортних засобів. Судом встановлено, що слідчим відділом прокуратури Львівської області порушено кримінальну справу № 181-0311, № 181-0290 щодо службових осіб Львівського ВРЕР УДАІ ГУМВС України у Львівській області за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 364, ч.1 ст. 365 КК України. Дізнавшись про реєстрацію на своє ім'я транспортного засобу та обов'язок сплати податок з власників транспортних засобів, ОСОБА_1 звернулась до прокуратури Львівської області із завою про вчинення відносно неї злочину. ОСОБА_1 заявляє, що ніколи не реєструвала на своє ім'я зазначеного автомобіля, не видавала довіреності на представництво чи розпорядження від її імені автомобілем.
Таким чином ОСОБА_1 не є власником означеного транспортного засобу і не може бути платником податку з власників транспортних засобів.
Відповідно до п.2 ст. 14 КАС України, визначено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Частиною 3 цієї ж статті вказано про те, що невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 255 КАС України також визначено наслідки набрання законної сили судовим рішенням. Так, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Поряд з тим, частиною 2 ст. 255 КАС України визначено, що обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню і в позові слід відмовити.
А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області - залишити без задоволення.
постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2013 року у справі № 2а-11048/10/1370 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий В.В. Ніколін
Судді О.М. Гінда
ОСОБА_2