Справа: № 691/906/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Черненко В.О. Суддя-доповідач: Троян Н.М.
04 лютого 2016 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Троян Н.М.,
суддів - Гром Л.М., Твердохліб В.А.,
за участю секретаря - Новак О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Городищенського районного суду Черкаської області від 24 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області, Пенсійного фонду України про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
31 липня 2015 року позивач звернувся до Городищенського районного суду Черкаської області з адміністративним позовом, з урахуванням зміни позовних вимог, в якому просив: визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області та Пенсійного фонду України стосовно відмови у призначенні ОСОБА_2 пенсії на пільгових умовах; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області вчинити дії по призначенню ОСОБА_2 пенсії на пільгових умовах з 15.07.2013 з урахуванням трудовому стажу за період з 15.09.1998 по 16.03.2000 в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Кристалл» на посаді 5 розряду згідно постанови Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 03.06.2014, залишену без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.07.2014.
Постанову Городищенського районного суду Черкаської області від 24 грудня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.
Позивач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
Згідно до частини четвертої ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до частини першої ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, постановою Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 03.06.2014, залишену без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.07.2014, визнано неправомірними дії УПФ України в м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області та зобов'язано УПФ України в м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області провести позивачу нарахування пенсії на пільгових умовах з 15.07.2013 з урахуванням трудового стажу за період з 15.09.1998 по 16.03.2000 в ТОВ «Кристалл» на посаді прохідника 5 розряду (а.с. 6-10).
22 липня 2014 року в УПФ України в м. Шахтарську та Шахтарському районі позивачем зареєстровано заяву та відповідні документи, що надають йому право на призначення пенсії. Проте, в зв'язку з проведенням антитерористичної операції в Донецькій області, пенсія не була призначена позивачу (а.с.11).
У листопаді 2014 року ОСОБА_2 перемістився з окупованої території до м. Городище Городищенського району Черкаської області, що підтверджується довідкою №7106000170 від 25.11.2014 (а.с. 5).
25 листопада 2014 року позивач звернувся до УПФ України в Городищенському районі Черкаської області за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах (а.с. 56).
Рішенням протокольної форми №2364 від 15.01.2015 УПФ України в Городищенському районі Черкаської області відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю пільгового стажу роботи. Зазначений протокол про відмову у призначенні пенсії, отримано 17.01.2015 за вих. №157/04 (а.с. 14-15, 57).
Листом від 30.12.2014 №36046/02-20 Пенсійний фонд України на заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 05.12.2014 повідомив про те, що пільговий стаж роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку підтверджується підприємством на підставі уточнюючої довідки (а.с. 13).
Пенсійний фонд України, розглянувши звернення ОСОБА_3, листом від 18.02.2015 №БІ-309620 повідомив, що після нормалізації ситуації в м. Шахтарську, постанова Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 03.06.2014, та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.07.2014 буде виконуватись у відповідності з вимогами чинного законодавства України. Крім того, зазначено, що вищевказаними рішеннями жодних зобов'язань на управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області не покладено (а.с. 12).
03 липня 2015 року позивач повторно звернувся з заявою до УПФ України в Городищенському районі Черкаської області за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах, при цьому надавши вже постанову Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 03.06.2014 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.07.2014 року (а.с. 61).
16 липня 2015 року листом №14/Б-10 позивача повідомлено про те, що пільговий стаж роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, підтверджується уточнюючою довідкою підприємств. Крім того, виконання постанови Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 03.06.2014, залишеної без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.07.2014, зобов'язано УПФ в Шахтарському районі Донецької області проводити нарахування пенсії (а.с. 16).
Вважаючи порушенням своїх прав з боку УПФ України в Городищенському районі Черкаської області та Пенсійного фонду України та з метою їх відновлення ОСОБА_2 звернувся за захистом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки, по-перше, заява позивача від 03.07.2015 не відповідала формі, установленій Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005, №22-1, та відповідно УПФ України в Городищенському районі Черкаської області ніякого рішення, установленої законом форми щодо відмови позивачу в призначенні пенсії, не приймало, по-друге, призначення пенсії, є виключною компетенцією територіального управління Пенсійного фонду України, за місцем проживання особи, однак позивач, в установленому порядку, не звертався до Пенсійного фонду України з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності УПФ України в Городищенському районі Черкаської області, відтак позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280 (Положення №280) Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямована і координується Кабінет Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язкову державному соціальному страхуванню.
Пунктом 7 Положення № 280 передбачено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні управління.
Згідно з пп. 6 п. 4 Положення №280 Пенсійний фонд України, відповідно до покладених на нього завдань, лише організовує, координує та контролює роботу територіальних органів щодо, зокрема, призначення (перерахунку) і виплати пенсії. Спеціальних підрозділів, які безпосередньо призначають пенсії, поновлюють їх виплату в Пенсійному фонді України не створено.
Пенсійне забезпечення, відповідно до частини п'ятої ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1055-ІV від 09.07.2013 здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України.
Згідно з п. 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 28-2 від 22.12.2014 управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України.
З вищезазначеного слідує, що обов'язок по забезпеченню своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій та інших виплат відповідно до чинного законодавства покладається саме на управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а не до повноважень безпосередньо самого Пенсійного фонду України.
Оскільки Пенсійним фондом України не приймалося рішення щодо відмови позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах та позивач не звертався до Пенсійного фонду України з приводу оскарження рішення Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області від 17.01.2015 про відмову в призначенні йому пенсії, відтак позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України стосовно відмови у призначенні ОСОБА_2 пенсії на пільгових умовах є такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог до Управління ПФУ в Городищенському районі Черкаської області, колегія зазначає наступне.
Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Порядок 22-1), відповідно до п. 1.1 якого заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
Пунктом 1.7 Порядку №22-1 передбачено, що у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Відповідно до п.4.1 Порядку 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Разом з тим, у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» № 1085-р від 07.11.2014 визначено населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Зокрема, до такого переліку віднесено місто Шахтарськ Донецької області, де прописаний позивач.
Відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України в «Про здійснення соціальних виплат особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції» від 05.11.2014 № 637 призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року №509. Зазначені виплати, що призначені або продовжені відповідним особам до набрання чинності цією постановою, здійснюються за фактичним місцем їх проживання (перебування) у разі видачі їм до 31 грудня 2014 року такої довідки.
Вказана постанова офіційно опублікована в Урядовому кур'єрі 26.11.2014 №220 та набула чинності відповідно 26.11.2014.
Відповідно до довідки №7106000170 від 25.11.2014 ОСОБА_2 переміщений з тимчасово окупованої території в АДРЕСА_1 (а.с. 5).
Саме довідка про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України у сукупності з іншими документами, визначеними Порядком № 22-1, зокрема заявою пенсіонера, є достатньою та необхідною підставою для витребування компетентним управлінням ПФУ, яке діє на підконтрольній території України за місцем обліку пенсіонера-переселенця, його пенсійної справи від управління ПФУ на окупованій території та для наступного забезпечення виплати пенсії такій особі за новим місцем її реєстрації (обліку).
Разом з тим, як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області з заявою від 25.11.2014 та відповідними документами про призначення йому пільгової пенсії, однак йому відмовлено у зв'язку з відсутністю пільгового стажу роботи.
03 липня 2015 року позивач повторно звернувся із заявою, до Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області, надавши при цьому постанову Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 03.06.2014.
За правилами частини першої ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно частини першої ст.255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
За таких вимог процесуального закону, колегія суддів, не може надавати оцінку законності встановлення адміністративними судами будь-якої інстанції факту наявності у позивача права на отримання пільгової пенсії.
Оскільки заява позивача від 03.07.2015 надана не за встановленою додатком 2 Порядку 22-1 формою та вже після спливу трьохмісячного терміну з дня подання первісної заяви від 25.11.2014, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність ознак неправомірності дій Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області щодо не призначення позивачу пільгової пенсії.
З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що оскільки відповідачі діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначених чинним законодавством України, відтак позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно із частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Городищенського районного суду Черкаської області від 24 грудня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: Н.М.Троян
Судді: Л.М. Гром,
В.А. Твердохліб
Повний текст виготовлено: 10 лютого 2016 року.
.
Головуючий суддя Троян Н.М.
Судді: Твердохліб В.А.
Гром Л.М.