09 лютого 2016 року Справа № 876/10181/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Гулида Р. М., Улицького В. З.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 вересня 2015 року у справі №308/8329/15 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді про визнання дій неправомірними і зобов'язання вчинити дії,
14 липня 2015 року позивач звернувся з адміністративним позовом до відповідача, яким просив визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області щодо неврахування матеріальних допомог, інших заохочувальних виплат та суми індексації заробітної плати при визначенні розміру пенсії; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області перерахувати та виплатити позивачу пенсію як державному службовцю з моменту її призначення - з 10 березня 2011 року на підставі довідки № 859 від 22 червня 2015 року, про складові заробітної плати, яка надана Ужгородським міським центром зайнятості, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 14 лютого 2011 року.
Позов мотивує тим, що вказані допомоги не були враховані відповідачем при нарахуванні пенсії позивача.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 вересня 2015 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області щодо неврахування матеріальних допомог, інших заохочувальних виплат та суми індексації заробітної плати при визначенні розміру пенсії позивача за період з 10 березня 2011 року до 1 червня 2015 року.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області здійснити перерахунок та виплатити позивачу пенсію як державному службовцю з моменту її призначення - з 10 березня 2011 року до 1 червня 2015 року на підставі довідки № 859 від 22 червня 2015 року про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про держану службу», що була затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 14 лютого 2011 року № 5-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2011 року за № 210/18948 «Про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі № 2а-4753/09/2670 (постанова № 2а-4753/09/2670)».
З таким рішенням суду не погодився позивач, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задоволити позов повністю.
В апеляційній скарзі зазначає, що відсутні підстави для обмеження періоду, за який суми матеріальної допомоги, інших заохочувальних виплат, індексації заробітної плати включаються до розрахунку заробітної плати.
Оскільки в справі відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд приходить до висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в порядку передбаченому статтею 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга належить до задоволення з наступних підстав.
Вивчивши матеріали справи судом апеляційної інстанції встановлено, що 28 травня 2015 року позивач звернулася до відповідача із заявою від 20 травня 2015 року про перерахунок їй пенсії у зв'язку з тим, що при нарахуванні пенсії не було враховано усі доходи про заробітну плату, а саме: з довідки було вилучено графу «інші доходи».
Листом від 8 червня 2015 року № 11/М-71 Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області повідомив позивачу, що 10 березня 2011 року позивач звернувся до відповідача із заявою та документами для призначення пенсії згідно Закону України «Про державну службу». При цьому розрахунок пенсії був проведений на підставі довідки № 405 від 12 березня 2011року, виданої Ужгородським міським центром зайнятості, з урахуванням усіх зазначених в ній сум.
22 червня 2015 року позивач повторно звернувся до відповідача із заявою від 22 червня 2015 року та доповненням до неї від 23 червня 2015 року про перерахунок пенсії з урахуванням всіх виплат, з яких сплачувалися страхові внески, долучивши до заяви довідку Ужгородського міського центру зайнятості за № 859 від 22 червня 2015 року.
26 червня 2015 року Управління пенсійного фонду України в місті Ужгороді Закарпатської області листом № 7971/12 повідомило позивача, що з 1 червня 2015 року пенсії призначені в порядку та на умовах визначених Законом України «Про державну службу» не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються.
Згідно довідки Ужгородського міського центру зайнятості від 22 червня 2015року № 859 у графі «Інші виплати», які були виплачені позивачеві з 1 березня 2009 року до 28 лютого 2011 року зазначена сума 9972 грн 29 коп., з яких: 7827 грн 79 коп. матеріальна допомога та 2099 грн 50 коп. індексація, які, як вважає позивач, незаконно не були враховані при нарахуванні їй пенсії.
Відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року «Про державну службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року «Про оплату праці (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) зазначено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входять: основна та додаткова заробітна плата, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата -це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Відповідно до статті 1, частини 2 статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення; суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати та не мають разового характеру.
Відповідно до частини першої статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналогічну позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 20 лютого 2012 року, 14, 28 травня та 6 листопада 2013 року (№№ 21-430а11, 21-97а13, 21-125а13, 21-350а13 відповідно) та у постанові від 3 червня 2014 року № 21-134а14.
Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з того, що оскільки з сум матеріальної допомоги, інших заохочувальних виплат та індексації нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, дані суми необхідно враховувати при визначенні розміру пенсії. Щодо перерахунку пенсії у період з 10 березня 2011 року суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем була помилково прийнята довідка за формою, яка не відповідала встановленій на той час формі довідки про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про держану службу», що була затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 14 лютого 2011 року № 5-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2011 року за № 210/18948 «Про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі № 2а-4753/09/2670 (постанова № 2а-4753/09/2670)», внаслідок чого для нарахування пенсії ним був врахований заробіток позивача в сумі 34117,50 грн, тоді як необхідно було враховувати в сумі 44089,79 грн, тобто з урахуванням інших виплат (матеріальної допомоги та індексації), які не були взагалі зазначені у попередній довідці, що призвело до необґрунтованого заниження розміру пенсії позивачеві.
Щодо визначення часу, до якого можливе врахування даних сум при перерахунку пенсії (до 1 червня 2015 року) суд першої інстанції виходив із змісту положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року, яким встановлено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Вивчивши матеріали справи та проаналізувавши наведені вище законодавчі положення колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині наявності підстав для включення сум матеріальної допомоги, інших заохочувальних виплат, індексації заробітної плати до розрахунку заробітної плати для нарахування пенсії з 10 березня 2011 року до настання обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.
Так, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не враховано той факт, що при проведенні перерахунку пенсії позивачу застосуванню підлягає така норма закону, яка діяла на момент призначення пенсії, а відтак відсутні підстави для обмеження періоду, за який суми матеріальної допомоги, інших заохочувальних виплат, індексації заробітної плати включаються до розрахунку заробітної плати.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення -суду першої інстанції.
Керуючись статтями 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.
Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 вересня 2015 року у справі №308/8329/15 скасувати та прийняту нову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області щодо неврахування матеріальних допомог, інших заохочувальних виплат та суми індексації заробітної плати при визначенні розміру пенсії позивача за період з 10 березня 2011 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області здійснити перерахунок та виплатити позивачу пенсію як державному службовцю з моменту її призначення - з 10 березня 2011 року до настання обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин на підставі довідки № 859 від 22 червня 2015 року про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про держану службу», що була затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 14 лютого 2011 року № 5-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2011 року за № 210/18948 «Про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі № 2а-4753/09/2670 (постанова № 2а-4753/09/2670)».
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дати набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий Кузьмич С. М.
Судді Гулид Р. М.
ОСОБА_2