09 лютого 2016 р. Справа № 876/7401/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Гулида Р. М., Улицького В. З.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2015 року у справі № 2а-895/11/1370 за позовом Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного Управління Державної фіскальної служби України у Львівської області до ОСОБА_1 за участю третьої особи,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів,
Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з відповідача податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 32939 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю несплаченого відповідачем податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2015 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Зазначену постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач. У поданій апеляційній скарзі посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить вказану постанову скасувати та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги.
В апеляційній скарзі зазначає, що факт того, що транспортний засіб було зареєстровано не є доказом того, що податок сплачено та не є підставою для звільнення відповідача від обов'язку такий податок сплатити.
Оскільки в справі відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.
Проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено, що 8 жовтня 2009 року Львівським ВРЕР УДАІ ГУ МВС України у Львівській області на ім'я відповідача здійснено першу реєстрацію в Україні транспортних засобів марки Volkswagen, 1998 р., д.н.з. BC2182BE та транспортного засобу марки FIAT, 2003р.в., д.н.з. BC1878BA, що підтверджується листом Львівського ВРЕР УДАІ ГУ МВС України у Львівській області від 31 серпня 2010 року №9/2074 та від 23 березня 2011 року №9/552зп.
Позивач стверджує, що при здійсненні державної реєстрації транспортних засобів марки Volkswagen, 1998 р., д.н.з. BC2182BE та транспортного засобу марки FIAT, 2003р.в., д.н.з. BC1878BA не сплачено податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що підтверджується довідкою ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 2 листопада 2010 року №26775/9/19-023/1436 та від 14 червня 2011 №20496/9/19-023/1031.
Сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, яка підлягала сплаті відповідачем при першій реєстрації транспортних засобів марки Volkswagen, 1998 р., д.н.з. BC2182BE та транспортного засобу марки FIAT, 2003 р.в., д.н.з.BC1878BA відповідно до розрахунків ДПІ у Залізничному районі м. Львова становить 32939 грн.
Відповідач заперечує проти факту реєстрації ним транспортних засобів, у зв'язку з чим, звернувся із відповідною заявою від 29 березня 2011 року до органів прокуратури. Листом від 6 квітня 2011 року №06/3-1761 вих.11 слідчим відділом прокуратури Львівської області повідомлено відповідача, що рішення про визнання його потерпілим буде прийняте після проведення необхідних слідчих дій.
Відповідно до листа Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області від 12 лютого 2015 року №16/14-1561 у кримінальному провадженні №12013150060001639 від 28 травня 2013 року (кримінальна справа №181-0062) триває досудове розслідування.
Податок з власників транспортних засобів, самохідних машин і механізмів, порядок його обчислення і сплати встановлюються Законом України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11 грудня 1991 року № 1963-ХІІ
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.
Статтею 3 цього ж Закону передбачено, що перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу.
Відповідно до частини 6 статті 5 цього Закону фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.
Частиною 1 статті 7 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11 грудня 1991 року передбачено, що у разі приховування (заниження) об'єктів оподаткування з власників транспортних засобів стягуються сума несплаченого податку, а також пеня або штраф у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не подано належних доказів здійснення відповідачем першої державної реєстрації транспортних засобів марки Volkswagen, 1998 р., д.н.з. BC2182BE та транспортного засобу марки FIAT, 2003р.в., д.н.з. BC1878BA, а відтак така реєстрація не може тягнути за собою обов'язок сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Отже, відсутні підстави для стягнення з відповідача податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за державну реєстрацію вказаних автомобілів у сумі 32939 грн.
Проаналізувавши матеріали справи та наведені вище законодавчі положення, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції і вважає за необхідне зазначити, що обов'язок сплати податку за першу реєстрацію транспортного засобу виникає у зв'язку з проведенням такої реєстрації. Оскільки сам факт реєстрації недоведений, відповідно і обов'язок відповідача по сплаті вказаного податку, що виникає у зв'язку з проведенням реєстрації у відповідача не виник.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2015 року у справі № 2а-895/11/1370 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий Кузьмич С. М.
Судді Гулид Р. М.
ОСОБА_2