02 лютого 2016 року Справа № 876/5101/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючої судді Хобор Р.Б.
суддів: Попка Я.С., Сеника Р.П.,
з участю секретаря судового засідання Мартинишина Р.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Львові на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2015 року по справі № 813/800/15 за позовом управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м. Львова до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Львові про стягнення заборгованості, -
В C Т А Н О В И В:
Позивач звернувся з позовом до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування суми виплаченої пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва в сумі 849,96 грн. за період з 01.07.2014 року по 31.12.2014 року.
На підтвердження позовних вимог покликається на те, що відповідно до ст. 21 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Позивач стверджує, що ним понесено витрати на виплату пенсії по інвалідності гр. ОСОБА_1 внаслідок трудового каліцтва на загальну суму 849,96 грн. за період з 01.07.2014 року по 31.12.2014 року, а відтак відповідач зобов'язаний відшкодувати вказану суму заборгованості.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду 17 квітня 2015 року позов задоволено.
Стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Львові на користь управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м. Львова заборгованість по відшкодуванню суми виплаченої пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва за період з 01.07.2014 року по 31.12.2014 року в сумі 849,96 грн.
Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржив відповідач відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Львові, який покликаючись на те, що вказана постанова прийнята з порушенням норм матеріального процесуального права, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2015 року скасувати, та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено Порядком відшкодування витрат, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04 березня 2003 року №55-4/4, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за №376/7697. Згаданий Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Однак цей Порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків підлягає застосуванню лише при відсутності спору. Також вказав, що особова справа гр. ОСОБА_2 у Відділенні відсутня, а тому, на його думку, у Фонду немає жодних правових підстав для здійснення відшкодувань Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві. Крім того, акт про нещасний випадок (складений на гр. ОСОБА_3, згідно свідоцтва про переміну прізвища - ОСОБА_1П.) не відповідає вимогам діючого на той час Положення про розслідування та облік нещасних випадків на виробництві від 17.08.1989 року №8-12, а саме: у пункті 10 акту не зрозуміло при яких обставинах стався нещасний випадок, у пункті 11 відсутні причини нещасного випадку, копія акта не завірена нотаріально. Жодних доказів, які б освідчили про отримання пенсії гр. ОСОБА_1 внаслідок нещасного випадку не додано. Відтак, позовні вимоги позивача вважає безпідставними та необґрунтованими.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено те, що відповідно до акта №б/н форми Н-1 про нещасний випадок на виробництві від 11.12.1990 року нещасний випадок з гр. ОСОБА_1 стався 16.11.1990 року під час виконання робіт в Будинку побуту Львівської міжрайонної ремонтно-будівельної дільниці (вул. Декабристів, 15, с. Великий Любінь, Львівська область). Згідно з протоколом Галицького управління Пенсійного фонду України №16909 від 10.02.2004 року гр. ОСОБА_1 з 06.11.2003 року призначено пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва.
Згідно з витягом із акта огляду МСЕК серії ЛВА-1 034211 №164245 вбачається, що ОСОБА_1 встановлена третя група інвалідності, безстроково, у зв'язку з трудовим каліцтвом.
На підтвердження факту нарахування та виплати пенсій гр. ОСОБА_1 за період липень-грудень 2014 року позивач надав відповідну довідку №2095 від 26.03.2015 року про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії.
Витрати на виплату гр. ОСОБА_1 пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва за період липень-грудень 2014 року на загальну суму 849,96грн. (по 141,66 грн. щомісяця) позивач включав в акти звірок за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад грудень 2014 року, проте Відділення виконавчої дирекції Фонду відмовилося приймати ці виплати до відшкодування з тих мотивів, що акт про нещасний випадок на виробництві не оформлений у відповідності до чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства.
Оцінюючи правовідносини, що виникли між сторонами апеляційний суд виходить з наступних міркувань.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року за № 16/98-ВР встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до статті 4 вищенаведених Основ, залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
За пенсійним страхуванням, у відповідності до ст. 25 даних Основ, надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення, зокрема, пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи та допомога на поховання пенсіонерів.
Пунктом 4 цієї ж статті визначено, що за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
У частині 4 статті 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Враховуючи те, що пенсія по групі інвалідності внаслідок трудового каліцтва є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Таким чином, суд приходить до висновку, що страховиком, який має виплачувати пенсію, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 21 травня 2013 року у справі № 21-129а13, а тому, у відповідності до вимог ст. 244-2 КАС України, враховується судом при застосуванні вищенаведених норм законодавства.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції вірно вказав, що вимоги про стягнення витрати на виплату гр. ОСОБА_1 пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва за період липень - грудень 2014 року на загальну суму 849,96 грн. є підставними.
.
Щодо недоліків актів про нещасні випадки щодо вищенаведених осіб, то суд першої інстанції вірно вказав, що такі не спростовують факту здійснення виплат позивачем сум пенсій по інвалідності та не звільняють від обов'язку відшкодувати останні.
Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України допомоги на поховання, визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що затверджений спільною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року № 5-4/4, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697.
Пунктом 5 згаданого Порядку визначено, що територіальні органи Пенсійного фонду України щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Пунктом 6 Порядку передбачено, що головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. На підставі акту звірення витрат проводиться відшкодування виплачених сум пенсій на централізованому рівні.
Однак, Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та Професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 року № 5-4/4, не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки він встановлює лише механізм включення та відшкодування витрат за особовими справами потерпілих і розрахований на відсутність спору.
Апеляційним судом із довідки про розрахунок витрат на виплату пенсії гр. ОСОБА_1 за період з 01.07.2014 року по 31.12.2014 року, встановлено те, що загальна сума фактичних витрат позивача на виплату та доставку пенсії за вищевказаний період, яка підлягає відшкодуванню, становить 849,96 грн.
У зв'язку з тим, що заборгованість відповідача на зазначену вище суму не погашена, позовні вимоги УПФУ у Личаківському районі м. Львова є обґрунтованими, документально підтвердженими, тому підлягають до задоволення.
Також апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, , що витрати управління ПФУ у Личаківському районі м. Львова у зв'язку з виплатою та доставкою гр. ОСОБА_1 пенсії по інвалідності за період липень-грудень 2014 року на загальну суму 849,96 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Львові залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2015 року по справі № 813/800/15 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча суддя Р.Б. Хобор
Судді Я.С. Попко
ОСОБА_4