08 лютого 2016 року Справа № 876/10088/13
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Обрізко І.М.
суддів Левицької Н.Г., Сапіги В.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області ДПС на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року по справі за позовом комунального підприємства «Виробниче управління водопровідного-каналізаційного господарства м. Ужгорода» до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області ДПС про скасування податкових повідомлень - рішень,-
комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідного-каналізаційного господарства м. Ужгорода» звернулося з адміністративним позовом до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області ДПС про скасування податкових повідомлень -рішень.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 20.01.2012 року позивачем було отримано Акт № 53/15-03 від 20.01.2012 року про результати камеральної перевірки по питанню дотримання встановлених законодавством граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання по збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ, плати за користування надрами для видобування корисних копалин до КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода». Позивач отримав податкові повідомлення-рішення від 27.01.2012 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, які були прийняті відповідно до вказаного Акту перевірки, разом з розрахунками штрафних санкцій. Позивач вважає, що вказана перевірка дотримання граничних строків сплати збору за спеціальне використання води та плати за користування надрами проведена з порушеннями вимог податкового законодавства та прав платника податків, а оскаржувані рішення прийняті без урахування всіх фактичних обставин та є протиправними.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року задоволено позовні вимоги. Суд виходив з того, що проведено камеральну перевірку позивача з питань дотримання встановлених законодавством граничних термінів сплати податкового зобов'язання по збору за спеціальне використання води та плати за користування надрами, складено акт, за наслідками прийняті податкові повідомлення - рішення, отже висновки акту камеральної перевірки зроблені з перевищенням наданих повноважень. Подібне суперечить ст.75.1.1 ПК України, що камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податковій декларації платника податків. Твердження відповідача, що такий мав право при перевірці використовувати дані про сплату збору за спеціальне використання води та плати за користування надрами, які не містяться в податкових деклараціях (розрахунках) платника податків спростовується ст.76 ПК України, яка безпосередньо встановлює порядок проведення камеральної перевірки.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, сторона відповідача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи просить його скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог.
Покликання маються на те, що в ході перевірки встановлено порушення п.57.1 ст. 57 ПК України, а саме позивачем сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання «по збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ» із запізненням на 40 календарних днів та плату за користування надрами із запізненням на 62 календарні дні. Відомості про зарахування та повернення коштів з рахунків надаються органами Держказначейства органу ДПС у вигляді відповідних технологічних файлів. Взято до уваги лист ДПА України від 27.04.2011 року № 11920/7/15-0217. Мається покликання на практику Львівського апеляційного адміністративного суду з подібних справ.
У разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року № 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, що 20.01.2012 року відповідачем була проведена камеральна перевірка щодо дотримання встановлених законодавством граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання по збору за спеціальне використання води та плати за користування надрами для видобування корисних копалин позивачем. За наслідками перевірки відповідачем було складено Акт від 20.01.2012 року № 53/15-03.
В ході перевірки було встановлено порушення п. 57.1 ст. 57 ПК України, оскільки позивачем сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання по «збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ» 13800,00 грн. із запізненням на 40 календарних днів (а.с.9), та сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання по платі за користування надрами 44433,96 грн. із запізненням на 62 календарних днів (а.с.8)
На підставі вище зазначеного Акта перевірки, відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення від 27.01.2012 року за № НОМЕР_3, яким у відповідності до ст.126 ПК України застосовано щодо позивача штрафну санкцію у розмірі 8886,79 грн. (а.с. 10) та за № НОМЕР_2, яким у відповідності до ст.126 ПК України застосовано штрафну санкцію у розмір 2760,00 грн. (а.с.11).
Як вбачається з Акта перевірки від 20.01.2012 року № 53/15-03 відповідачем було проведено саме камеральну перевірку по питанню дотримання встановлених законодавством граничних термінів сплати податків, зборів та інших платежів з податку «збір за спеціальне використання водовід підприємств ЖКГ» та «плати за користування надрами для видобування корисних копалин» з 19.11.2011 року по 20.01.2012 року на підставі пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та ст. 75, ст. 76, ст. 86 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-УІ.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пункту 75.1.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
Згідно статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Як вбачається з п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що метою проведення камеральної перевірки є встановлення несвоєчасного подання податкової звітності та допущення арифметичних (методологічних) помилок під час заповнення податкової звітності.
Під час проведення камеральної перевірки від 20.01.2012 року щодо дотримання встановлених законодавством граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання по збору за спеціальне використання води та плати за користування надрами відповідачем була здійснена перевірка достовірності заповнення декларацій, які були самостійно подані позивачем, а саме своєчасність сплати зазначених сум до бюджету, зобов'язувало відповідача провести документальну перевірку. Таким чином, відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень.
Слід зазначити, що встановлені главою 8 розділу II Податкового кодексу України правила щодо призначення та проведення перевірок є законодавчими гарантіями дотримання прав платників податків під час контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства, який здійснюється контролюючими органами в розумінні Податкового кодексу України в процесі адміністрування податків і зборів. Відповідні гарантії спрямовані на забезпечення нормального перебігу господарської діяльності платників податків, а так само на надання можливості платникові податків висловити свою незгоду із неправомірним, на його думку, проведенням контрольних заходів щодо такого платника.
Недотримання встановлених статтями 75 - 81 Податкового кодексу України приписів порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів платника податків, а отже, є порушенням суб'єктивних прав останнього в адміністративних правовідносинах.
Зазначена вище правова позиція суду апеляційної інстанції в досліджуваних правовідносинах відповідає судовій практиці Верховного Суду України (постанова від 27.01.2015 року по справі №21-425а15), яка з урахуванням вимог ст.244-2 КАС України є обов'язковою для врахування судами при розгляді справ у подібних спорах та не суперечить практиці Вищого адміністративного суду України (ухвала від 11.08.2015 року по справі №К/800/20543/14).
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-
Апеляційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області ДПС залишити без задоволення, постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року у справі № 2а-0770/1220/12 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І.М. Обрізко
Судді Н.Г. Левицька
ОСОБА_1