02.02.2016 року Справа № 904/3431/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач) суддів: Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б.
секретар судового засідання: Малик Д.І.
представники сторін:
від позивача: Попович А.Г.,довіреність№04-01/19 від05.01.2016р., представник;
від відповідача: Коптєв А.В., наказ №1а-к від 05.01.1997 р., керівник;
від відповідача: Гусакова О.Б., довіреність №9 від 10.06.2015 р., представник;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Зовнішньоторгівельна фірма "МІКОМП"
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2015 року у справі № 904/3431/15
за позовом Департаменту комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю Зовнішньоторгівельна фірма "МІКОМП", м. Дніпродзержинськ
про стягнення 577 513,39 грн. за договором оренди -
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2015 року у справі №904/3431/15 (суддя Юзіков С.Г.) позов задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Зовнішньоторгівельна фірма "МІКОМП" на користь Департаменту комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області 399 952,83 грн. боргу з орендної плати, 28 895,17 грн. пені, 71 266,72 збитків від інфляції з простроченої суми, 20 233,09 грн. збитків від нестачі майна, 10 406,96 грн. судового збору.
В решті позову відмовлено.
Рішення мотивовано порушенням відповідачем умов договору оренди цілісного майнового комплексу від 23.09.2014 року в частині сплати орендної плати, наявністю заборгованості за період з 24.09.2014 року по 10.04.2015 року в розмірі 399 952,83 грн., правом позивача стягнути пеню відповідно до п.3.8 договору та інфляційні відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України.
Суд встановив безпідставність вимог щодо стягнення орендної плати за квітень 2015 року, оскільки згідно умов договору строк оплати для відповідача за квітень на час звернення позивача з позовом ще не настав.
Задовольняючи вимоги про стягнення збитків від нестачі майна у розмірі 20 233,09 грн., суд послався на положення п.5.5 договору оренди та ст.285 Господарського кодексу України, докази, що підтверджують нестачу орендованого майна та погодився з проведеною відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року № 116 та п. 104 Постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 року N 1891 оцінку втраченого відповідачем майна.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, помилковість висновків суду, неналежну оцінку доказів.
Зазначає, що між сторонами діє договір оренди від 23.09.2004 року, який пролонговано і згідно визначеного у вказаному договорі розміру орендної плати відповідач її сплачує, заборгованості не має.
Вважає посилання суду на ніби-то дійсний відповідно до рішення господарського суду договір оренди від 23.09.2014 року, яким визначено інший розмір орендної плати, безпідставним.
Просить суд скасувати оскаржуване рішення, в позові відмовити.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач спростовує її доводи, просить залишити скаргу без задоволення, оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, заслухавши представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
З матеріалів справи вбачається і судом першої інстанції встановлено, що 23.09.2004 року між Фондом комунальної власності м. Дніпродзержинська (Орендодавець) з Товариством з обмеженою відповідальністю Зовнішньоторговою фірмою "МіКомп" (Орендар) було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу Комунального підприємства "Кінотеатр ім. Т.Г.Шевченка", за п.1.1 якого Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс Комунального підприємства "Кінотеатр ім. Т.Г.Шевченка", склад і вартість якого визначено в акті оцінки, протоколі про результати інвентаризації та передавальному балансі підприємства, складеного станом на 30.06.2004 року, вартістю 130 276грн., у тому числі основні фонди за залишковою вартістю 130 276,00 грн. (а.с. 16-18 том 1).
Договір укладено на 10 (десять) років з моменту нотаріального посвідчення, тобто з 23.09.2004 року по 23.09.2014 року включно.
Договір нотаріально посвідчений 23.09.2004 року приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Огневою Н.О., зареєстровано в реєстрі за №2651.
Відповідно до п.2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування підприємством після нотаріального посвідчення договору та одночасного складання акта приймання-передачі.
За актом приймання-передачі майна, що передається в орендне користування, 23.09.2004 року Орендодавець передав Орендарю цілісний майновий комплекс комунального підприємства "Кінотеатр ім. Т.Г.Шевченка", що належить до комунальної власності міста за адресою: пр. Леніна, 42-А в м. Дніпродзержинську (а.с.22 том 1).
Назва Фонду комунальної власності м. Дніпродзержинська міської ради згідно з рішенням міської ради від 29.03.2013 року №746-11V/І "Про внесення змін до установчих документів фонду комунальної власності міста Дніпродзержинська міської ради та затвердження положення про департамент комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради" змінена на Департамент комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради, який є правонаступником усіх прав і обов'язків фонду комунальної власності м. Дніпродзержинська міської ради (а.с.42-43 том 1).
До закінчення терміну дії договору оренди відповідач звернувся до позивача у даній справі з листом від 15.08.2014 року, яким просив пролонгувати договір оренди цілісного майнового комплексу строком на 2 роки 11 місяців.
23.09.2014 року Департаментом комунальної власності та земельних відносин видано наказ №02/268 про пролонгацію відповідно до вимог чинного законодавства договору оренди цілісного майнового комплексу за адресою: пр. Леніна,42-А в м. Дніпродзержинську з ТОВ Зовнішньоторгова фірма "МіКомп" з метою організації концертно-видовищної діяльності строком на 2 роки 11 місяців (а.с.25 том 1).
Матеріали справи свідчать, що 23.09.2014 року між позивачем (Орендодавцем) та відповідачем (Орендарем) укладено договір оренди цілісного майнового комплексу, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Дніпродзержинська (далі - договір) строком на два роки одинадцять місяців, що діє з 24.09.2014 року по 23.08.2017 року включно (п.1.1, 10.1. договору) (а.с. 19-21 том 1).
За п. 1.1. вказаного договору позивач передав відповідачу в оренду майно, що було предметом раніше укладеного сторонами договору - цілісний майновий комплекс по проспекту Леніна 42-А в м.Дніпродзержанську. Вартість переданого в оренду майна становить 4 106 927,00 грн.
Відповідно до п. 2.1 договору від 23.09.2014 року Орендар вступає у строкове платне користування майном на термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та складання Акту приймання-передавання майна.
Згідно з п. 2.4 договору обов'язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на Орендодавця.
У п. 3.2 договору сторони погодили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, затвердженої рішенням міської ради і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку: вересень 2014р. - 52 161,26 грн. з урахуванням індексу інфляції за 08 місяць 2014р. індекс - 1,008. Орендна плата за перший місяць оренди - вересень 2014р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за вересень 2014 року.
У пункті 3.7 Договору сторони визначили, що орендна плата перераховується до міського бюджету:
1) не пізніше останнього дня місяця за який здійснюється нарахування. В разі відсутності індексу інфляції за розрахунковий місяць перерахування здійснюється в сумі орендної плати визначеної в попередньому місяців (перший місяць оренди - в сумі орендної плати визначеною за результатами конкурсу) та до 20 числа місяця наступного за розрахунковим перераховується скоригована частина суми орендної плати визначена з урахуванням офіційного опублікованого індексу інфляції за розрахунковий місяць;
2) сума заборгованості по орендній платі, яка виникла на перше число наступного за розрахунковим підлягає коригуванню на індекс інфляції.
У пункті 3.8 договору сторони обумовили, що орендна плата, яка перераховується пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим, стягується до бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Обов'язком Орендаря є своєчасна й у повному обсязі сплата орендної плати (п. 5.4 договору).
Також, до обов'язків Орендаря віднесено нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію цього договору (якщо це передбачено законодавством) за рахунок своїх коштів (п. 5.15 договору).
Судом першої інстанції під час розгляду справи було встановлено, що обов'язок щодо нотаріального посвідчення договору оренди Орендар не виконав, у зв'язку з цим Орендодавець звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання договору оренди укладеним.
Рішенням господарського суду від 25.02.2015 року у справі № 904/10412/14 визнано договір оренди цілісного майнового комплексу, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Дніпродзержинська від 23.09.2014 року, укладений Департаментом комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Зовнішньоторговою фірмою "МіКомп" щодо цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Дніпродзержинськ, проспект Леніна,42А дійсним з моменту укладення (а.с.32 - 33 том 1).
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду вважає доводи апелянта щодо наявності між сторонами договірних відносин відповідно до пролонгованого сторонами договору оренди від 23.09.2004 року безпідставними, такими, що суперечать встановленим рішенням господарського суду від 25.02.2015 року у справі № 904/10412/14 обставинам.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що правовідносини сторін у період з 24.09.2014 року по 10.04.2015року врегульовано саме договором оренди від 23.09.2014 року, ним визначено обов'язок відповідача щодо оплати орендної плати, пунктом 3.2 договору визначено її розмір, докази щодо оплати за спірний період відсутні.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічні положення передбачено і ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази щодо належного виконання відповідачем умов договору в частині оплати орендної плати за спірний період, рішення суду про стягнення заборгованості є обґрунтованим.
При цьому колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що розрахунок заборгованості відповідача проведено позивачем з урахуванням частково сплачених Товариством з обмеженою відповідальністю Зовнішньоторгівельна фірма "МІКОМП" сум (а.с. 128 -130 том 1).
Колегія суддів поділяє висновок оскаржуваного судового рішення про часткове задоволення вимог про стягнення заборгованості, за виключенням 10 днів квітня 2015 року, оскільки на час звернення позивача з позовом до суду обов'язок відповідача щодо сплати орендної плати за квітень ще не настав.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
У розумінні ч.1 ст.230 Господарського кодексу пеня є одним з видів неустойки.
Право позивача на стягнення пені передбачено п.3.8 договору оренди цілісного майнового комплексу, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Дніпродзержинська від 23.09.2014 року. Розмір пені та період, за який вона стягується, визначено судом правильно.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних за весь час прострочення платежу, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, стягнення господарським судом на користь позивача інфляційних втрат та пені відповідає вимогам чинного законодавства.
Судом встановлено, що згідно п. 5.5 договору оренди цілісного майнового комплексу Комунального підприємства "Кінотеатр ім. Т.Г.Шевченка" від 23.09.2004 року та ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню.
Згідно з п. 8.1 зазначеного договору оренди Орендодавець має право контролювати наявність, стан, напрями та ефективність використання комунального майна, переданого в оренду за договором.
Відповідно до наказу департаменту комунальної власності та земельних відносин міської ради від 18.08.2014 року № 02/223 "Про проведення інвентаризації майна, що було передане в оренду у складі цілісного майнового комплексу КП "Кінотеатр ім. Т.Г.Шевченка" фахівцями департаменту спільно з представниками ТОВ ЗТФ "МіКомп" проведено інвентаризацію комунального майна. В ході інвентаризації встановлено нестачу окремого індивідуально визначеного майна, а саме:
- кіноапарат "Україна" інв. № 4423/011367;
- кінопроектор КП-30 інв. № 4433/011810;
- електрокотел 45Квт інв. № 4497/011474;
- електрокотел 60 Квт інв. № 4498/011475;
- крісла глядацького залу у кількості 597 шт.
Висновок про нестачу комунального майна внесено до протоколу від 03.09.2014 року, затвердженого наказом департаменту від 05.09.2014 року № 02/242 "Про затвердження результатів інвентаризації майна, що передане в оренду у складі цілісного майнового комплексу КП "Кінотеатр ім.Т.Г.Шевченка" (а.с.36-39 том 1).
Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року № 116 розмір збитків від розкрадання, нестачі, псування матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки.
Згідно з п. 104 Постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 року N 1891 "Про затвердження Методики оцінки майна" визначення розміру збитків здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки.
Відповідно до звіту про незалежну оцінку майна, який проведено ТОВ "Бюро оцінки" визначено ринкову вартість відсутнього майна.
З урахуванням вартості сплаченої відповідачем нестачі - 479,91 грн., залишок 20 233,09 грн., що є збитками позивача, правомірно стягнуто на його користь.
Щодо доводів апелянта про необґрунтованість проведеної оцінки ТОВ "Бюро оцінки", оскарження її в судовому порядку, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що на час розгляду справи судом першої інстанції, а також на час розгляду апеляційної скарги зазначений висновок є дійсним, тому є належним та допустимим доказом, який правомірно покладено в обґрунтування оскаржуваного рішення.
Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідач належними та допустимими доказами не спростував висновки оскаржуваного ним рішення суду, апеляційна скарга є не доведеною і задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2015 року у справі № 904/3431/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд
Суддя: Л.М. Білецька
Суддя: Ю.Б. Парусніков
Підписано в повному обсязі 10.02.2016 року.