Справа № 22-ц/793/489/16Головуючий по 1 інстанції
Категорія : на ухвалу ОСОБА_1
Доповідач в апеляційній інстанції
ОСОБА_2
02 лютого 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоОСОБА_2
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретаріОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 грудня 2015 року у справі за заявою ОСОБА_6, заінтересовані особи: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сумгаїтська, 17/1», Управління Державної міграційної служби у Черкаській області про встановлення факту, що має юридичне значення, -
ОСОБА_6, заінтересована особа: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сумгаїтська 17/1» звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, посилаючись на те, що йому на праві приватної власності належать нежитлові приміщення № 1-19, розташовані в житловому будинку № 17/1 по вул. Сумгаїтській в м. Черкаси.
Позивач зазначає, що ним було прийнято рішення про зміну функціонального призначення вказаних приміщень з нежитлових на житлові, з метою подальшого використання як житла, звернувся до суду із даною заявою та просив про встановлення факту належності за функціональним призначенням об'єкту нерухомого майна - приміщень № 1-19, розташованих в будинку № 17/1 по вул. Сумгаїтській в м. Черкаси до житлових приміщень.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 листопада 2015 року у даній справі залучено в якості заінтересованої особи Управління Державної міграційної служби у Черкаській області.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 грудня 2015 року цивільну справу за заявою ОСОБА_6, заінтересовані особи: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сумгаїтська, 17/1», Управління Державної міграційної служби у Черкаській області про встановлення факту, що має юридичне значення залишено без розгляду.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_6 оскаржив її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що ухвала незаконна, необґрунтована, прийнята з порушенням норм матеріального права та з неправильним застосуванням норм процесуального права. Просить ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 грудня 2015 року скасувати, а справу направити для розгляду до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а ухвала скасуванню з направленням справи на новий розгляд, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Як вбачається із матеріалів справи ухвалою судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 вересня 2015 року відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_6, заінтересовані особи: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сумгаїтська, 17/1» про встановлення факту, що має юридичне значення на підставі п.1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, якою передбачено, що дана заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. На вказану ухвалу суду першої інстанції заявником було подано апеляційну скаргу, яка ухвалою судової колегії апеляційного суду Черкаської області від 03 листопада 2015 року задоволена частково, ухвалу суду першої інстанції скасовано, а матеріали справи направлено до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
19 листопада 2015 року ухвалою судді Соснівського районного суду м. Черкаси відкрито провадження у даній справі за заявою ОСОБА_6 про встановлення факту, що має юридичне значення та призначено справу до розгляду по суті.
17 грудня 2015 року судом постановлено ухвалу про залишення без розгляду заяви ОСОБА_6 про встановлення факту, що має юридичне значення.
Постановляючи ухвалу про залишення заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що заявником фактично ставиться питання про зміну функціонального призначення приміщень з нежитлових на житлові, тому суд вважав, що з саме цього приводу виник спір про право, тому за таких обставин дана справа не може бути розглянута в порядку окремого провадження, а повинна розглядатись в позовному провадженні.
Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, оскільки суд першої інстанції дійшов даного висновку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно ч. 4 ст. 234 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Відповідно до ч.4 ст. 256 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Як вбачається із поданої заяви ОСОБА_6, він звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, посилаючись на те, що він прийняв рішення про зміну функціонального призначення нежитлових приміщень № 1-19, розташованих в житловому будинку № 17/1 по вул. Сумгаїтській в м. Черкаси, з нежитлових на житлові, з метою подальшого використання їх як житла. Як пояснив заявник метою встановлення даного факту є його реєстрація в даному нежитловому приміщенні, яка є в даний час неможливою, оскільки реєстрація можлива лише в житловому приміщенні.
З даних ОСОБА_3 з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що нежитлові приміщення 1-го поверху з № 1 по № 19, загальною площею 269,2 кв. м, які знаходяться в м. Черкаси по вул. Сумгаїтській, 17/1, на праві власності належать ОСОБА_6 на підставі рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 червня 2009 року.
Суд першої інстанції вірно послався, що відповідно до вимог ст. 4 ЖК України житловий фонд утворюють житлові будинки, а також житлові приміщення в інших будинках, що знаходяться на території України. Не входять до житлового фонду нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торгівельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.
Оскільки заявник ОСОБА_6 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, вказавши, що він як власник нежитлового приміщення, прийняв рішення про переведення нежитлового приміщення в житлове, тому просить встановити факт належності за функціональним призначенням об'єкту нерухомого майна - нежитлових приміщень № 1-19 в будинку № 17 / 1 по вул. Сумгаїтській м. Черкаси до житлових приміщень, то суд повинен був визначитись, чи підлягає розгляду дана заява про встановлення вказаного вище факту в порядку окремого провадження чи вона вирішується в іншому порядку відповідними компетентними органами.
Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження за заявою ОСОБА_6, правильно виходив з того, що факт, який просить встановити заявник не пов'язаний із виникненням, зміною або припиненням правовідносин, а тому не є юридичним фактом, який підлягає встановленню в судовому порядку в окремому провадженні. Однак, суд допустився помилки, невірно зазначивши норми процесуального права, помилково вказав п.1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, тоді як повинен був послатися на норми процесуального закону щодо розгляду справ окремого провадження, що передбачені ст. 256 ЦПК України.
За таких обставин, ухвала суду про відмову у відкритті провадження у справі була скасована судом апеляційної інстанції та повернута до суду першої інстанції для прийняття рішення відповідно до вимог цивільно - процесуального законодавства.
Оскільки суд відкрив провадження у справі за заявою про встановлення даного факту, не звернувши належної уваги на подані матеріали заяви, та не визначився, чи підлягає встановленню саме такий факт в порядку окремого провадження, чи дане питання про переведення нежитлового приміщення в житлове вирішується компетентним органом відповідно по певного порядку та встановленої процедури, дотримання якої є обов'язковою.
Із поданих заявником документів не вбачається, що він звертався до відповідних органів, і йому було відмовлено у вирішенні даного питання про переведення нежитлового приміщення в житлове.
Як вбачається із змісту ухвали, суд першої інстанції дійшов висновку про залишення без розгляду даної заяви, оскільки вважає, що згідно поданої заяви вбачається спір про право, однак тоді суд повинен був вказати, в чому саме він вбачає наявність спору про право, на що суд не звернув належної уваги, та роз'яснити заявнику право на звернення до суду в позовному провадженні, що судом вірно зазначено в оскаржуваній ухвалі.
Згідно роз'яснення, що містяться у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Слід зазначити, що на законодавчому рівні не визначено поняття - спір про право.
Однак, аналіз ст. 3 ЦПК України дає можливість дійти висновку, що спір про право - об'єктивно виражене протиріччя волевиявлень двох сторін, що складається з вимоги одного боку і фактичного невиконання цієї вимоги з іншого боку.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6, звертаючись до суду першої інстанції із даною заявою, заінтересованою особою зазначав ОСББ «Сумгаїтська, 17/1».
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 листопада 2015 року в якості заінтересованої особи було також залучено Управління Державної міграційної служби у Черкаській області, яким вирішується питання реєстрації осіб у житлі. Оскільки заявник бажає змінити статус приміщень з нежитлових на житлові, які належать йому на праві власності, то дане питання вирішується за погодженням та прийняттям відповідних рішень компетентним органом місцевого самоврядування, що залишилось поза увагою суду першої інстанції.
Виходячи із викладеного, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції про залишення без розгляду заяви ОСОБА_6 і направлення матеріалів справи на новий розгляд.
З огляду на викладене, враховуючи допущене судом першої інстанції неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції та прийняття рішення згідно діючого процесуального законодавства .
Керуючись ст.ст. 303, 307, п. 3 ч. 1 ст. 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 грудня 2015 року у справі за заявою ОСОБА_6, заінтересовані особи: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сумгаїтська, 17/1», Управління Державної міграційної служби у Черкаській області про встановлення факту, що має юридичне значення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :