61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
02.02.2016 Справа №913/1221/15
Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,
при секретарі судового засідання Величко Н.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», м.Сєвєродонецьк Луганської області, ЄДРПОУ 05451150, в особі філії Марківського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства, смт.Марківка Марківського району Луганської області, ЄДРПОУ 20188313,
до відповідача, Квартирно - експлуатаційного відділу міста Луганськ, м.Слов'янськ Донецької області, ЄДРПОУ 07652214,
про стягнення 40498,73 грн., -
за участю уповноважених представників:
від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю,
від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю, -
Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», м.Сєвєродонецьк Луганської області, в особі філії Марківського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства, смт.Марківка Марківського району Луганської області, звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою №08-01-21/546 від 08.12.2015р. до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Луганськ, м.Слов'янськ Донецької області, про стягнення суми заборгованості за поставлений природний газ в сумі 40498,73грн.
16.12.2015р. господарським судом Луганської області порушено провадження у справі, позов прийнято до розгляду та розгляд призначено 13.01.2016р., про що винесено ухвалу суду.
06.01.2016р. від позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання №01-02-54/05 від 04.01.2016р., в якому останній просить передати матеріали справи №913/1221/15 за підсудністю до господарського суду Донецької області, у зв'язку з тим, що після подання позовної заяви стало відомо, що юридичною адресою відповідача є: 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Рози Люксембург, б.20.
Одночасно, матеріали справи містять витяг з інформаційно - ресурсного центру Міністерства юстиції України станом на 16.12.2015р., згідно якого місцезнаходженням юридичної особи - Квартирно - експлуатаційний відділ м.Луганськ є 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Рози Люксембург, б.20.
З огляду на таке, господарським судом Луганської області, ухвалою від 13.01.2016р. означений позов направлено для розгляду за територіальною підсудністю до господарського суду Донецької області на підставі ст.15, ст.17 Господарського процесуального кодексу України.
З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №913/1221/15 визначено суддю Кротінову О.В.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.01.2016р. справу №913/1221/15 прийнято до свого провадження та призначено судове засідання на 02.02.2016р.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання договору постачання природного газу за регульованим тарифом №2014/ТП-Б57-6 від 11.03.2014р. із відповідачем, несвоєчасне виконання останнім своїх зобов'язань з оплати вартості поставленого природного газу протягом березня-грудня 2014р., внаслідок чого виникла заборгованість.
На підтвердження викладених обставин позивачем надано: розрахунок дебіторської заборгованості за постачання природного газу за договором №2014/ТП-Б-57-6 від 11.03.2014р. Квартирно-експлуатаційному відділу міста Луганськ в 2014р., у копіях: договір №2014/ТП-Б57-6 від 11.03.2014р. разом із додатками №1, №2, №3 до нього; технічні акти про фактичне споживання природного газу за договором на постачання природного газу №2014/ТП-Б-57-6 від 11.03.2014р.: від 31.01.2014р., від 28.02.2014р., від 31.03.2014р., від 30.04.2014р., від 30.11.2014р., від 31.12.2014р., акт звіряння взаємних розрахунків за 2014р. від 08.07.2015р., претензія про сплату заборгованості №09-01-06/2-244 від 09.07.2015р. з доказами її направлення відповідачу, лист №2451 від 02.10.2015р., наказ Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» №31 від 10.08.2015р. «Про затвердження заходів по ліквідації (закриттю) відокремлених структурних підрозділів ПАТ «Луганськгаз» та перерозподіл зон обслуговування Рубіжанського МРУЕГГ та Новопсковського МРУЕГГ», витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №20827941 від 06.07.2015р. та правоустановчі документи.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.509, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.
02.02.2016р. позивачем через канцелярію суду надано пояснення №01-02-54/167 від 01.02.2016р. щодо встановлення тарифів на природний газ для споживачів усіх форм власності за 2014р. та їх нормативно-правового обгрунтування, клопотання №01-02-54/166 від 01.02.2016р., яким додано у копіях: акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2014р. по 01.01.2015р. між сторонами від 27.01.2016р., лист №08-01-21/66 від 29.01.2016р., опис вкладення у цінний лист датований 29.01.2016р.
02.02.2016р. відповідачем подано клопотання №245 від 29.01.2016р., яким додано відзив на позовну заяву №б/н від б/д, згідно якого останній визнав позовні вимоги у повному обсязі та зазначив, що не заперечує проти задоволення позову. Разом з тим зауважено на тому, що КЕВ м.Луганськ є державною бюджетною установою і за боргами минулих років відшкодування наданих послуг провадить лише за рішенням суду, крім того зазначає про виникнення заборгованості не з його вини, а з об'єктивних обставин, пов'язаних з проведенням антитерористичної операції на певній частині територій Донецької та Луганської областей, передислокацією у зв'язку з цим КЕВ м.Луганськ до м.Слав'янськ Донецької області та тимчасовим припиненням розрахунків з кредиторами.
До відзиву додано у копіях: довіреність на представника, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.12.2014р., витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №16832796 від 17.07.2013р., положення про Квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ, затвердженого наказом начальника Південно-Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління №61 від 15.04.2013р.
Представник позивача у судовому засіданні 02.02.2016р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 02.02.2016р. підтвердив визнання позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.
Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.
Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
11.03.2014р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», в особі Новопсковського міжрайонного управління експлуатації газового господарства (нині згідно наказу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» №31 від 10.08.2015р. - Марківського міжрайонного управління експлуатації газового господарства) (Постачальник) та Квартирно- експлуатаційним відділом міста Луганськ (Споживач) укладено договір №2014/ТП-Б57-6 на постачання природного газу за регульованим тарифом, згідно з яким Постачальник протягом 2014 року здійснює Споживачу постачання природнього газу в обсягах у порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором (п.1.1 договору).
Відповідно до п.2.6 договору послуги з постачання газу документально оформлюються підписаним Сторонами актом приймання передачі газу, що оформлюється згідно з даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору.
У розумінні п.2.9 договору, акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником.
Згідно п.4.1, п.4.2 договору розрахунки за реалізований Споживачеві газ здійснюється за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики; вартість до сплати за 1000 куб.м. природного газу для установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів (крім обсягів природного газу, який використовується як паливо для горіння Вічного вогню) з 01.01.2014р. становить - 2814,6600 грн., крім того ПДВ - 562,9320 грн., всього з ПДВ - 3377,5920 грн.
Пунктом 4.5 договору визначено загальну суму вартості договору, яка складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу Споживачу та на момент укладання договору становить: 36500,00 грн., у тому числі ПДВ - 6083,33 грн.
За визначеннями п.4.6 договору, оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем шляхом 100% поточної оплати вартості договірного обсягу постачання газу згідно з додатком 2 протягом місяця у якому здійснюється постачання газу. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу на наступний розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за розрахунковим.
Додатком 2 до договору визначено, що Постачальник здійснює протягом 2014р. постачання природного газу Споживачу для власного споживання в обсязі 10,86573тис.куб.м, у тому числі по місяцях та кварталах (тис.куб.м.): січень - 1,485333, лютий - 1,985635, березень - 1,012575 (Iкв. - 4,4835); квітень - 0,876275, травень - 0, червень - 0 (IIкв. - 0,876275); липень - 0, серпень - 0, вересень - 0 (IIIкв. - 0); жовтень - 0,973165, листопад - 1,687375, грудень - 2,84537 (IVкв. - 5,5059).
У пункті 4.7 договору сторони обумовили, що оплата вартості послуг з постачання газу за договором здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника.
Договір набуває чинності з дати підписання та, відповідно до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України, поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.01.2014р. та діє до 31.12.2014р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.10.1 договору).
Отже, як вбачається з матеріалів справи, у період, за який виник спір, сторони перебували у договірних відносинах, що ними не заперечується.
Матеріали справи містять технічні акти про фактичне споживання природного газу за договором на постачання природного газу №2014/ТП-Б-57-6 від 11.03.2014р.: від 31.01.2014р., від 28.02.2014р., від 31.03.2014р., від 30.04.2014р., від 30.11.2014р., від 31.12.2014р. за період січень-квітень, листопад-грудень 2014р., а також акт звіряння взаємних розрахунків між сторонами за 2014р. від 08.07.2015р., що підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.
Згідно означених документів обсяги та вартість спожитого відповідачем природного газу наступні:
у січні 2014р. - 1900 куб.м на загальну суму 6417,42 грн.;
у лютому 2014р. - 2036 куб.м на загальну суму 6876,79 грн.;
у березні 2014р. - 1329 куб.м на загальну суму 4488,83 грн.;
у квітні 2014р. - 48 куб.м на загальну суму 254,47 грн.;
у листопаді 2014р. - 2456 куб.м на загальну суму 16532,62 грн.;
у грудні 2014р. - 2493 куб.м. на загальну суму 19222,82 грн.
Таким чином, позивачем поставлено, а відповідачем отримано природний газ за період січень-квітень, листопад-грудень 2014р. у загальному обсязі 10262 куб.м на суму 53792,95грн.
Як свідчать матеріали справи, природний газ у травні-жовтні 2014р. позивачем не поставлявся, а отже останнім заборгованість за означений період часу не нараховувалась.
Доказів наявності заперечень щодо кількості поставленого природного газу, а також порядку поставки та інших зауважень суду не представлено.
З огляду на приписи ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.525, 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Разом з тим, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).
Як було зазначено вище, за приписами п.4.6 договору, у випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Доказів зміни строку оплати суду не представлено, з матеріалів справи не вбачається.
Приймаючи до уваги дати поставок природного газу та викладені умови оплати, остаточний розрахунок повинен бути здійснений не пізніше:
за січень 2014р. - 05.02.2014р.;
за лютий 2014р. - 05.03.2014р.;
за березень 2014р. - 05.04.2014р.;
за квітень 2014р. - 05.05.2014р.;
за листопад 2014р. - 05.11.2014р.;
за грудень 2014р. - 05.01.2015р.
Як свідчать фактичні обставини справи, позивач свої зобов'язання виконав належним чином, поставив відповідачеві природний газ за період січень-квітень, листопад-грудень 2014р. у загальному обсязі 10262 куб.м на суму 53792,95грн., а відповідач його прийняв без заперечень, що підтверджується відповідними технічними актами про фактичне споживання природного газу за договором на постачання природного газу №2014/ТП-Б-57-6 від 11.03.2014р.
Проте, відповідач розрахунки за спожиту активну електроенергію у визначений спірний період у повному обсязі не здійснив, у зв'язку з чим порушив строки обумовлені сторонами у договорі.
За твердженнями позивача, що підтверджені відповідачем у судовому засіданні, та що відображені у представленому суду акті звіряння взаємних розрахунків між сторонами за 2014р. від 08.07.2015р., Квартирно - експлуатаційним відділом міста Луганськ частково проведено оплату за зобов'язаннями січня-грудня 2014р. у загальній сумі 13294,22 грн., що віднесена позивачем у рахунок оплати боргу за січень-лютий 2014р.
Зважаючи на викладені обставини, відповідачем в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, грошове зобов'язання в розмірі 40498,73 грн. у встановлені договором строки не виконано.
Відповідачем доказів, що свідчать про сплату цієї суми заборгованості в повному обсязі чи частково у період розгляду або до початку розгляду справи суду не представлено.
Одночасно, зі змісту відзиву на позовну заяву №б/н від б/д відповідачем суму основного боргу за спожитий природний газ у спірний період в сумі 40498,73 грн. визнано у повному обсязі.
Відповідно до ч.5 ст.22 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право визнати позов повністю або частково. При цьому, згідно ч.6 цієї статті суд не приймає визнання позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронюваних законом інтересів.
За змістом ч.5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, визнання позову відповідачем є підставою для прийняття рішення про задоволення позову за умови, якщо дії відповідача не суперечать законодавству і не порушують охоронюваних інтересів інших осіб.
В контексті означених норм, суд зауважує на наступному.
По-перше, визнання позову опосередковано належною письмовою формою, визначеною ч.1 ст.78 Господарського процесуального кодексу України.
По-друге, визнання позову здійснено уповноваженою на вчинення такої процесуальної дії особою - ОСОБА_3 (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.12.2014р., витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №16832796 від 17.07.2013р., положення про Квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ).
По-третє, сторонами у розглядуваних правовідносинах є лише позивач та відповідач, отже, судом не вбачається підстав для порушення прав і обов'язків інших осіб внаслідок визнання відповідачем грошових вимог позивача за вказаними правовідносинами.
З огляду на наведене, виходячи з системного аналізу наведених норм та обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення суми боргу у повному обсязі у розмірі 40498,73грн.
Судові витрати, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на відповідача.
Приймаючи до уваги зазначене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 78, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», м.Сєвєродонецьк Луганської області, в особі філії Марківського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства, смт.Марківка Марківського району Луганської області, до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ, м.Слов'янськ Донецької області, про стягнення суми заборгованості за поставлений природний газ в сумі 40498,73 грн., задовольнити.
2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ (84122, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Рози Люксембург, б.20, ЄДРПОУ 07652214, р/р235217001003155 в ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» (93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Гагаріна, 87, ЄДРПОУ 05451150), в особі філії Марківського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства (92400, Луганська область, Марківський район, смт.Марківка, вул.20 років Перемоги, буд.50, ЄДРПОУ 20188313, р/р2600730529237 в ПАТ «Ощадбанк», МФО 304665) 40498,73 грн. суми основного боргу, а також відшкодування сплаченого судового збору 1218,00 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В судовому засіданні 02.02.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
5. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.
6. Повний текст рішення складено та підписано 08.02.2016р.
Суддя О.В. Кротінова