Постанова від 04.02.2016 по справі 207/5094/15-а

№ 207/5094/15-а

№ 2-а/207/9/16

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2016 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Бистрової Л.О.

за участю секретаря Мозоль О.О.,

за участю позивача ОСОБА_1 , представників позивача Нікуліна Ю.В., Федулової І.В., представника відповідача Конопельської Н.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпродзержинську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, призначити пенсію за віком, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо не призначення йому пенсії за віком згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із врахуванням при цьому його загального трудового стажу та пільгового стажу відповідно до записів у трудовій книжці та довідки наданої Дніпропетровським обласним військовим комісаріатом № 6/39/5 від 15.04.2014 року (який станом на 20.11.2015 року складає 46 років 08 місяців 19 днів), його заробітної плати за період з 01.07.2000 року по 20.11.2015 року та середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії та зобов'язати відповідача призначити йому пенсію згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із врахуванням при цьому його загального трудового стажу та пільгового стажу відповідно до записів у трудовій книжці та довідки наданої Дніпропетровським обласним військовим комісаріатом № 6/39/5 від 15.04.2014 року (який станом на 20.11.2015 року складає 46 років 08 місяців 19 днів), його заробітної плати за період з 01.07.2000 року по 20.11.2015 року та середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що з лютого 1996 року він отримує пенсію як військовослужбовець за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

07 вересня 2015 року позивачу виповнилось 62 роки і у нього виникло право на призначення державної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

23 листопада 2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком з необхідними додатками до неї та просив розрахувати пенсію на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням при цьому його загального трудового стажу та пільгового стажу відповідно до записів у трудовій книжці та довідки наданої Дніпропетровським обласним військовим комісаріатом № 6/39/5 від 15.04.2014 року (який станом на 20.11.2015 року складає 46 років 08 місяців 19 днів), його заробітної плати за період з 01.07.2000 року по 20.11.2015 року та із застосуванням показників середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу, з якої сплачено страхові внески за три календарних роки, які передували зверненню за призначенням пенсії.

Листом № 109/Ф-08-07 від 07.12.2015 року позивачу було повідомлено про те, що у разі його переведення на пенсію за віком, розмір такої пенсії становить менше ніж розмір пенсії, яку отримує позивач. При умовному розрахунку пенсії за віком відповідачем був застосований показник середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2007 рік - 1197,91 грн.

Позивач вважає такі дії відповідача щодо застосування для розрахунку пенсії показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2007 рік - 1197,91 грн., щодо не призначення пенсії за віком з дня звернення тобто 23.11.2015 року, та не врахування при цьому його загального трудового стажу та пільгового стажу відповідно до записів у трудовій книжці та довідки наданої Дніпропетровським обласним військовим комісаріатом № 6/39/5 від 15.04.2014 року (який станом на 20.11.2015 року складає 46 років 08 місяців 19 днів), його заробітної плати за період з 01.07.2000 року по 20.11.2015 року та із застосуванням показників середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу, з якої сплачено страхові внески за три календарних роки тобто 2012-2014 роки, які передували зверненню за призначенням пенсії протиправними. У зв'язку з чим позивачем ОСОБА_1 заявлені вищезазначені вимоги.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові, наполягав на їх задоволенні.

Представник позивача Нікулін Ю.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові, наполягав на їх задоволенні.

Представник позивача Федулова І.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові, наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська за довіреністю Конопельська Н.А. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала із підстав, викладених у запереченні на позов. В судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» по лінії МО з 18.02.1996 року.

23.11.2015 року позивач звернувся до УПФУ в Баглійському районі м. Дніпродзержинська із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Але, оскільки ОСОБА_1 вже отримує пенсію, тому це відповідач розцінив як перехід з одного виду пенсії на інший.

З 01.10.2011 року набрав чинності Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

Оскільки ОСОБА_1 використав своє право на призначення пенсії за вислугу років з 19.02.1996 року, тому при переведенні на пенсію за віком відповідно до ч.3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» буде застосований розмір середньомісячного заробітку, який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії ОСОБА_1 в сумі 1197,91 грн.

Під час проведення умовного розрахунку пенсії позивача за віком (за документами наданими позивачем), встановлено, що перехід здійснювати недоцільно у зв'язку зі зменшенням розміру пенсії. Розрахунок заробітної плати провадився з урахуванням заробітної плати за даними СПОВ за період з 01.07.2000 року по 31.08.2015 року та середньомісячної заробітної плати по народному господарству за відповідний період.

Згідно з п. 1 Постанови КМУ від 23.04.2012 року № 327 з 01.05.2012 року проведено осучаснення заробітної плати, з якої розраховується розмір пенсії, призначеної до 01.01.2008 року, з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2007 рік - 1197,91грн. Таким чином, при переведенні позивача на пенсію за віком її розмір становить менше ніж розмір пенсії яку отримує позивач за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Крім того, представник позивача пояснила, що вимоги позивача щодо врахування при визначенні розміру пенсії за віком його загального трудового стажу та пільгового стажу під час служби у Хабаровському краї відповідно до записів у трудовій книжці та довідки наданої Дніпропетровським обласним військовим комісаріатом № 6/39/5 від 15.04.2014 року не розглядалися оскільки було встановлено що його перехід на пенсію за віком є недоцільним.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просить відмовити повністю.

Суд дослідивши матеріали справи, перевіривши надані докази, вислухавши пояснення сторін, вважає позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що з лютого 1996 року ОСОБА_1 отримує пенсію як військовослужбовець за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

07.09.2015 року позивачу виповнилося 62 роки і з 08 вересня 2015 року у нього виникло право на призначення державної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

23.11.2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком з необхідними додатками до неї та просив розрахувати пенсію на підставі ст.. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показників середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу, з якою сплачено страхові внески за три календарних роки, які передували зверненню за призначенням пенсії: 2012-2014 р.р.

Листом № 109/Ф-08-07 від 07.12.2015 року позивачу було повідомлено про недоцільність переходу не пенсію за віком відповідно до за Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , при умовному розрахунку пенсії був застосований показник середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2007 рік - 1197,91 грн.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначається одна пенсія за її вибором.

Статтею 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до ч.3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз приписів ч.3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» свідчить, що тільки за бажанням пенсіонера при переведенні з одного виду пенсії (в даному випадку, за вислугою років) на інший (за віком) пенсійний орган може враховувати заробітну плату за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач при розрахунку позивачу пенсії за віком застосував показник середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2007 рік - 1197,91 грн., що передував призначенню пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

На думку суду, даний розрахунок проведений відповідачем неправомірно, оскільки позивач не звертався до відповідача із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший, а просив призначити йому пенсію за віком на підставі іншого Закону.

В частині 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мова йде про переведення з одного виду пенсії на інший вид пенсій по матеріалам пенсійної справи, що в даному випадку відсутнє, так як мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного на інший вид пенсії в межах одного Закону. Тобто при призначенні пенсії за віком відсутнє переведення з одного виду пенсії на інший, а має місце перехід на іншу пенсію по іншому закону.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Позивач на теперішній час достиг пенсійного віку, за даний період трудової діяльності у відповідності до вимог чинного законодавства із заробітної плати, яку отримував сплачено страхові внески. Тобто, існують усі законодавчо передбачені підстави для отримання пенсії із застосуванням середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, так як пенсія призначена вперше згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В силу викладеного, суд вважає, що при визначенні розміру пенсії за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір середньої заробітної плати (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії слід застосовувати, виходячи із розміру заробітної плати за 2012-2014 роки, а не застосовувати показники заробітної плати в середньому на одну особу у цілому по Україні, із якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1197,91 грн.).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не довів правомірність своїх дій, а отже вимоги позивача про визнання дій відповідача щодо не призначення ОСОБА_1 пенсії за віком згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2012-2014 роки (2960,79 грн.) - протиправними; щодо зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2012-2014 роки (2960,79 грн.) відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 23.11.2015 року та провести відповідні виплати підлягають задоволенню.

Виходячи з вимог статті 6 КАС України, захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні. Необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є обов'язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи у сфері публічно-правових відносин.

Тому, суд вважає, що вимоги позивача щодо врахування при призначенні пенсії за віком його загального трудового стажу та пільгового стану (час служби у Хабаровському краї) відповідно до записів у трудовій книжці та довідки наданої Дніпропетровським обласним військовим комісаріатом № 6/39/5 від 15.04.2014 року є передчасними і такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відсутнє розпорядження про призначення позивачу пенсії за віком, та відповідно про складові такої пенсії.

Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, призначити пенсію за віком, - задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області щодо не призначення ОСОБА_1 пенсії за віком згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2012-2014 роки (2960,79 грн.) - протиправними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2012-2014 роки (2960,79 грн.) відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 23.11.2015 року та провести відповідні виплати.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

На постанову до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області може бути подана апеляція протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складений та підписаний 09 лютого 2016 року.

Суддя: Л.О.Бистрова

Попередній документ
55630848
Наступний документ
55630850
Інформація про рішення:
№ рішення: 55630849
№ справи: 207/5094/15-а
Дата рішення: 04.02.2016
Дата публікації: 28.09.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Південний районний суд міста Кам’янського
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звіл