ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1 ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 210/5889/15-ц
Провадження № 2/210/624/16
іменем України
"04" лютого 2016 р.
Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Скотар Р.Є.,
за участю секретаря - Лейбенко В.В.,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків, -
Позивач, ОСОБА_4 звернувся 22.12.2015 року до суду з вищезгаданим позовом. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що працював у відповідача - на Криворізькому державному металургійному комбінаті «Криворіжсталь», ВАТ «Міттал Стіл ОСОБА_1 Ріг» (правонаступником яких є ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг») слюсарем в період з 22.02.1974 року по 25.09.2015 року - 40 років 5 місяців. Висновком медико-соціальної експертної комісії від 27.10.2015 року йому встановлено третю групу інвалідності та 50 % втрати професійної працездатності безстроково. Актом розслідування причини виникнення хронічного професійного захворювання №22 від 16.09.2015 року встановлено причину професійного захворювання - фізичне перевантаження. Вважає, що діями відповідача йому завдано моральну шкоду, яка виражається в постійних тупих болях у поперековому відділі хребта, розповсюджується на ноги та посилюється при тривалій ходьбі та після фізичного навантаження. Також, він відчуває біль в шийному відділі, правій руці, колінних та ліктьових суглобах, інших частинах тіла; страждає від підвищеної чутливості кистей до холоду; має періодичне підвищення артеріального тиску; відчуває важкість в голові, запаморочення, біль у серці. Отже, у нього порушено нормальний спосіб життя - йому важко довго знаходитися в одній позі, у зв'язку з чим він не може тривалий час перебувати за межами квартири, викликає складнощі нескладна фізична робота, яку важко виконувати без сторонньої допомоги, що спричиняє йому тяжкі моральні страждання, які він оцінює в 50000,00 грн.
Позивач ОСОБА_4 в судовому засіданні присутнім не був, скориставшись правом представництва відповідно до ст.38 ЦПК України.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 ( довіреність від 08.12.2015 року, діє до 08.12.2017 року) підтримав заявлені позовні вимоги з обставин, викладених в позовній заяві, та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача - Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» ОСОБА_3 (довіреність №14-21 юр. Від 18.01.2016 р., дійсна до 1504.2016 р.) позов не визнала. Зазначала, що позивач свідомо обрав даний фах та роботу на підприємстві відповідача, знав та повинний був знати про шкідливі фактори та умови праці, за це він мав певні пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору. Вважає, що позивачем не доведено факт заподіяння йому моральної шкоди, не надано доказів, які підтверджують глибину фізичних та моральних страждань. Також в обґрунтування своєї позиції представник ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» посилається на ті обставини, що укладаючи з Відповідачем трудовий договір, відповідно до ст. 29 КЗпП України, Позивачеві було роз'яснено під розпис його права і обов'язки, про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, при цьому Позивач свідомо приймав запропоновані йому умови праці і усвідомлював можливість ушкодження його здоров'я та його наслідки.
Вислухавши представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, оцінивши у сукупності докази, надані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 працював на Криворізькому державному металургійному комбінаті «Криворіжсталь», ВАТ «Міттал Стіл ОСОБА_1 Ріг» (правонаступником яких є ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг») з 22.02.1974 року по 31.07.1974 року в учбовому цеху з ремонту холодильного обладнання енергоремонтного цеху учнем слюсаря 3-го,5-го розрядів; з 01.08.1974 року по 26.08.1974 року в енергоремонтному цеху слюсарем з ремонту холодильного обладнання 5-го розряду; з 04.04.1975 року по 31.03.1998 року в цеху Блюмінг №2 слюсарем з ремонту металургійного обладнання холодильних установок 4-го,5-го,6-го розрядів (бригадир); з 01.04.1998 року по 25.09.2015 року в цеху Блюмінг №2 слюсарем-ремонтником 6-го розряду (бригадир), звільнений у зв'язку з переводом на виборчу посаду на підставі п.5 ст.36 КЗпП України , що підтверджується записами в трудовій книжці (а.с.4-10).
Згідно акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 16.09.2015 року, складеному комісією з представників керівництва ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг», технічного інспектора праці Криворізького міського комітету профспілки металургів та гірників України, страхового експерту з охорони праці відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривий Ріг - встановлено, що причиною виникнення професійного захворювання стало фізичне перевантаження: масу вантажу - 30.36 кг при нормі до 30 кг; нахили корпуса 200-320 разів при нормі 51-100 раз; робоча поза: вимушена до 25-30% зміни робочого часу при нормі до 10%; статичне навантаження: величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу, докладання зусиль, кг/с: двома руками -88560 при гранично допустимому до 70000 ( п.17). В пункті 19 конкретних винних осіб, які допустили порушення законодавства про охорону праці, встановити не можливо, в зв'язку з тривалою роботою, більше 40 років в ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг». (а.с.15).
За висновком МСЕК від 27.10.2015 року ( серія 12 ААА№14802) ОСОБА_4 встановлена третя група інвалідності та стійка втрата профпрацездатності в розмірі 50% первинно на термін з 13.10.2015 року -безстроково у зв'язку з радікулопатією (а.с.11,12).
Відповідно медичних довідок, ОСОБА_5 в зв'язку з погіршенням стану здоров'я неодноразово знаходився на стаціонарному та амбулаторному лікуванні в Інституту промислової медицини та в неврологічному відділенні КЗ «Криворізька МКЛ№2» ДОР» (а.с.18-21,24,25).
Медико-соціальною експертною комісією 27.10.2015 року для позивача складено індивідуальну програму реабілітації інваліда №639 (а.с.26,27).
Таким чином, слід вважати, що самим фактом втрати позивачем ОСОБА_4 професійної працездатності , в зв'язку з професійними захворюваннями, які виникли через вплив шкідливих факторів під час роботи протягом тривалого часу у відповідача, йому спричинена моральна шкода, яка згідно ст. 237-1 КЗпП України може бути відшкодована одноразово за рахунок відповідача.
За таких обставин, вимоги позивача до ПАТ «Арселорміттал ОСОБА_1 Ріг» є обґрунтованими і не суперечать чинному законодавству.
Суд не може погодитися із запереченнями представника відповідача, що позивач був ознайомлений із шкідливими умовами праці, погодився з ними, через що відсутня вина підприємства у заподіянні шкоди, оскільки той факт, що роботодавець ознайомив свого працівника з умовами праці, в тому числі її шкідливими факторами, не позбавляє підприємства від законодавчо встановленого обов'язку забезпечити якісні та безпечні умови праці, а в даному випадку фізичне перевантаження, що стало причиною отримання професійного захворювання позивачем, перевищувало гранично-допустимі норми.
Крім того, Акт розслідування хронічного професійного захворювання не оскаржено підприємством-відповідача у встановленому законодавством порядку.
Суд вважає, що в даному випадку саме відповідач - ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» - повинен виплатити позивачу моральну шкоду, так як відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган, а статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Статею 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08.10.2008року, положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу I Закону № 717-V скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону № 1105-XIV. Проте Конституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Встановлений законодавцем розподіл обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.
Крім того, статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року (з відповідними змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди» роз'яснено, що судам необхідно враховувати те, що відповідно до ст.237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (у тому числі й виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної/немайнової/шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Частина 1 статті 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Виходячи з цього, суд вважає, що спір про відшкодування моральної шкоди працівникові, завданої професійним захворюванням, повинен вирішуватися на підставі норм КЗпП України при доведеності виконанням робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах (ст.153 КЗпП України).
З врахуванням викладених обставин справи, суд вбачає наявність спричинення позивачу моральної шкоди незалежно від наявності з цього приводу висновку МСЕК, яку повинен відшкодувати позивачу відповідач, який не створив працівнику безпечні умови праці, що призвело до ушкодження його здоров'я на виробництві та моральних страждань.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 була заподіяна шкода здоров'ю, він отримав професійні захворювання, втратив працездатність в розмірі 50 відсотків на безстроковий термін. Позивач переносить щоденно фізичний біль та моральні переживання, змушена приймати ліки та постійно звертатися і перебувати під наглядом лікарів. При вказаних обставинах суд вважає, що наслідками отриманих професійних захворювань, порушено звичайний життєвий ритм позивача, нормальні життєві зв'язки. На теперішній час позивач зазнає фізичного болю, не має змоги виконувати звичайну для нього роботу, в результаті прикладає значні додаткові зусилля для організації свого життя. Позивач у зв'язку зі станом свого здоров'я переносить моральні страждання та переживання.
Беручи до уваги, що обставини, викладені в позові, знайшли документальне підтвердження, встановлений факт спричинення моральної шкоди, суд вважає, що заподіяна моральна шкода підлягає часткової компенсації.
Оцінивши в сукупності всі докази у справі, суд вважає доведеним спричинення ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» шкоди здоров'ю позивачу, провину відповідача в її спричиненні та причинно-наслідковий зв'язок між винними діями підприємства-відповідача (а саме: порушенням адміністрацією ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» вимог ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці», яке встановлено Актом розслідування хронічного професійного захворювання) та настанням у позивача негативних наслідків - втрати професійної працездатності в розмірі 50 відсотків, перенесення фізичних болів, проходження постійного лікування, а відповідно перенесення моральні переживання. Суд врахував і той факт, що всю свою трудову діяльність більше 40 років, позивач працював в шкідливих умовах з перевищенням гранично-допустимих показників, лише на підприємстві відповідача.
При вирішенні питання про розмір відшкодування спричиненої моральної шкоди, суд враховує обставини справи, характер, обсяг, тривалість та наслідки заподіяних Позивачці моральних страждань, стан його здоров'я, втрату професійної працездатності, вину підприємства в заподіянні шкоди, істотність вимушених змін в життєвих стосунках.
Обговорюючи розмір відшкодування ОСОБА_4 моральної шкоди, в рамках заявлених позовних вимог, з врахуванням вказаних позивачем та встановлених судом обставин характеру спричиненої моральної шкоди позивачу, та виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, суд вважає можливим стягнути на його користь 23000 грн., що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які він щоденно зазнає, а в задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Згідно ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Керуючись рішенням Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08.10.2008р., ст.ст. 10, 11, 27, 60,88, 213- 215 ЦПК України, ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст. 23. 1167 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974) на користь ОСОБА_4 моральну шкоду, завдану у зв'язку з ушкодженням здоров'я на виробництві, у розмірі 23 000,00 (двадцять три тисячі) гривень, без утримання податку з доходу фізичних осіб.
Стягнути з «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974) на користь держави судові витрати у розмірі 487,20 грн.
В решті позову - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з часу його проголошення через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Р. Є. Скотар