Справа № 686/14627/15-ц
01.02.2016
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
у складі: головуючого судді - Заворотної О.Л.
секретаря судового засідання - Потравного І.С.
за участю представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
встановив:
В липні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, в обгрунтування якого вказав, що 20.03.2012 року відповідач взяв у нього в борг 3000 доларів США на строк 6 місяців, зі сплатою відсотків за користування позикою в розмірі 3% від суми позики щомісячно. В обумовлений договором строк відповідач позику не повернув, проценти за користування позикою не сплачував, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача борг за договором позики в розмірі 3000 доларів США, що еквівалетно 66030грн. та відсотки за користування позикою за період 20.03.2012р. по 20.07.2015р. в 3600 доларів США, що еквівалетно 79236грн., а також понесені судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду пояснення в яких вказав, що кошти в борг у позивача не брав, розписку не писав, просив в задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Згідно розписки наданої ОСОБА_3, відповідач ОСОБА_2 отримав від нього у борг гроші в сумі 3000 доалірв США під 3% на строк шість місяців, та зобов'язався повернути позику до 21.09.2012р., відсотки в розмірі 90 доларів США сплачувати щомісячно до 20-го числа.
Відповідно до ст. 1046-1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов"язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір є укладеним з моменту передання грошей. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
За клопотання відповідача по сраві призначена судово-почеркознавча експертиза, відповідно до висновку експерта № 3078/3079/15-26 від 04.12.2015р. зазначено, що підпис від імені ОСОБА_2 у розписці від 20.03.2015р. виконано не ОСОБА_2, а іншою особою з наслідуванням якогось підпису ОСОБА_2 Рукописний текст розписки від 20.03.2012р. виконано не ОСОБА_4, а іншою особою.
Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
В силу приписів ч. 2 ст. 1051 ЦК України рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором, у зв'язку з чим суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_5 про передачу коштів відповідачу ОСОБА_2
Враховуючи, що надана позивачем розписка про передачу коштів в борг написана не відповідачем, відсутні підстави для стягнення з відповідача боргу та процентів за договором позики.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-59, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 202, 207, 1046-1047, 1051 ЦК України, суд -
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Хмельницької області, через Хмельницький міськрайонний суд.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: