Справа № 752/10490/14-к
Провадження №: 1-кп/752/199/16
20 січня 2016 року м. Київ Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження № 12013110010011812 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тбілісі, громадянина Грузії, з освітою середньою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
07.07.2014 року Червонозаводським районним судом м. Харкова, за ч.2 ст 15 ч.2 ст. 185; ч.2 ст 189; із застосуванням ст. 70 КК України, до позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців;
27.10.2014 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України, з застосуванням ч.4 ст. 70 КК України, до позбавлення волі на строк 2 роки,
обвинуваченого за ч. 2 ст.15, ч.1 ст. 185; ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ;
обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ;
19.09.2013 року ОСОБА_7 приблизно об 11 год. 00 хв. перебував в торгівельному залу гіпермаркету «АШАН», що за адресою: місто Київ, вул. Горького, 176.
Переконавшись що поряд немає працівників магазину, та скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, вирішив таємно викрасти чуже майно. Реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_8 взяв 6 пачок кави «Нескафе голд», вагою 230 грам кожна, за ціною 81 гривня 96 копійок кожна, на загальну суму 491 гривня 76 копійок, та заховавши до власної сумочки, що висіла у нього через плече, попрямував до відділу продажу напоїв та взяв пляшку пива та води.
Після чого підійшов до каси та з метою надання вигляду добросовісного покупця, розрахувався за пиво і воду, проте каву умисно,маючи намір викрасти, приховав та для розрахунку не надав. З викраденим товаром попрямував за межі касової зони, але свій злочинний умисел не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, хоча виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення даного злочину до кінця, так як був зупинений працівниками охорони магазину.
Крім цього, ОСОБА_7 , 13.12.2013 року приблизно о 17.00 год, перебував в торгівельному залі ТЦ «Фуршет», що за адресою: м. Київ, вул. Інженерна, 1.
Переконавшись що поряд немає працівників магазину, та скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, вирішив таємно викрасти чуже майно. Реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_8 взяв з полиць товар, який належить державному підприємству «Рітейл Центр», а саме 9 упаковок жувальних гумок, зокрема: 5 упаковок жувальної гумки «Орбіт Вайт фреш», кількістю 150 штук, за ціною 3 гривні 70 копійок кожна (загальною сумою 555 гривень.), 2 упаковки жувальної гумки «Орбіт вайт», кількістю 60 штук, за ціною 3 гривні 70 копійок кожна (загальною сумою 222 гривень), 1 упаковка жувальної гумки «Екліпс», кількістю 30 штук, за ціною 4 гривні 17 копійок кожна (загальною сумою 125 гривень 10 копійок), 1 упаковка жувальної гумки «Орбіт соковитий кавун», кількістю 30 штук, за ціною 3 гривні 70 копійок кожна (загальною сумою 111 гривень.) та п'ять плиток шоколаду «Рошен Екстрамолочний», вагою 200 грам кожна, за ціною 23 гривні 38 копійок кожна (загальною сумою 116 гривень 90 копійок), тобто товару на загальну суму 1130 гривні 00 копійок, який поклав до власної сумочки.
З викраденим товаром, не оплативши, пройшов повз каси, проте свій злочинний умисел не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, хоча і виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення даного злочину до кінця, так як був зупинений працівниками охорони.
Тобто, ОСОБА_8 визнається винним:
за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України, - замаху на таємне викрадення чужого майно (крадіжка);
за ч.2 ст. 15, ч.2 185 КК України, - замаху на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно.
На підтвердження встановлених судом обставин свідчать наступні докази, які суд враховує та бере до уваги.
Так, обвинувачений ОСОБА_8 після роз'яснення суті обвинувачення, визнавши себе винним, підтвердив вищезазначені обставини. Пояснив, що 19.09.2013 року перебуваючи в магазині «Ашан», не маючи коштів вирішив викрасти каву. Взяв 6 пачок кави та заховав до сумки. На виході розрахувався лише за воду, а каву мав намір викрасти проте його на виході затримала охорона.
Наступного разу, 13.12.2013 року біля 17 години перебував в магазині «Фуршет». Маючи намір викрасти, взяв декілька упаковок жувальної гумки, та шоколад і заховав до сумки. Пройшов повз каси не оплативши, проте на виході його затримала охорона та виявила товар, який хотів викрасти.
У вчиненому розкаюється, вину визнає повністю. Просить врахувати, що під вартою перебуває ще з 13 червня 2014 року, за вироком одного з судів м. Харкова, по сьогоднішній день і лише біля трьох місяців перебував в місцях позбавлення волі.
Суд, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, керуючись вимогами ст. 349 КПК України, після допиту обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасники судового провадження, яким було роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає.
А тому, крім допиту обвинуваченого, інші докази, за погодженням з учасниками, не досліджувалися, за виключенням документів, які стосуються особи обвинуваченого та характеризуючих даних на нього.
При призначенні покарання, суд враховує тяжкість вчинених злочинів, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, особу винного, який раніше судимий.
Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття, яка відображена у обвинувальному акті та підтверджена судом.
Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.
Ураховуючи обставини справи та особу обвинуваченого, пом'якшуючу та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суму викраденого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_9 покарання за сукупністю злочинів, у виді позбавлення волі.
Ураховуючи, що злочини обвинувачений, вчинив до постановлення попереднього вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 27.10.2014 року, яким його було визнано винним та засуджено за ч. 2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України, з застосуванням ст. 70 ч.4 КК України, до позбавлення волі на строк 2 роки, - остаточне покарання ОСОБА_9 визначити за правилами ст. 70 ч.4 КК України, тобто сукупністю злочинів.
У строк покарання остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зарахувати обвинуваченому ОСОБА_9 покарання відбуте частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими ст. 72 КК України, та рахувати строк відбування покарання останньому з 13 червня 2014 року (строк зазначений у вироку від 27.10.2014 року).
Із строку покарання, частково відбутого ОСОБА_10 , частину його, що стосується строку попереднього ув'язнення, тобто з 01.04.2015 року по даний час, період його перебування, як особи яка відбуває покарання, в установі попереднього ув'язнення для участі у судовому розгляді даного кримінального провадження, що підтверджується довідкою СІЗО, зарахування провадити за правилами ч.5 ст. 72 КК України, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
З огляду на викладене, на час винесення вироку, ОСОБА_5 вважати таким, що сумарно відбув 2 роки 4 місяці 25 днів строку покарання з розрахунку: 9 місяців 17днів у період з 13.06.2014 року по 01.04.2015 року та 1 рік 7 місяців 08 днів (9 місяців 19 днів з розрахунку 1:2) у період з 01.04.2015 року по 20.01.16 року.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим та призначити покарання:
за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;
за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 3 місяці.
На підставі ст. 70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, покарання ОСОБА_9 визначити у виді позбавлення волі на строк 1(один) рік 3 місяці.
Керуючись вимогами ст. 70 ч.4 КК України, ураховуючи що ОСОБА_8 вчинив злочини до постановлення попереднього вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 27.10.2014 року, яким його було визнано винним та засуджено за ч. 2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України, з застосуванням ст. 70 ч.4 КК України, до позбавлення волі на строк 2 роки, - за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_9 визначити у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
У строк покарання остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зарахувати обвинуваченому ОСОБА_9 покарання відбуте частково за попереднім вироком та рахувати строк відбування покарання останньому з 13 червня 2014 року (строк зазначений у вироку від 27.10.2014 року).
Керуючись вимогами ст. 72 КК України, враховуючи, що сумарно строк покарання, відбутий засудженим частково за попереднім вироком та строк попереднього ув'язнення у межах кримінального провадження (2 роки 4 місяці 25 днів), перевищує фактично призначене йому основне покарання за сукупністю злочинів, ОСОБА_5 , звільнити від відбування покарання, негайно звільнивши його з під варти в залі суду.
Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з дня проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчисляється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1