Справа № 752/18089/15-ц
Провадження № 2/752/6588/15
29 грудня 2015 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Мирошниченко О.В.
при секретарі - Мархотко А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про захист прав споживачів, визнання договору підряду недійсним, стягнення матеріальної та моральної шкоди,
У листопаді 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ФОП ОСОБА_2, в якому просив: розірвати договір від 16 травня 2015 року ( GH -152L) укладеного між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2; 18 000 гривень - матеріальну шкоду, 1 064,00 гривень - пеню, 10 000 гривень - у відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що 16 травня 2015 року укладено між ним та ФОП ОСОБА_2 (індивідуальний номер замовлення GH -152L). Відповідно п.п.1.1 договору позивач доручив, а відповідач ФОП ОСОБА_2 зобов'язався організувати роботи по виготовленню та передачі у власність ПВХ конструкцій, що згідно погодженого між позивачем ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 замовлення № 2848 від 15.05.2015 року складалось із чотирьох конструкцій та у зборі мало стати остекленням балкону.
Відповідно п. 3.2 ФОП ОСОБА_2 зобов'язався передати у власність позивача ОСОБА_1 вироби на протязі 40 робочих днів з моменту укладання договору, тобто не пізніше 10 липня 2015 року. Фактично ж ФОП ОСОБА_2 обіцяв виконати договір до 05 червня 2015 року.
Позивач ОСОБА_1 сплатив відповідача ФОП ОСОБА_2 завдаток, згідно п. 2.2 договору 9 000 гривень.
У судове засідання позивач не з'явився надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився і доказів про поважність причин своєї неявки, суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи неодноразово повідомлявся.
Третя особа в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог та винесення заочного рішення.
З урахуванням положень ст. ст. 74-77, 169, 224 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних про права та взаємовідносини сторін по справі для її розгляду по суті заочно за відсутності відповідача, третьої особи та представника третьої особи.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд у судовому засіданні встановив наступне.
Відповідно до ст.129 Конституції України, ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
16 травня 2015 року укладено між ним та ФОП ОСОБА_2 (індивідуальний номер замовлення GH -152L). Відповідно п.п.1.1 договору позивач доручив, а відповідач ФОП ОСОБА_2 зобов'язався організувати роботи по виготовленню та передачі у власність ПВХ конструкцій, що згідно погодженого між позивачем ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 замовлення № 2848 від 15.05.2015 року складалось із чотирьох конструкцій та у зборі мало стати остекленням балкону.
Відповідно п. 3.2 ФОП ОСОБА_2 зобов'язався передати у власність позивача ОСОБА_1 вироби на протязі 40 робочих днів з моменту укладання договору, тобто не пізніше 10 липня 2015 року. Фактично ж ФОП ОСОБА_2 обіцяв виконати договір до 05 червня 2015 року.
Позивач ОСОБА_1 сплатив відповідача ФОП ОСОБА_2 завдаток, згідно п. 2.2 договору 9 000 гривень, що підтверджується товарним чеком № 152 від 16.05.2015 року (а.с. 10).
Відповідно до п.3 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» виконавець - суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги.
Згідно ч.1 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитись від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором.
Відповідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати робот, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України, договір є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов.
Відповідно ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно ст. 526 ЦК України, передбачено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.
Відповідно до п.п. 2), 6) ч. 1ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право на належну якість продукції та обслуговування і на звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав, а відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Згідно ч. 2 ст. 651 України договір може бути змінено або розірвано за рішення суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення другою стороною та інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповіло до ч. 1 ст. 570 ЦК України, завдаток є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
У пункті 2.2 договору чітко зазначена сума 9 000 гривень як завдаток, яка сплачена позивачем ОСОБА_1 при укладені договору та підтверджується товарним чеком № 152 від 16.05.2015 року.
Згідно ст. 571 ЦК України передбачено правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпечення завдатком.
Так, відповідно ч.1 ст. 571 ЦК України якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора.
Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржником завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.
Таким чином, є обґрунтованими доводи позивача в частині порушення відповідачем, який є стороною договору, його законних прав на належне і своєчасне отримання замовлених і оплачених послуг, тому позовні вимоги про розірвання договору на придбання ПВХ конструкцій, стягнення з відповідача матеріальної шкоди в розмірі 18 000 грн. суд вважає обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі
Також, обґрунтованими суд вважає і позовні вимоги в частині стягнення з відповідача: штрафних санкцій у вигляді пені з огляду на наступне.
Згідно п. 4.2 договору, у випадку невиконання п.3.2 виконавець зобов'язаний виплатити неустойку у розмірі 0,1% від вартості даного договору за кожен робочий день прострочення.
Відповідно п. 2.1 договору вартість договору становить 13 297,00 гривень, а отже розмір пені за кожен день прострочення виконання зобов'язання становить 13,30 гривень.
Згідно п. 3.2 договору виконавець зобов'язався передати у власність замовника виготовлений виріб на протязі 40 робочих днів з моменту укладання даного договору. Договір укладений 16.05.2015 року, а отже виконавець мав передати у власність замовника виріб не пізніше 10.07.2015 року.
В період з 1.07.2015 року по 30.10.2015 року було 80 робочих днів, в які виконавець прострочив виконання зобов'язання, а відтак зобов'язаний сплатити пеню за кожний робочий день прострочення, що становить 1 064,00 гривень. Тому, позовні вимоги про стягнення неустойки, підлягають задоволенню
З приводу стягнення з відповідача ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10 000, 00 гривень моральної шкоди, суд зазначає наступне.
гідно ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від глибини душевних страждань, ступеня вини особи, що завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Частина 2 ст. 23 ЦК України визначає, у чому полягає моральна шкода.
Відповідно до положень постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 року № 4, - право на відшкодування моральної шкоди виникає за наявності передбачених законом умов або підстав відповідальності за заподіяну шкоду.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
При цьому, п.5 постанови Пленуму Верховного Суду від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" регламентовано, що обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Зокрема, підлягають з'ясуванню наступні обставини: чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Крім того, наявність моральної шкоди доводиться потерпілим, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв'язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації. Умовою відповідальності за моральну шкоду є неправомірне рішення, дія чи бездіяльність, внаслідок яких завдано моральну шкоду. Зобов'язання відшкодувати моральну (немайнову) шкоду виникає лише за умови, що вказана шкода є безпосереднім наслідком певної протиправної дії (бездіяльності).
Вина відповідача у причиненні позивачу моральної шкоди не доведена, відсутній причинний зв'язок між будь-яким погіршенням здоров'я позивача і діями відповідача, які мали б винний характер, а тому у задоволенні вимоги про стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 моральної шкоди в розмір 10 000 гривень, слід відмовити.
На підставі вище викладеного, суд дійшов висновку, шо позовні вимоги ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про захист прав споживачів, визнання договору підряду недійсним, стягнення матеріальної та моральної шкоди, підлягають частковому задоволенню.
Згідно частини 1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
розміру задоволених позовних вимог майнового і немайнового характеру.
Питання про судові витрати вирішити за правилами ст. 88 ЦПК України
Керуючись ст. ст. 4-11, 209, 212-215, 223, 294-296 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про захист прав споживачів, визнання договору підряду недійсним, стягнення матеріальної та моральної шкоди, - задовольнити частково.
Розірвати договір від 16 травня 2015 року (індивідуальний номер замовлення GH -152L)укладений між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_1.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 18 000,00 гривень.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 пеню у розмірі 1 064, 00 гривень.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір у розмірі 487(чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя