Справа № 752/19279/15-ц
Провадження № 2/752/272/16
Іменем України
(заочне)
21.01.2016 року Голосіївський районний суд міста Києва
у складі головуючого по справі судді - Шкірай М.І.
за участю секретаря - Безверхої Н.В.
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору - Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України про визнання права власності, суд -
Встановив
В листопаді 2015 року позивач звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просила визнати за нею право власності за набувальною давністю на 1/4 частину будинку за адресою АДРЕСА_1.
В обґрунтування позову позивач вказував, що з 21.08.1975 року вона є власником 3/4 частини житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1. 1/4 частина вказаного будинку належала ОСОБА_2, а в 1976 році рішенням Виконавчого комітету Московської районної ради депутатів трудящих останнього було зобов'язано в примусовому порядку звільнити вказану частину будинку. З 1975 року позивач разом зі своєю тіткою, яка вже померла володіли цілою частину будинку включаючи 1/4 частину яка належала ОСОБА_2 Тому позивач посилаючись на правові підстави ст. 344 ЦК України звернулась суд та просить суд задовольнити позов.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності та зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі і не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились, про дату і час судового розгляду повідомлені належним чином, заяв про розгляд справи за їх відсутності не надходило, причин неявки суду не повідомили, тому суд, вважає за можливе розглянути справу у заочному порядку.
Відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником 3/4 частини будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 21 серпня 1975 року посвідченого старшим нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_3
Рішенням Виконавчого комітету Московської районної Ради депутатів трудящих м. Києва № 270 від 23 лютого 1976 року зобов'язано ОСОБА_2 звільнити до 15.03.1976 року 1/4 частину будинку по АДРЕСА_1 від всіх матеріалів і привести її в непридатний для житла стан, а також звільнити земельну ділянку від всіх прибудов.
З архівного витягу Державного архіву м. Києва від 18.03.2014 року за № 02-13/С-46/507 вбачається, що розпорядженням Представника Президента України у Московському районі м. Києва від 31.12.1992 року № 757 «Про розгляд заяв громадян, які проживають в індивідуальних будинках» встановлено, що весь будинок по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1
Довідкою Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 19.06.2014 року ПБ-2014 № 3171 підтверджується, що вищевказаним розпорядженням житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 визнано за ОСОБА_1 та зобов'язано її отримати нове свідоцтво про право власності на вказаний житловий будинок взамін договору дарування від 21.08.1975 року.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
За змістом ч. 1 ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ в п. 13 постанови Пленуму «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07.02.2014 року, можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
Також відповідно до п. 14 вказаної постанови, виходячи зі змісту ч 1 ст. 344 ЦК України, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.
Отже суд приходить до висновку про можливість задоволення даного позову, оскільки доказами, що були надані позивачем підтверджується факт того, що вона добросовісно заволоділа вказаним будинком і продовжує відкрито, безперервно володіти ним вже більше десяти років, що в свою чергу є підставою для визнання права власності в порядку набувальної давності.
Встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини, якими обґрунтовуються вимоги позивача підтверджуються дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.
Задовольняючи позов, суд врахував вимоги Цивільного і Цивільного процесуального кодексів України, а також роз'яснення постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07.02.2015 року.
Крім того, суд керувався принципами справедливості, добросовісності та розумності відповідно до вимог ст. 3 ЦК України з урахуванням балансу інтересів сторін.
Керуючись ст. ст. 10-11; 28-29; 57-60; 158; 179; 185; 208-209; 212; 214-215 ЦПК України, суд -
Вирішив
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору - Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) право власності за набувальною давністю на 1/4 частину будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів, з дня отримання його копії до Голосіївського районного суду м. Києва.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.
Суддя