Ухвала
Іменем України
Справа № 712/348/16-к
Провадження № 1кп/712/129/16
СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЧЕРКАСИ
10 лютого 2016 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого: суддіОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2
з участю: прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 , ОСОБА_6
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.3 ст.212, ч.1ст.366, ч.4ст.358 КК України,-
До Соснівського районного суду м. Черкаси надійшов обвинувальний акт, який затверджено прокурором Черкаської обласної прокуратури у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.3 ст.212, ч.1ст.366, ч.4ст.358 КК України.
В судовому засіданні захисниками ОСОБА_5 , ОСОБА_7 було заявлено клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, у зв”язку з невідповідності його вимогам ст.. 291 КПК України, а також захисники вказали, що наданий їм та обвинуваченому обвинувальний акт був не прошитий, не пронумерований, і вони вважають, що наданий обвинувальний акт для ознайомлення не відповідає тому обвинувальному акту, який був наданий суду, що порушує право обвинуваченого на захист, а саме вимоги ч. 1 ст. 317 КПК України.
Заслухавши учасників процесу стосовно відповідності обвинувального акту вимогам КПК України, обвинуваченого, який підтримав клопотання, заслухавши думку прокурора, який вважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, той факт, що обвинувальний акт не був прошитий та пронумерований не є підставою для повернення його прокурору для дооформлення, суд прийшов до наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України. Так, згідно п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Отже, в обвинувальному акті повинно бути як виклад фактичних обставин події, так і формулювання обвинувачення, тобто описова і його резолютивна частина. В описовій частині зазначаються дані, які стали приводами та підставами початку досудового розслідування, обставини кримінальної події та під ознаки якого кримінального закону (статті ) підпадають дії підозрюваної особи ( фактично виклад обставин справи в довільній формі). В резолютивній частині підводяться підсумки кримінального розслідування, тобто особі висувається обвинувачення, в якому зазначається час, місце, спосіб, мотиви, що саме вчинила особа та наслідки кримінального правопорушення. Вказані вимогу закону слідчим та прокурором були проігноровані.
Формулювання обвинувачення в обвинувальному акті є обов”язковим, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 317 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, а не щодо підозрюваної особи.
Так до Соснівського районного суду м. Черкаси 15 січня 2016 року надійшов обвинувальний акт, який згідно до Акту № 224 від 15.01.2016 р., що складений на підставі Інструкції з діловодства, був не прошитий, не пронумерований та не зроблений опис. Також обвинуваченому та його захисникам також був наданий обвинувальний акт для ознайомлення в такому ж стані, що підтверджує позицію захисту та викликає сумнів суду стосовно відповідності один одному обвинувальних актів наданих суду та стороні захисту, що є суттєвим порушенням права на захист останніх, та вимог ч. 1 ст. 317 КПК України.
Крім того, відповідно до ст.293 КПК України одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати його копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному та його захиснику. Виходячи з системного аналізу вимог вказаної статті кримінального процесуального закону та п.3 ч.3 ст.314 КПК України суд першої інстанції в підготовчому засіданні має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам статті 291 КПК України: зокрема, якщо цей документ не містить положення, на які вказує норма кримінального процесуального закону.
Відповідно до ст.109 КПК України та п.3 ч.3 ст.291 КПК України, реєстр матеріалів повинен не тільки складатися та додаватися до обвинувального акту, але й вручатися під розписку обвинуваченому, з огляду на вимоги абзацу 2 п.4 ст.291 КПК України, відповідно до якого надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється, що дає можливість суду зробити висновок, що наявність у справі реєстру матеріалів, який відповідає вимогам кримінального процесуального закону є гарантією реалізації прав учасників процесу на об'єктивність та неупередженість проведеного досудового розслідування і розгляду справи в суді, і виходячи з цього вважати доводи сторони обвинувачення необґрунтованими.
В реєстрі матеріалів досудового розслідування, доданого до обвинувального акту відсутній розділ щодо прийнятих в ході досудового розслідування процесуальних рішень, що також є підставою для повернення обвинувального акту прокуророві.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року, зазначив, що у тексті підпункту «а» п. З ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення.. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового.
Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (рішення від 1 березня 2001 року у справі «Даллос проти Угорщини» п. 47). Крім того, право бути проінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «о» п. З ст. 6 Конвенції.
Вищевказані порушення норм кримінального процесуального закону, допущені органами досудового розслідування, порушують гарантовані законом процесуальні права обвинуваченого ОСОБА_4 та перешкоджають суду ухвалити законне, обгрунтоване рішення, а тому суд вважає за доцільне повернути обвинувальний акт прокурору, зобов*язавши прокурора усунути виявлені недоліки.
Керуючись ст. ст. 291, 314 - 316, 331 КПК України, суд, -
Обвинувальний акт, який затверджено у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.1ст.366, ч.4ст.358 КК України - повернути Черкаській обласній прокуратурі.
Зобов'язати прокурора Черкаської області усунути виявлені недоліки протягом 20 (двадцяти) днів з дня отримання даної ухвали, що на думку суду відповідає засадам розумного строку та є достатнім для виправлення допущених недоліків.
Ухвалу негайно направити прокурору Черкаської області для усунення зазначених в ній недоліків обвинувального акта. Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області протягом семи днів з дня її оголошення, через Соснівський районний суд м. Черкаси.
Головуючий :