Справа № 703/4705/15-ц
2/703/75/16 .
09 лютого 2016 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого-судді Компанійця О.В.
з секретарем судового засіданння Кочетковою І.В.
з участю представника позивача Романіва А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Смілі справу за позовом ПАТ «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
встановив:
ПАТ «Брокбізнесбанк» звернулось до суду з позовною заявою, відповідно до якої банк 25 вересня 2013 року уклав з ОСОБА_3 договір № 00599961 про відкриття та обслуговування поточного рахунку з оформлення платіжної картки, у відповідності з яким надало кредит на споживчі цілі шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом в сумі 8000 грн. на строк з 25 вересня 2013 року по 24 вересня 2015 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 32% річних. Згідно з позовною заявою, в разі порушення строків заборгованості за кредитною лінією та/або строків сплати процентів, а також інших платежів власник рахунку повинен сплачувати банку штраф за кожен факт прострочення в сумі 100 грн.
Посилаючись на те, що позичальник не виконує договір, ПАТ «Брокбізнесбанк» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 15020 грн. 49 коп. заборгованості за кредитним договором, яка склалась станом на 28 квітня 2015 року: 7963 грн. 47 коп. заборгованості за тілом кредиту, 3494 грн. 05 коп. заборгованості за відсотками, 700 грн. неустойки (пені) за прострочення кредиту, 1400 грн. неустойки (пені) за прострочення відсотків, 643 грн. 84 коп. індексації інфляції за простроченим кредитом, 736 грн. 84 коп. індексації інфляції за простроченими відсотками, 3% річних за неправомірне користування кредитними коштами на суму 36 грн. 16 коп., 3% річних за несплачені відсотки на суму 46 грн. 82 коп.
Представник банку позов підтримав і пояснив, що з часу введення в банку тимчасової адміністрації - 3 березня 2014 року - банківські картки не діяли і електронні платежі на рахунки банку не здійснювались. Банк не повідомляв боржника, яким чином йому належало повертати кредит після введення в банку зовнішньої адміністрації.
Відповідач позов не визнав, просив вставити факт, що картка ПАТ «Брокбізнесбанк» була зарплатною, відрахування з неї на погашення кредиту банк здійснював самостійно. Він, ОСОБА_3, не мав заборгованості за кредитом, поки в квітні 2014 року банкомати не припинили приймати платежі на рахунки банку. Відділення банку в м. Смілі припинило діяльність в лютому 2014 року.
Суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог абз. 1 ч. 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, зокрема, якщо він не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
Наданим позивачем розрахунком заборгованості підтверджується, що по березень 2014 року включно відповідач розраховувався за кредитом своєчасно.
Представник позивача визнав, що з 3 березня 2014 року платіжні картки банку не обслуговувались в банкоматах ПАТ «Брокбізнесбанк», а електронні платежі банком не приймались; банк не повідомляв боржника, яким чином йому належало повертати кредит після введення в банку зовнішньої адміністрації.
Наведене свідчить про прострочення кредитора за договором № 00599961.
Частиною 2 ст. 613 ЦК України визначено: якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. На підставі частини 4 цієї статті боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.
Згідно з вимогами ст. 616 ЦК України, якщо порушення зобов'язання сталось з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Оскільки банк не забезпечив відповідачу можливості повертати кредит після 3 березня 2014 року, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача неустойки та збитків від прострочення виконання зобов'язання з березня 2014 року.
Відповідно до наведеного ОСОБА_3 не прострочив виконання зобов'язання, відповідно до ст. 625 ЦК України відсутні підстави для стягнення нарахованих банком 3% річних від суми кредиту та процентів.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. На підставі ч.ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України сторони зобов'язані надавати докази на підтвердження своїх вимог і заперечень. Відповідно до ч. 2 ст. 64 ЦПК України письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням сторін має право вимагати оригіналу.
За клопотанням відповідача суд тричі - 27 листопада та 11 грудня 2015 року і 12 січня 2016 року - зобов'язував позивача надати оригінали документів, фотокопії яких було приєднано до позовної заяви.
Згідно з ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до положень ст. 57 ЦПК України наданий позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_3 не є доказом; це різновид письмових пояснень. Надані позивачем фотокопії договору № 00599961 та додаткової угоди № 1 до договору від 25 вересня 2013 року не посвідчені належним чином, оскільки не містять прізвища особи, яка їх посвідчила, та відтиску печатки юридичної особи. Рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях, що ці фотокопії відповідають оригіналу. У зв'язку з цим суд вважає недоведеними обставини, яким позивач обґрунтовує свої вимоги.
Оскільки відповідач визнав, що заборгував позивачу 7963 грн. 47 коп. кредиту, відповідно до вимог ч. 1 ст. 61 ЦПК України ця обставина не підлягає доведенню.
На підставі ст.ст. 526, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 61, 64, 174, 88, 213-215 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 7963 грн. 47 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 до спеціального фонду Державного бюджету України 129 грн. 15 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Черкаської області через міськрайонний суд протягом 10 днів, набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.
Головуючий О.В. Компанієць