Справа № 703/4904/15-ц
2/703/84/16 .
10 лютого 2016 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого-судді Компанійця О.В.
з секретарями судового засіданння Бондарнко А.І., Даніловою В.В. та Кочетковою І.В.
з участю представника позивача Дяченка Г.М.
і представників відповідача ОСОБА_5 та адвоката Примака В.А.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Смілі справу за позовом Смілянського психоневрологічного інтернату з геріатричним відділенням до ОСОБА_7 про відшкодування шкоди,
встановив:
З 1 листопада 2000 року по 3 лютого 2014 року ОСОБА_7 працював на посаді директора Смілянського психоневрологічного інтернату з геріатричним відділенням (надалі в тексті рішення - інтернат).
Інтернат звернувся з позовом до ОСОБА_7 про відшкодування 43041 грн. 02 коп. матеріальної шкоди, заподіяної під час виконання ним трудових обов'язків, встановленої актом ревізії № 04-23/006 від 25 червня 2015 року.
Згідно з цим актом, на підставі наказу № 66-02 від 5 грудня 2013 року, виданого відповідачем без належних повноважень, заступника директора інтернату ОСОБА_8 було призначено виконувати обов'язки директора зі сплатою різниці в посадових окладах, що призвело до зайвого нарахування 872 грн. 79 коп., з яких 640 грн. 34 коп. - заробітна плата, 232 грн. 45 коп. - єдиний соціальний внесок.
Водієві інтернату ОСОБА_9 в період часу з 1 січня 2012 року по 31 жовтня 2013 року виплачувалась надбавка за розширену зону обслуговування, хоча кількість водіїв у закладі відповідала кількості штатних посад, визначених штатним розписом, що призвело до зайвого перерахування та виплати 10155 грн. 63 коп. заробітної плати і 3686 грн. 49 коп. ЄСВ, а всього 13842 грн. 12 коп.
Відповідно до наказів директора інтернату в грудні 2012 року, квітні, липні та вересні 2013 року головному бухгалтеру ОСОБА_10 виплачено не передбачену законодавством доплату на суму 1696 грн. 76 коп., що призвело до зайвого нарахування та сплати 615 грн. 93 коп. ЄСВ, а загалом до заподіяння 2312 грн. 69 коп. збитків.
ОСОБА_7 в грудні 2012 року незаконно було нараховано та виплачено премію та матеріальну допомогу на оздоровлення на суму 7141 грн. 17 коп., у зв'язку з чим сплачено 2592 грн. 25 коп. ЄСВ, а всього заподіяно шкоди на 9733 грн. 42 коп.
В період з 1 вересня 2012 року по 31 травня 2014 року інтернатом проведено оплату комплектуючих до електропилососа «HYLA» на суму 16280 грн., які відразу було списано без оприбуткування матеріальних цінностей.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов повністю.
Відповідач позов не визнав, пояснив, що наказ від 5 грудня 2013 року № 66-02 про виконання заступником обов'язків директора з посадовим окладом згідно зі штатним розписом дійсно було винесено без погодження з департаментом соціального захисту населення Черкаської ОДА, але ОСОБА_7 мав на це право. Без виконання обов'язків директора інтернату неможливо розпоряджатись коштами підопічних.
Водій ОСОБА_9 з 1 січня 2012 року по 31 жовтня 2013 року в роботі використовував 3 автомобілі (відповідного наказу не було), тому і отримував зарплату за розширену зону обслуговування. Фонд заробітної плати при цьому перевищений не був.
У грудні 2012 року, квітні, липні та вересні 2013 року головному бухгалтеру інтернату ОСОБА_10 виплачувалась надбавка в розмірі 200 грн. у зв'язку з неодноразовим спрацюванням сигналізації у нічний час та проведенням перезакриття об'єкта в присутності працівників УДСО УМВС. Дійсно, така надбавка не передбачена законом, але директор інтернату мав право призначити надбавку до заробітної плати за роботу в нічний час чи за напруженість в роботі.
ОСОБА_7 погодився, що призначення собі 7141 грн. 17 коп. премії та матеріальної допомоги на оздоровлення не погодив зі своїм керівником.
Відповідач також пояснив, що електропилосос «HYLA» був переданий інтернату ПП ОСОБА_11 безоплатно за умови, що розрахунок буде здійснено в подальшому під виглядом оплати комплектуючих до пилососа. Дійсно, відповідно до накладних, виявлених ревізією, комплектуючі до пилососа одержані не були, а оплата здійснювалась за платіжними дорученнями, зазначеними в акті ревізії. Вважає, що збитків від цього не настало, оскільки пилосос є власністю інтернату.
Представник відповідача ОСОБА_5 зазначив, що переплачені суми заробітної плати можуть бути утримані з майбутнього заробітку працівників, а суми єдиного соціального внеску на цю зарплату - повернуті чи зараховані на майбутнє; підстав стягувати їх з відповідача не вбачає.
Представник відповідача адвокат Примак В.А. стверджував, що пилосос було зібрано з деталей, оплачених платіжними дорученнями № 162 від 11 лютого 2013 року, №№ 74, 92, 105, 117 від 28 січня 2013 року, № 31 і № 287 від 19 травня 2014 року. Відповідно, 16280 грн., визначені ревізією як збитки, насправді було сплачено за пилосос, який є в наявності в інтернаті. Представник вважає, що позов не підлягає до задоволення, оскільки посада директора інтернату не належить до переліку посад, з якими може бути укладено договір про повну матеріальну відповідальність. Такий договір з ОСОБА_7 не укладали. Крім того, відповідач безпосередньо не обслуговував товарно-матеріальні цінності. Представник позивача також просив застосувати позовну давність.
Оскільки позов заявлено у зв'язку з виконанням ОСОБА_7 трудових обов'язків, а відповідач був звільнений з роботи 3 лютого 2014 року, суд вважає, що перебіг визначеного ч. 3 ст. 233 КЗпП України однорічного строку позовної давності належить рахувати з моменту припинення трудових стосунків між сторонами. Позов подано через 1 рік 6 місяців 25 днів після звільнення відповідача з роботи, тому строк звернення до суду за вирішенням трудового спору порушено.
В позові належить відмовити з таких підстав.
Наказом в.о. начальника управління праці та соціального захисту населення Черкаської ОДА від 1 листопада 2000 року № 24-2 ОСОБА_7 було призначено директором інтернату.
Розпорядженням голови Черкаської ОДА від 3 лютого 2014 року № 10-к його було звільнено з роботи за угодою сторін.
Згідно з актом від 25 червня 2015 року № 04-23/006 ревізії фінансово-господарської діяльності Смілянського психоневрологічного інтернату з геріатричним відділенням за період з 01.01.2012 по 31.03.2015, проведеної державною фінансовою інспекцією в Черкаській області, виявлено порушення фінансово-господарської діяльності:
1. На підставі наказу по інтернату від 5 грудня 2013 року № 66-02, підписаного відповідачем, заступника директора ОСОБА_8 призначено виконуючим обов'язки директора інтернату. Оскільки відповідно до Положення про інтернат повноваження призначати в.о. директора інтернату належать департаменту соціального захисту населення Черкаської ОДА, наведене призвело до зайвого використання протягом грудня 2013 року, січня та березня 2014 року коштів обласного бюджету на суму 640 грн. 34 коп. різниці між посадовими окладами та 232 грн. 45 коп. єдиного соціального внеску. Порушення здійснене колишнім директором інтернату ОСОБА_7
2. В порушення п. 3.1.2 спільного наказу Мінсоцполітики України та Міністерства охорони здоров'я України від 5 жовтня 2005 року № 308/519 водієві інтернату ОСОБА_9 встановлювалась оплата праці за розширену зону обслуговування, в той час як кількість фактично прийнятих на роботу водіїв закладу відповідала кількості посад, встановлених штатним розписом. Це призвело до безпідставного нарахування та виплати 10155 грн. 63 коп. заробітної плати і 3686 грн. 49 коп. ЄСВ.
3. В порушення п. 3 наведеного наказу № 308/519 в грудні 2012 року, квітні, липні та вересні 2013 року головному бухгалтеру ОСОБА_10 виплачено не передбачену законодавством доплату «у зв'язку з несанкціонованим спрацюванням сигналізації у нічний час та проведенням перезакриття об'єкта в присутності працівників УДСО УМВС в Черкаській області» на суму 1696 грн. 76 коп., що призвело до зайвого нарахування та сплати ЄСВ в сумі 615 грн. 93 коп.
4. В порушення п. 5.11 наведеного наказу № 308/519 за відсутності рішення органу вищого рівня ОСОБА_7 було нараховано та виплачено премію та матеріальну допомогу на оздоровлення на суму 7141 грн. 17 коп., що призвело до зайвого нарахування та сплати ЄСВ в сумі 2592 грн. 25 коп.
5. В порушення ч.ч. 1, 5 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп. 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24 травня 1995 року № 88, в період з 1 вересня 2012 року по 31 травня 2014 року інтернатом проведено оплату комплектуючих до електропилососа «HYLA» на суму 16280 грн., які відразу було списано без оприбуткування матеріальних цінностей. Інвентаризацією не було підтверджено фактичної наявності цих матеріальних цінностей.
Суд вважає, що законні підстави для наведених виплат ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_7 відсутні.
Суд також не погоджується з твердженням представника відповідача адвоката Примака В.А. про те, що наявний на балансі інтернату пилосос «HYLA» було зібрано з запчастин, оплачених платіжними дорученнями № 162 від 11 лютого 2013 року, №№ 74, 92, 105, 117 від 28 січня 2013 року, № 31 і № 287 від 19 травня 2014 року. Суд дослідив ці платіжні доручення та видаткові накладні ПП ОСОБА_11, відповідно до яких здійснювались платежі, та встановив, що інтернат оплачував лише витратні матеріали та додаткові комплектуючі (шланги, насадки тощо), причому однакові деталі оплачувались по кілька разів. Ревізією було встановлено відсутність комплектуючих, оплачених наведеними платіжними дорученнями, оскільки вони формально списувались одразу після оплати за товар. З пояснень відповідача встановлено, що фактично ці деталі не купувались; за домовленістю з ПП ОСОБА_11 інтернат таким способом сплачував суму, яка відповідала вартості пилососа «HYLA». Однак, відповідно до наданого представником позивача договору без номеру і дати за вересень 2012 року, цей пилосос інтернат купив у ПП ОСОБА_11; на підставі п. 1.2 договору у інтернату виник обов'язок оплатити вартість пилососу відповідно до накладних. В накладній № 35 від 3 вересня 2012 року (яка залишилась неоплаченою) вартість пилососу з комплектуючими визначено в 23900 грн. Фактично за договором купівлі-продажу оплата не здійснена, відповідна сума залишається заборгованою інтернатом.
Суд вважає надуманим твердження відповідача, що заробітну плату, безпідставно виплачену йому, ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10, можливо утримати з цих працівників на користь інтернату. Відповідно до ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про оплату праці» відрахування із заробітної плати можуть провадитися тільки у випадках, передбачених законодавством. Крім того, з наданих позивачем копій наказів встановлено, що ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 також звільнені з роботи. Оскільки ЄСВ роботодавцем сплачено з грошових коштів, які працівники дійсно одержали, відсутні підстави для повернення цього внеску чи зарахування його на майбутній період на підставі ч. 13 ст. 9 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Однак позивач не має правових підстав вимагати відшкодування наведених коштів відповідно до КЗпП України.
Між інтернатом та відповідачем не було укладено договору про повну матеріальну відповідальність. Відсутні також інші підстави для повної матеріальної відповідальності, вичерпний перелік яких визначено у ст. 134 КЗпП України.
Крім того, інтернат не має права звертатись до суду з позовом до ОСОБА_7 як керівника установи. Згідно з ч. 4 ст. 136 КЗпП України стягнення з керівників підприємств, установ, організацій матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовами вищестоящого в порядку підлеглості органу.
Відповідно до вимог ст.ст. 84, 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути документально підтверджені витрати на оплату правової допомоги адвоката за 50 хвилин судового засідання; інші витрати адвокатом нараховано безпідставно, оскільки до судового засідання 9 лютого 2016 року адвокат Примак В.А. не вчиняв дій, оплата яких була визначена договором про надання юридичної допомоги від 4 лютого 2016 року, а судові дебати було проведено без підготовки.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 61, 84, 88, 213-215 ЦПК України, суд
вирішив:
В позові відмовити повністю.
Стягнути зі Смілянського психоневрологічного інтернату з геріатричним відділенням на користь ОСОБА_7 406 грн. судових витрат.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Черкаської області через міськрайонний суд протягом 10 днів, набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.
Головуючий О.В. Компанієць