08 лютого 2016 року
справа № П/811/133/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.
суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети «Правда», 29, апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.02.2015 р. в справі № П/811/133/15 за позовом Приватного підприємства «Вікторія-груп» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
Приватне підприємство «Вікторія-Груп» (далі - ПП «Вікторія-Груп») звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіроводській області (далі - Кіровоградська ОДПІ) про визнання протиправними дій щодо коригування показників податкових зобов'язань з податку на додану вартість в частині взаємовідносин з ТОВ «Амбасадор-Агро» за травень 2014 р. на загальну суму 43225 грн. та коригування показників податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 43164 грн. в частині взаємовідносин з ТОВ «Текмесса» за травень 2014 р.; зобов'язання відповідача поновити в автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту системи «Податковий блок» показники податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2014 р.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.02.2015 р. позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказує, що дії з проведення перевірок є реалізацією повноважень органу державної податкової служби з контролю за додержанням платниками податків податкового законодавства. Результати такого контролю (результати перевірок) відповідно до Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом від 14.06.2012 р. № 516, вносяться до АІС «Податковий блок», який є програним продуктом, створеним для внутрішнього користування органами державної фіскальної служби для обробки зібраної інформації у автоматичному режимі. Коригування показників податкової звітності не є рішенням органу владних повноважень, тому не породжує для платника податків будь-яких юридичних наслідків, не впливає на його права, обов'язки та інтереси, що виключає можливість оскарження таких дій в судовому порядку. Крім того, вказує, що судом самостійно збільшено суму коригування.
Особи, які беруть участь у справі, до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, у зв'язку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Кіровоградською ОДПІ 28.10.2014 р. складено акт № 73/11-23-22-04/35804506 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Вікторія-Груп» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Текмесса» за період з 01.05.2014 р. по 31.05.2014 р., у висновку якого зазначено про встановлення порушень п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за травень 2014 р. по господарським операціям з ТОВ «Амбасадор-Агро» на суму 43225 грн.; п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту в частині взаємовідносин з ТОВ «Текмесса» за травень 2014 р. на суму 43164 грн.
Також судом першої інстанції встановлено, що відповідачем на підставі вказаного акту перевірки проведено коригування показників задекларованих позивачем за травень 2014 р. податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.
Суд першої інстанції вважав доведеним здійснення Кіровоградською ОДПІ коригування показників податкової звітності позивача в електронній базі АІС «Податковий блок», а враховуючи те, що за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення не приймались, а відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, то відповідачем безпідставно внесено зміни до електронної бази ІС «Податковий блок».
Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції обґрунтованими, з огляду на наступне.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що Кіровоградською ОДПІ 28.10.2014 р. складено акт № 73/11-23-22-04/35804506 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Вікторія-Груп» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Текмесса» за період з 01.05.2014 р. по 31.05.2014 р., за висновками якого встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за травень 2014 р. по господарським операціям з ТОВ «Амбасадор-Агро» на суму 43225 грн.; п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту в частині взаємовідносин з ТОВ «Текмесса» за травень 2014 р. на суму 43164 грн.
Податкові повідомлення-рішення за наслідками перевірки податковим органом не приймались.
На підставі акту № 73/11-23-22-04/35804506 від 28.10.2014 р. контролюючим органом самостійно вчинено дії щодо корегування показників податкової звітності ПП «Вікторія-Груп» в Інформаційній системі «Податковий блок» податкових зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів, а саме відбулось зменшення задекларованих ПП «Вікторія-Груп» податкових зобов'язань з податку на додану вартість за травень 2014 р. щодо контрагента ТОВ «Амбасадор-Агро» на загальну суму 43225,41 грн. та зменшення показників податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 43164,4 грн. щодо контрагента ТОВ «Текмесса» за травень 2014 р., що підтверджується витягом з відповідної бази даних ДФС (а.с. 74-75).
Правомірність формування позивачем показників податкової звітності з податку на додану вартість (правомірність формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість) позивач підтверджує первинними документами, складеними за результатом здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) та продажу товарів (робіт, послуг).
Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Таким чином, згідно з нормами чинного на час виникнення спірних правовідносин податкового законодавства України можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податку залежить від їх оплати (отримання) в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та одержання належним чином оформленої податкової накладної.
Наявні у позивача податкові накладні, оформлені у відповідності до вимог Податкового кодексу України, підтверджують право ПП «Вікторія-Груп» на формування податкового кредиту за проведеними господарськими операціями.
Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Наявні у позивача первинні документи дають позивачу підстави для формування податкових зобов'язань за господарськими операціями з поставки позивачем контрагенту-покупцю товарів (послуг).
За приписами пунктів 36.1, 36.5 статті 36, пункту 38.1 статті 38, пункту 44.1 статті 44, пункту 47.1 статті 47, пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку.
Тобто платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.
Таким чином, формування суб'єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов'язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкових накладних.
Законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.
Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.
Наказом Державної податкової служби України від 24 грудня 2012 року № 1197 «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий блок» з 1 січня 2013 року було введено в експлуатацію ІС «Податковий блок» в органах державної податкової служби всіх рівнів.
Як зазначено вище, відповідачем самостійно вчинені дії з коригування показників податкової звітності позивача в підсистемі «Податковий блок», у зв'язку з чим відбулося штучне відхилення між показниками позивача та показниками його контрагентів.
Виходячи з аналізу положень статті 74 Податкового кодексу України, інформаційна автоматизована система «Податковий блок» повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, та її корегування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань та податкового кредиту, а контролюючі органи використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.
Таким чином, дії податкового органу у вигляді коригування показників в інформаційній базі мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку. Самостійна зміна відповідачем в електронних базах даних показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі висновків акту перевірки без прийняття податкового повідомлення-рішення або без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує законні права та інтереси позивача і є протиправною.
Статтею 54 Податкового кодексу України встановлено, що суми податкових та грошових зобов'язань визначаються або платником податків самостійно шляхом їх зазначення у податковій декларації або визначається контролюючим органом шляхом прийняття рішення про визначення сум грошового зобов'язання.
Податковим законодавством передбачено узгодження податкових зобов'язань.
Колегія суддів зазначає, що податкова інформація є різновидом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу, який у свою чергу, є способом здійснення податкового контролю. Деталізована інформація по платнику податку щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, є одним із різновидів податкового контролю, а відтак, враховуючи приписи Закону України «Про інформацію», вказана офіційна інформація державних органів повинна відповідати дійсності.
При цьому висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником податків даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові грошових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.
За наслідками проведеної перевірки відповідачем не приймались податкові повідомлення-рішення, на підставі яких після їх узгодження можливо було внести дані до АІС «Податковий блок».
Судова колегія не приймає доводи відповідача про те, що вказана автоматизована інформаційна система створена тільки для службового користування, у зв'язку із чим коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача не може порушувати прав та інтересів останнього, оскільки ця система повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності і її коригування можливе лише за наслідками узгодження грошових зобов'язань.
Податкові органи використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, а розбіжності в цих показниках, як зазначалось вище, призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України, що у свою чергу виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.
Таким чином, будь-які зміни до інформаційних баз мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.
Оскільки жодних донарахувань позивачеві грошових зобов'язань (та, відповідно, їх узгодження) за наслідками проведення спірної перевірки здійснено не було, це свідчить про вчинення податковим органом дій всупереч наведеним вище нормам та про порушення права позивача.
Сукупність приведених вище обставин спростовує доводи апелянта, що висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій посадових осіб податкового органу та не породжують правових наслідків для платника податків, не створюють жодних перешкод для діяльності такого платника.
Як встановлено ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.
Дії відповідача з коригування показників податкової звітності призвели до невідповідності показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з податку на додану вартість, показникам з центральної бази даних податкової звітності, тому таке коригування має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки у вигляді погіршення його ділової репутації як належного платника податків, відмови контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних наслідків для себе від таких операцій.
В даному випадку суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність дій податкового органу щодо здійснення коригування показників податкової звітності позивача, відповідно, є обґрунтованим зобов'язання відповідача відновити показники податкової звітності, задекларовані платником податків.
Доводи апелянта щодо того, що судом самостійно збільшено суму коригування, тобто суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, не обґрунтувавши таку необхідність, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки судом в резолютивній частині постанови зазначена сума коригування відповідно до роздруківок баз даних ДФС.
Також суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Верховним Судом України в постанові від 04.11.2015 р. викладена правова позиція, яка полягає у тому, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані ПК. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Дії контролюючого органу щодо внесення до АІС змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.
Судом першої інстанції даний спір вирішено до викладення Верховним Судом України такої правової позиції, а з урахуванням обмеження підстав для скасування постанови суду першої інстанції в апеляційному порядку приписами ст. 202 КАС України, колегія суддів зазначає, що невідповідність висновків суду першої інстанції в даній справі правовій позиції Верховного Суду України, викладеній 04.11.2015 р., не може слугувати підставою для скасування судового рішення.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.02.2015 р. в справі № П/811/133/15 залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.02.2015 р. в справі № П/811/133/15 за позовом Приватного підприємства «Вікторія-груп» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий: В.А. Шальєва
Суддя: С.В. Білак
Суддя: Н.А. Олефіренко