11 січня 2016 рокусправа № 808/5197/15
Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С., перевіривши на відповідність нормам КАС України матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року
по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
19 серпня 2015 року (відповідно до штемпеля на копії поштового конверту, адміністративний позов ОСОБА_1 відправлений 17 серпня 2015 року) позивач ОСОБА_1 звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі по тексту - ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задоволений.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області оскаржив її в апеляційному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 189 КАС України, отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам ст. 187 КАС України.
Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам ст. 187 КАС України, було встановлено, що зазначену апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог закону, що полягає в наступному.
Відповідно до матеріалів адміністративної справи, апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог ч. 6 ст. 187 КАС України, а саме: апелянтом ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору або документ в підтвердження звільнення апелянта ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом майнового характеру до суду апеляційної інстанції (клопотання апелянта ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області про звільнення апелянта ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом майнового характеру до суду апеляційної інстанції, в порядку ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи скрутний матеріальний стан та відсутність коштів на рахунках апелянта ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області, суддею не задоволено).
Ухвалою судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2015 року апеляційна скарга ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року залишена без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 187 КАС України та апелянту ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області надано строк до 15 грудня 2015 року на їх виправлення.
Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що копія ухвали судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2015 року про залишення апеляційної скарги без руху отримана уповноваженою особою апелянта ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області - 07 грудня 2015 року, про що свідчить поштове повідомлення в матеріалах адміністративної справи, однак ухвала судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2015 року в строк до 15 грудня 2015 року апелянтом ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області не виконана, зазначені недоліки в строк до 15 грудня 2015 року апелянтом ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області не усунені, клопотання про продовження строку, встановленого судом для усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України, від апелянта ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області на адресу суду апеляційної інстанції станом на 11 січня 2016 року не надійшло.
Натомість, 17 грудня 2015 року (відповідно до штемпеля на поштовому конверті, клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області відправлено 14 грудня 2015 року) від апелянта ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання про усунення, на думку апелянта ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області, недоліків апеляційної скарги, відповідно до змісту якого апелянт ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області звертається до суду апеляційної інстанції з проханням про відстрочення апелянту ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом майнового характеру до суду апеляційної інстанції, відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», вказуючи, що апелянт ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області має скрутний матеріальний стан та відсутність коштів на рахунках.
Розглянувши клопотання апелянта ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області про відстрочення апелянту ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом майнового характеру до суду апеляційної інстанції в порядку ст. 8 Закону України «Про судовий збір», а також вивчивши наведені у ньому підстави, приходжу до висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані ст. 88 КАС України.
Так, відповідно до ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідне клопотання і документи, які свідчили би про важкий майновий стан (податкова декларація про доходи, довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію, тощо).
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік осіб, звільнених від сплати судового збору.
Дійсно, статтею 5 Закону України «Про судовий збір» в редакції до 01.09.2015 року, органи Державної фіскальної служби України були звільнені від сплати судового збору. Разом з тим, Законом України № 484-VІІІ від 22.05.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набув чинності з 01.09.2015 року, статтю 5 Закону України «Про судовий збір» викладено в новій редакції, де відсутні пільги державним органам щодо звільнення від сплати судового збору. Тобто, відповідальність за сплату судового збору державними органами держава взяла на себе. Відтак, посилання суб'єкта владних повноважень на відсутність фінансування є безпідставними.
З огляду на викладене, апелянт ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору та повинен сплачувати судовий збір.
У розумінні приписів ст. 8 Закону України «Про судовий збір», відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
До того ж, вважаю за можливе наголосити на тому, що даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору.
Посилання апелянта ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області на відсутність фінансування для сплати судового збору є необґрунтованими, оскільки дана обставина не є встановленою законом підставою для звільнення від сплати судового збору.
Суддя критично оцінює надане апелянтом ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області клопотання про відстрочення апелянту ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом майнового характеру до суду апеляційної інстанції в порядку ст. 8 Закону України «Про судовий збір» з огляду на те, що у спірних правовідносинах апелянт ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області виступає як орган державної влади, тобто як представник держави через якого вона набуває і здійснює свої права та обов'язки. За таких умов, вказані обставини, тобто неналежне фінансування державою апелянта ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області, як свого представника у спірних правовідносинах, не можуть вважатись підставою для відстрочення сплати судового збору.
Крім того, наведені підстави для відстрочення сплати судового збору не є поважними, у зв'язку з тим, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати. Аналогічна правова позиція висловлена і в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду від 23.01.2015 року № 2, про що також було зазначено в ухвалі судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С. від 06 листопада 2015 року.
Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють, як суб'єкт владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Враховуючи наявність вказаних недоліків, відсутність документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом майнового характеру до суду апеляційної інстанції станом на 11 січня 2016 року, а також відсутність клопотання про продовження строку, встановленого судом апеляційної інстанції для усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України, дана адміністративна справа не може бути розглянута Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 КАС України, застосовуються правила ст. 108 КАС України.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишили без руху.
За таких обставин апеляційна скарга ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року у даній адміністративній справі вважається неподаною та підлягає поверненню апелянту ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області.
Керуючись ст. 108 КАС України, суддя, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - вважати неподаною та повернути апелянту Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області.
Повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Суддя Т.С. Прокопчук