ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
08 лютого 2016 року місто Київ №826/22318/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
докваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області
провизнання протиправним та скасування рішення від 10.09.2015,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання протиправним та скасування рішення від 10.09.2015.
Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржуване рішення від 10.09.2015, яким порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1, підлягає скасуванню, оскільки прийняте без дотримання законодавчо обумовленої процедури в частині перевірки відомостей щодо вчинку адвоката, а саме: відсутність запиту члена дисциплінарної палати та надання пояснень від позивача.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, з огляду на що розгляд справи здійснено у письмовому провадженні, відповідно до приписів частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України. Через канцелярію суду відповідачем подано письмові заперечення на позовну заяву, згідно яких оскаржуване рішення прийнято на підставі наявних у відповідача повноважень.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 10.09.2015 за результатами розгляду скарг заступника військового прокурора Центрального регіону А.Шошура (від 10.03.2015 вх.№126) та скарги заступника голови Служби Безпеки України В.Яловенко (від 27.03.2015 вх.№151) щодо дій адвоката ОСОБА_1, з урахуванням довідки, складеної членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області за результатами проведеної перевірки, вирішено порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 та призначено розгляд справи на 23.09.2015.
Вважаючи вказане рішення необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.
Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Слід зазначити, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області у спірних правовідносинах виступає суб'єктом владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, а розглядуваний спір є публічно-правовим, з огляду на таке.
Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У свою чергу, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України).
З огляду на викладене, публічно правовим спором є спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Так, приписами частини 1 статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.
Крім того, пунктом 24 Методичних роз'яснень щодо застосування Класифікатора категорій адміністративних справ, затверджених рішенням Ради суддів адміністративних судів України від 31.10.2013 року №114, визначено, що категорія «спори у сфері адвокатури» (пункт 11.3 Класифікатора) охоплює, зокрема, спори з приводу: видачі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності; припинення адвокатської діяльності за рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Разом з тим, у розглядуваному спорі оскаржуване рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області спрямоване на забезпечення діяльності адвокатів у сфері реалізації публічного інтересу - захисту від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах.
Викладене підтверджує приналежність спірних правовідносин до категорії справ, які підпадають під юрисдикцію адміністративних судів.
Слід також зазначити, що постановою Верховного Суду України від 02.02.2016 у справі №825/1440/14 підтверджено приналежність даної категорії спорів до публічно-правового, який підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Як було зазначено вище, позивач оскаржує рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 10.09.2015, яким вирішено порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 та призначено розгляд справи на 23.09.2015.
У відповідності до частин 1 та 2 статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Згідно зі статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.
Приписами частини 1 статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Водночас, положеннями статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Згідно з частиною 2 статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов'язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.
Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (частина 3 статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Приписами статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено порядок дій при вчинені наступної стадії дисциплінарного провадження - порушення дисциплінарної справи, - згідно з якими за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.
Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
За змістом статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
З аналізу наведених положень вбачається, що член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури при проведенні перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката звертається до такого адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених у скарзі питань.
Позивачем у позовній заяві наголошено, що член дисциплінарної палати, який здійснював зазначену перевірку, не звертався до останнього із заявою (вимогою) про надання письмових пояснень з приводу заяв Шошури А.В. та Яловенко В.О.
Водночас, як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, на адресу адвоката ОСОБА_1 було направлено повідомлення від 08.04.2015 №130, яке у відповідності до наявної у матеріалах справи копії повідомлення про вручення поштового відправлення отримано позивачем 10.04.2015, про те, що на адресу кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшов лист заступника військового прокурора Центрального регіону України А.Шошури відносно адвоката ОСОБА_1, з огляду на що останньому запропоновано з'явитись 20.04.2015 на 12 год. 00 хв. до дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області для ознайомлення з листом та надання письмових пояснень.
У відповідь на вказане повідомлення позивачем на адресу кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області направлено письмові пояснення, яким підтверджено факт отримання ним листа відповідача від 08.04.2015 №130. Крім того, у даних поясненнях ОСОБА_1 зазначено, що 21.04.2015 останній має бути присутнім в якості захисника у судовому засіданні з розгляду кримінальної справи у Сватовському районному суді Луганської області, а вдень 20.04.2015 останній вирушає туди заздалегідь, тому позивач не може з'явитись до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у Київській області у призначену годину.
Крім того, суд звертає увагу, що факт надання ОСОБА_1 11.04.2015 письмових пояснень також підтверджено змістом оскаржуваного рішення.
При цьому, факт не зазначення у повідомленні від 08.04.2015 №130 про скаргу заступника голови Служби Безпеки України В.Яловенко (від 27.03.2015 вх.№151) не є фактом, який свідчить про порушення відповідачем положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» в частині відібрання пояснень у адвоката при вирішенні питання про порушення дисциплінарної справи, з огляду на таке.
По-перше, доручення на проведення перевірки матеріалів за листом Служби безпеки України відносно ОСОБА_1 надано лише 16.04.2015, тобто вже після направлення позивачу повідомлення від 08.04.2015 №130, а питання про об'єднання в одне провадження скарг заступника військового прокурора Центрального регіону України А.Шошура та заступника голови Служби безпеки України В.Яловенко стосовно адвоката ОСОБА_1 було вирішено лише 10.09.2015, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією виписки з протоколу засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.
По-друге, як вбачається зі змісту повідомлення від 08.04.2015 №130, ОСОБА_1 було запрошено до дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури для ознайомлення з листом та надання письмових пояснень, проте позивач не скористався вказаною пропозицією.
Також, суд звертає увагу, що положеннями Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не передбачено форми звернення до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Таким чином, скориставшись вказаною пропозицією відповідача та з'явившись у призначену дату (або зазначивши про неможливість такої явки, запропонувати іншу дату), у позивача була наявна можливість ознайомитися з усіма скаргами та надати свої письмові пояснення, чим позивач, як було зазначено вище, не скористався.
Разом з тим, суд наголошує на тому, що саме розгляд дисциплінарної справи по суті, згідно з положеннями статей 40, 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що здійснюється на засадах змагальності, надає адвокату можливість довести свою невинуватість в скоєнні дисциплінарного проступку шляхом надання пояснень та долучення до матеріалів справи додаткових доказів.
Крім того, тільки за результатами розгляду дисциплінарної справи по суті, дисциплінарною палатою приймається рішення про встановлення факту вчинення адвокатом дисциплінарного проступку із застосуванням до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи в зв'язку із відсутністю підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Таким чином, суд дійшов висновку, що твердження позивача, які покладено в основу заявлених позовних вимог, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду даної справи, а, відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи із заявлених предмету та підстав позову.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.