Копія
28 січня 2016 р. Справа №818/51/16
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Осіпової О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Прімової-Крикуненко О.В.,
представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/51/16
за позовом ОСОБА_2
до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції,
треті особи: Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах,
Відділення РЕР ДАІ з обслуговування м. Суми, Сумського, Білопільського, Краснопільського районів
про зняття арешту з майна,-
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду із позовом до Відділу Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції (далі - відповідач, ВДВС Сумського МУЮ), в якому просить зняти арешт з його майна, накладений постановою державного виконавця Зарічного ВДВС Сумського міського управління юстиції Сіренком М.Р. від 18.01.2011 року ВП№23735383.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що у вересні 2015 року він мав на меті здійснити продаж своєї квартири, проте при зверненні до нотаріуса для оформлення правочину стало відомо про накладення арешту на все належне йому майно та оголошення заборони на його відчуження під час виконавчого провадження з примусового виконання вимоги №Ф-1207-У від 16.11.2010р., виданої УПФУ в Ковпаківському районі м. Суми, про стягнення заборгованості в розмірі 682,86грн. та постанови №ВМ1000614 від 19.09.2010р., виданої ВДАІ з обслуговування м. Суми та АТІ УМВС України в Сумській області, про стягнення штрафу в розмірі 102грн. У зв'язку із повним погашенням боржником заборгованості ще у 2011 році виконавче провадження було закінчено, однак, як виявилося, арешт з майна позивача не було знято. У відповідь на заяву ОСОБА_2, поданої до ВДВС Сумського МУЮ, про зняття арешту з майна повідомлено, що виконавчі провадження, завершені понад три роки, були знищені згідно з актом вилучення виконавчих проваджень для знищення від 05.01.2015 року та запропоновано відповідно до ст.60 Закону України «Про виконавче провадження» звернутися з позовом до суду.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.12), про причини неявки суду не повідомив, заперечень на позовну заяву від нього не надходило.
Представники третіх осіб, належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи (а.с.13,16), в судове засідання не з'явилися, надіслали заяви (а.с.14,15), в яких зазначено про відсутність обмежень на здійснення реєстраційних операцій на рухоме майно ОСОБА_2 та про сплату ним заборгованості у повному обсязі.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Позивачу належить на праві приватної власності квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
При зверненні до нотаріуса позивач дізнався, що на теперешній час на все його майно, в т.ч. і на вищезазначену квартиру, накладений арешт на підставі постанови Зарічного ВДВС Сумського міського управління юстиції від 18.01.2011 року ВП№23735383 (а.с.6).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 606-ХІV).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 57 Закону № 606-ХІV визначено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Однією з підстав для закінчення виконавчого провадження є фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (п.8 ч.1 ст.49 цього ж Закону).
У разі закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження (ст.50 Закону України "Про виконавче провадження").
На заяву позивача Відділом Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції надано лист від 02.10.2015 року (а.с.7), яким повідомлено, що перевіркою Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень встановлено, що виконавчі провадження, в рамках яких державним виконавцем накладено арешт на майно ОСОБА_2, були закінчені 04.02.2011 року та 01.02.2012 року згідно з п.8 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження». За боржником інших боргових зобов'язань не зареєстровано. Виконавче провадження із примусового виконання вимоги, виданої УПФУ в Ковпаківському районі м. Суми, про стягнення заборгованості в розмірі 682,86грн. та постанови №ВМ1000614 від 19.09.2010р., виданої ВДАІ з обслуговування м. Суми та АТІ УМВС України в Сумській області, про стягнення штрафу в розмірі 102грн., завершене в 2011 році, знищено згідно з Актом вилучення виконавчих проваджень для знищення від 05.01.2015р.
Порядок зняття арешту з майна передбачено статтею 60 Закону № 606-ХІV, нормами якої встановлено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
Отже, із вищезазначених вимог Закону вбачається, що у разі закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно боржника, знімається.
Відповідно до п. 9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 р. №2274/5 (далі за текстом - Порядок), строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік. Обчислення строків зберігання документів проводиться з 1 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством.
Вирішуючи спір, по суті суд виходить з того, що наданими доказами підтверджено право позивача на арештовану квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, при цьому, наявність чинного арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, та на інше майно позивача підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем, як і не спростовується необхідність зняття арешту у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили його накладання.
Відповідно до статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
Суд вважає, що існування на час розгляду справи арешту на майно є безпідставним та таким, що порушує права позивача.
В даному випадку відповідачем не надано суду доказів наявності незавершених виконавчих проваджень щодо позивача, які б обумовлювали необхідність залишення в силі накладеного на його майно арешту.
Також відповідачем не надано доказів стягнення з позивача виконавчого збору та відкриття з цього приводу виконавчого провадження, що також обумовлювало би залишення в силі накладеного на його майно арешту.
Таким чином, на виконанні у ВДВС Сумського МУЮ відсутні виконавчі провадження, в межах яких можливе звернення стягнення на майно позивача, в тому числі і шляхом його арешту, для забезпечення реального виконання рішень, які належало виконувати.
Згідно із ч.2 ст.50, ч.3 ст.60 Закону №606-XIV у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
В той же час виконавчі провадження, в межах яких на майно позивача накладено арешт, на виконанні у відповідача не перебувають, вони є закінченими і знищеними у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Отже, у державного виконавця відсутня можливість винести в межах цих виконавчих проваджень постанову про зняття арешту з майна боржника, внаслідок чого позов слід задовольнити.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, треті особи: Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах, Відділення РЕР ДАІ з обслуговування м. Суми, Сумського, Білопільського, Краснопільського районів, про зняття арешту з майна -задовольнити .
Зняти арешт з майна ОСОБА_2, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1), накладенийпостановою державного виконавця Зарічного ВДВС Сумського міського управління юстиції Сіренком М.Р. від 18.01.2011 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження по виконавчому провадженню за №23735383.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено та підписано 02.02.2016 року.
Суддя (підпис) О.О. Осіпова
З оригіналом згідно
Суддя О.О. Осіпова