Справа № 815/6359/15
03 лютого 2016 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючої судді Потоцької Н.В.
за участю секретаря Загрійчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання позивача про витребовування,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Любашівською об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС в Одеській області, реєстраційної служби Любашівського районного управління юстиції в Одеській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії.
В судовому засіданні 03.02.2015 р. позивач заявив клопотання про витребовування від Міністерства юстиції України Наказу № 81 від 27.08.2014р., затверджене Положення та висновок правової експертизи про визнання Наказу № 81 від 27.08.2014р. та Положення таким, що не підлягає державній реєстрації з відповідним обґрунтуванням, що є додатком до наказу.
В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначив наступне.
Згідно підпункту 78 п. 4 Положення про Державну фіскальну України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 за № 236, ДФС відповідно до покладених на неї завдань оприлюднює на єдиному веб-порталі та в офіційному друкованому виданні ДФС акти та інші офіційні документи з питань, що належать до її компетенції.
Станом на даний час наказ ДФС України № 81 від 27.08.2014р. та затверджені ним положення не опубліковано та не зареєстровано у Державному реєстрі НПА.
Згідно ч. 4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Порядок подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 р. N 34/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 за N 381/10661 (далі - Порядок № 34/5).
Згідно пункту 3.8. Порядку № 34/5 Нормативно-правові акти подаються на державну реєстрацію у трьох примірниках: оригінал та дві завірені в установленому законодавством порядку копії розпорядчого документа (наказу, розпорядження, рішення, постанови), а також затверджених ним правил, положення, інструкції, порядку тощо і додатків до них.
Відповідно до п.3.5. цього Порядку І Іормативно-правові акти подаються на державну реєстрацію суб'єктами нормотворення протягом п'яти робочих днів після їх прийняття.
У разі виникнення сумніву щодо відповідності актів ознакам, зазначеним у пункті 3.2 цього розділу, такі акти також підлягають поданню на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України. Остаточне рішення щодо необхідності державної реєстрації таких актів приймає Міністерство юстиції України після проведення їх правової експертизи.
Згідно пункту 4.6.4. цього Порядку № 34/5 за результатами правової експертизи Міністерство юстиції України в межах установленого строку приймає рішення про визнання акта таким, що не підлягає державній реєстрації, якщо поданий на державну реєстрацію акт не містить ознак, установлених Положенням № 731 від 28.12.92 та цим Порядком.
Таке рішення оформлюється наказом Міністерства юстиції України із посиланням у його преамбулі на пункт Положення від 28.12.92 N 731, який є підставою визнання акта таким, що не підлягає державній реєстрації; у розпорядчій частині наказу викладається рішення Міністерства юстиції України.
Наказ про визнання акта таким, що не підлягає державній реєстрації, готується щодо кожного акта окремо.
До наказу додається висновок про визнання акта таким, що не підлягає державній реєстрації (додаток 5), з відповідним обґрунтуванням, який підписується виконавцем та начальником відповідного відділу (згідно з розподілом обов'язків в Управлінні), редактором, погоджується начальником Управління і затверджується директором Департаменту.
Копія наказу про визнання акта таким, що не підлягає державній реєстрації, надається суб'єкту нормотворення із супровідним листом Міністерства юстиції України за підписом директора Департаменту.
Акти, визнані Міністерством юстиції України такими, що не підлягають державній реєстрації, заносяться до спеціального журналу обліку таких актів, що ведеться в Управлінні.
Виходячи з вимог п. 4.6.4. «Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації» N
34/5 від 12.04.2005, обставини визнання акта таким, що не підлягає державній реєстрації, якщо поданий на державну реєстрацію акт не містить ознак, установлених Положенням № 731 від 28.12.1992 та цим Порядком, повинні бути підтверджені певними засобами доказування, зокрема: наказом Міністерства юстиції України про визнання акта таким, що не підлягає державній реєстрації, та висновком правової експертизи про визнання акта таким, що не підлягає державній реєстрації з відповідним обґрунтуванням, що є додатком до наказу.
У зв'язку з цим , для з'ясування і підтвердження доказів цих обставин з метою повного і всебічного розгляду справи, є необхідність витребування та дослідження у судовому засіданні по справі від Міністерства юстиції України наказу та висновку правової експертизи про визнання акта таким, що не підлягає державній реєстрації з відповідним обґрунтуванням, що є додатком до наказу.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився про розгляд справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання, виходячи з наступного.
У відповідності до ст.ст. 69-71 КАС України - доказами в адміністративному судочинстві є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення обставин справи. Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона звертається з такою вимогою до суду. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази.
Згідно з принципом змагальності (частина перша статті 11 КАСУ), частина друга коментованої статті встановлює, що докази суду надають особи, які беруть участь у справі (сторони, треті особи, їхні представники). Якщо в таких осіб є труднощі з поданням доказів, суд за їхнім клопотанням витребовує докази в порядку визначеному КАС України.
Суд може витребувати докази від особи, незалежно від того, чи є вона учасником цього процесу.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є обов'язковість рішень суду.
Згідно з ч. 1 ст. 255 КАС України ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Стаття 271 КАС України передбачає, що у разі неподання без поважних причин письмових чи речових доказів, що витребувані судом, та неповідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів для дослідження судом.
Керуючись ст. ст. 69-79, 133, 165, 255, 271 КАС України, суд, -
Клопотання позивача задовольнити.
Витребувати з Міністерства юстиції України /01001, м. Київ, вул. Городецького, 13/ належним чином завірену
- інформацію щодо надходження Наказу № 81 від 27.08.2014 р. для проведення державної реєстрації;
- правовий висновок по Наказу № 81 від 27.08.2014 р., передбачений Наказом № 34/5 від 12.04.2015 року.
У випадку не виконання особами, які беруть участь у справі, вимог даної ухвали - надати письмові пояснення з обґрунтуванням причин її невиконання.
Покласти персональну відповідальність за виконання даної ухвали на міністра Юстиції України Петренко П.Д.
Зазначені документи надати в строк до 26 лютого 2016 року.
Ухвала оскарженню не підлягає. Відповідно до ч. 6 ст. 254 КАС України ухвали суд, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту постановлення.
Суддя Потоцька Н.В.