02 лютого 2016 року м. Київ К/800/3805/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Донця О.Є.,
суддів: Логвиненка А.О.,
Мороза В.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС» на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС» до Дніпропетровської митниці Міндоходів, третя особа - Головне управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області, про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів,
У листопаді 2013 року ПАТ «ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської митниці Міндоходів, третя особа - Головне управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області, про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.10.2013 року № 110010000/2013/00256, від 06.10.2013 року № 110010000/2013/000273, від 06.10.2013 року № 110010000/2013/000299;
- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 04.10.2013 року № 110010000/2013/600269/1, від 06.10.2013 року № 110010000/2013/600291/1, від 06.10.2013 року № 110010000/2013/600292/1, від 08.10.2013року №110010000/2013/600307/1, від 09.10.2013 року № 110010000/2013/600317/1;
- зобов'язати Дніпропетровську митницю Міндоходів надати висновок до Головного управління Державної казначейської служби в Дніпропетровській області про повернення ПАТ «ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС» надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 227541,52 грн., шляхом її зарахування на поточний рахунок позивача.
- зобов'язати Дніпропетровську митницю Міндоходів здійснити митне оформлення вантажу за ціною контракту.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2013 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.10.2013 року № 110010000/2013/00256, від 06.10.2013 року № 110010000/2013/000273, від 06.10.2013 року № 110010000/2013/000274, від 08.10.2013 року № 110010000/2013/000289, від 09.10.2013 року № 110010000/2013/000299. Визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 04.10.2013 року № 110010000/2013/600269/1, від 06.10.2013 року № 110010000/2013/600291/1, від 06.10.2013 року № 110010000/2013/600292, від 08.10.2013 року № 110010000/2013/600307/1, від 09.10.2013 року № 110010000/2013/600317/1. Зобов'язано Дніпропетровську митницю Міндоходів надати висновок до Головного управління Державної казначейської служби у Дніпропетровській області про повернення ПАТ «ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС» надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у розмірі 227541,52 грн. шляхом її зарахування на поточний рахунок ПАТ «ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС». Зобов'язано Дніпропетровську митницю Міндоходів здійснити митне оформлення вантажу за ціною контракту.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 року апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці Міндоходів було задоволено. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2013 року скасовано та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ПАТ «ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС» відмовлено.
У касаційній скарзі ПАТ «ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС», не погоджуючись з даним рішенням, посилаючись на допущені судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 року та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2013 року.
Головним управлінням Державного казначейства України в Дніпропетровській області подано заперечення на касаційну скаргу, в якому просить відмовити ПАТ «ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС» в задоволенні касаційної скарги, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Дніпропетровською митницею Міндоходів подано клопотання про заміну відповідачів правонаступником, в яких вона просить замінити відповідача у справі - Дніпропетровську митницю Міндоходів на Дніпропетровську митницю Державної фіскальної служби.
Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року № 3119 «Про утворення територіальних органів державної фіскальної служби» утворено Дніпропетровську митницю Державної фіскальної служби, яка є правонаступником Дніпропетровської митниці Мін доходів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність заміни відповідача - Дніпропетровської митниці Міндоходів на Дніпропетровську митницю Державної фіскальної служби.
Також, Дніпропетровською митницею Міндоходів подано заперечення на касаційну скаргу, в яких вона просить касаційну скаргу ПАТ «ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС» залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ПАТ «ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС» задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.
Судами встановлено, що 19.12.2012 року між ВАТ «Об'єднана вугільна компанія «Южкузбасвугілля» (Російська Федерація) (Продавець) та ПАТ «ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС» було укладено контракт № 1225/12/ДГЮК-001788 на поставку вугілля.
Відповідно до пункту 1.1 контракту від 19.12.2012 року № 1225/12/ДГЮК-001788, Продавець продає, а Покупець купує вугілля кам'яне (вугільний концентрат) марок Г. ГЖ, ГЖ+Ж, КС, вугілля кам'яне марок Г, КС. Д.
Відповідно до пункту 3.1 контракту від 19.12.2012 року № 1225/12/ДГЮК-001788 ціна 1 тони товару встановлюється за домовленістю сторін шляхом оформлення додаткових угод до даного контракту. Залежно від кон'юнктури ринку ціна товару може бути змінена за домовленістю сторін.
Відповідно до пункту 1 додаткової угоди від 23.08.2013 року до контракту від 19.12.2012 року № 1225/12/ДГЮК-001788, яка є невід'ємною частиною даного контракту, вартість вугілля марки "ГЖ+Ж" встановлюється - 145,00 доларів США за метричну тону на умовах поставки СРТ - станція Баглій Придніпровської залізної дороги.
Пунктом 2 додаткової угоди від 23.08.2013 року до контракту від 19.12.2012 року № 1225/12/ДГКЖ-001788 передбачено, що обсяг поставки за даною додатковою угодою становить 50 000,00 (+ / - 10%) тон.
ПАТ «ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС» для митного оформлення вантажу до Дніпропетровської митниці Міндоходів подано митні декларації: № 110010000/2013/006684 від 02.10.2013 року; № 110010000/2013/006714 від 03.10.2013 року; № 110010000/2013/006715 від 03.10.2013 року; № 110010000/2013/006834 від 07.10.2013 року; № 110010000/2013/006961 від 09.10.2013 року.
Для підтвердження заявленої митної вартості товарів, відповідно до митної декларації від 02.10.2013 року № 110010000/2013/006684, позивачем було надано наступні документи: декларація митної вартості від 02.10.2013 року № 110010000/2013/006684; зовнішньоекономічний контракт від 19.12.2012 року № 1225/12/ДГЮК-001788; додаткова угода від 23.08.2013 року до контракту від 19.12.2012 року №1225/12/ДГЮК-001788; інвойс від 12.09.2013 року № 215; накладні СМГС від 23.09.2013 року №№ АС856123, АС856124, АС856125, АС856126,АС856127, АС856128, АС856129, АС856130, АС856131, АС856132, АС856133, АС856134, АС856135, АС856136, АС856137, АС856138, АС856139, АС856140, АС856141, АС856142, АС856143, АС856144, АС856146, АС856147, АС856148, АС856149, АС856150, АС856151; рахунки-фактури від 23.09.2013 року б/н по кожному вагону у кількості 29 шт.; копія експортної митної декларації країни вивезення від 05.09.2013 року № 10608050/05092013/0003669.
Ціна товару згідно контракту становить 629526,50 доларів США (5029647,20 грн. за курсом перерахунку - 7,993), тобто ціна товару за 1 тонну складає - 145,00 (1 158,98 грн.) (що підтверджується додатковою угодою від 23.08.2013 року до контракту від 19.12.2012 року № 1225/12/ДГЮК-001788, інвойсом від 12.09.2013 року № 215, рахунками - фактурами від 23.09.2013 року б/н, експортною митною декларацією країни вивезення від 05.09.2013 року № 10608050/05092013/0003669).
Для підтвердження заявленої митної вартості товарів, відповідно до митної декларації від 03.10.2013 року № 110010000/2013/006714, позивачем було надано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 19.12.2012 року № 1225/12/ДГЮК-001788; додаткова угода від 23.08.2013 року до контракту від 19.12.2012 року № 1225/12/ДГЮК-001788; інвойс від 12.09.2013 року № 215; накладні СМГС від 23.09.2013 року №АС856154, АС856155; рахунки-фактури від 23.09.2013 року б/н по кожному вагону у кількості 2 шт.
Ціна товару згідно контракту становить 19531, 50 доларів США (156115,28 грн. за курсом перерахунку - 7, 993). Ціна товару за 1 тонну складає - 145 доларів США (1158, 98 грн.), що підтверджується додатковою угодою від 23.08.2013 року до контракту від 19.12.2012 року №1225/12/ДГЮК-001788, інвойсом від 12.09.2013 року №215, рахунками-фактурами від 23.09.2013 року б/н, експортною митною декларацією країни вивезення від 05.09.2013 року № 10608050/05092013/0003669.
Для підтвердження митної вартості позивачем 03.10.2013 року разом із митною декларацією № 110010000/2013/006715 до митного органу були подані наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 19.12.2012 року № 1225/12/ДГЮК-001788; додаткова угода від 23.08.2013 року до контракту від 19.12.2012 року № 1225/12/ДГЮК-001788; інвойс від 12.09.2013 року № 215; накладні СМГС від 23.09.2013 року №№ АС856145 та АС856152; рахунки-фактури від 23.09.2013 року б/н по кожному вагону у кількості 2 шт.
Ціна товару згідно контракту становить 19444,50 доларів США (155419,89 грн. за курсом перерахунку - 7,993), тобто ціна товару за 1 тонну складає - 145,00 (1158,98 грн.) (що підтверджується додатковою угодою від 23.08.2013 року до контракту від 19.12.2012 року № 1225/12/ДГЮК-001788, інвойсом від 12.09.2013 року № 215, рахунками - фактурами від 23.09.2013 року б/н, експортною митною декларацією країни вивезення від 05.09.2013 року № 10608050/05092013/0003669).
Для підтвердження заявленої митної вартості товарів, відповідно до митної декларації від 07.10.2013 року № 110010000/2013/006834, позивачем було надано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 19.12.2012 року № 1225/12/ДГЮК-001788; додаткова угода від 23.08.2013 року до контракту від 19.12.2012 року № 1225/12/ДГЮК-001788; інвойс від 12.09.2013 року № 215; накладна СМГС від 23.09.2013 року № АС856153; рахунки-фактури від 23.09.2013 року б/н по кожному вагону у кількості 2 шт.
Ціна товару згідно контракту становить 9831,00 доларів США (78579,18 грн. за курсом перерахунку - 7,993), тобто ціна товару за 1 тонну складає - 145,00 (1158,98 грн.) (що підтверджується додатковою угодою від 23.08.2013 року до контракту від 19.12.2012 року № 1225/12/ДГКЖ-001788, інвойсом від 12.09.2013 року № 215, рахунками - фактурами від 23.09.2013 року б/н, експортною митною декларацією країни вивезення від 05.09.2013 року № 10608050/05092013/0003669).
Для підтвердження заявленої митної вартості товарів, відповідно до митної декларації від 09.10.2013 року № 110010000/2013/006961, позивачем було надано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 19.12.2012 року № 1225/12/ДГЮК-001788; додаткова угода від 23.08.2013 року до контракту від 19.12.2012 року №1225/12/ДГЮК-001788; інвойс від 12.09.2013 року № 215; накладна СМГС від 12.09.2013 року № АС855622; рахунок - фактура від 12.09.2013 року б/н на вагон.
Ціна товару згідно контракту становить 9903,50 доларів США (79158,68 грн. за курсом перерахунку - 7,993грн.), тобто ціна товару за 1 тонну складає - 145,00 доларів США (1158,98 грн.) (що підтверджується додатковою угодою від 23.08.2013 року до контракту від 19.12.2012 року № 1225/12/ДГЮК-001788, інвойсом від 12.09.2013 року № 215, рахунком - фактурою від 12.09.2013 року б/н, експортною митною декларацією країни вивезення від 05.09.2013 року № 10608050/05092013/0003669).
Митна вартість товару позивачем була заявлена за першим методом за ціною договору (основний метод) відповідно до статті 58 Митного кодексу України.
Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивачем були надані наступні документи: картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 11.09.2013 року № 110/2012/0001168; накладні ЦІМ/УМВС; рахунок-фактура (інвойс) від 12.09.2013 року № 215; зовнішньоекономічний договір від 19.12.2012 року № 12-25/12/ДГЮК7-*001788; доповнення до контракту від 23.08.2013 року № 1; доповнення до контракту від 23.08.2013 року № 2; сертифікати якості; копії митних декларацій країни відправлення.
За результатом спрацювання Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) було сформовано наступні обов'язкові форми контролю: 105-2 - «Заявлена митна вартість товару нижча, ніж при попередньому митному оформленні такого товару одержувача. Можливе заниження митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів.» та 106-2 - «Заявлена митна вартість товару нижча, ніж при попередньому митному оформленні такого товару одержувача. Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів.»
Митний орган, здійснивши коригування митної вартості в розрахунку - 175,00 доларів США (1398,77 грн.) за 1 тонну товару, збільшив митну вартість задекларованого позивачем товару до 6636627,87 грн.
В результаті здійснення контролю заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки її числового значення, наявності усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, митним органом встановлено:
- в інвойсі від 12.09.2013 року № 215 та від 23.09.2013 року б/н відсутні реквізити додаткових угод від 23.08.2013 року № 1 та №2 до контракту від 19.12.2012 року № 1225/12/ДГЮК-001788;
- у копії митної декларації країни відправлення відсутні реквізити додаткової угоди від 23.08.2013 року № 1 до контракту від 19.12.2012 року № 1225/12/ДГЮК-001788 та зазначена додаткова угода від 23.08.2013 року № 6, яка при митному оформленні не надана.
У декларації митної вартості від 02.10.2013 року № 110010000/2013/006684, від 03.10.2013 року № 110010000/2013/006715, від 03.10.2013 року № 110010000/2013/006714, від 07.10.2013 року № 110010000/2013/006834, від 08.10.2013 року № 110010000/2013/006661 митний орган в якості сумнівів щодо заявленої митної вартості товару зазначив наступне: «Відповідно до інформації, яка розміщена на офіційному сайті www.evraz.com, ООО «Объединенная угольная компания «Южкузбассуголь» входить до складу компанії EVRAZ, тому у органу доходів та зборів є підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість».
Пунктом 2.5 Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», передбачено, що у разі відмови подати документи декларант або уповноважена ним особа робить відповідний запис із зазначенням часу, дати, прізвища та проставлення свого підпису на зворотному боці основного аркуша ДМВ на паперовому носії.
Позивачем на вимогу митного органу документи не надані
Дніпропетровською митницею Міндоходів було винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 04.10.2013 року № 110010000/2013/600269/1, від 06.10.2013 року № 110010000/2013/600291/1, від 06.10.2013 року № 110010000/2013/600292/1, від 08.10.2013 року № 110010000/2013/600307/1, від 09.10.2013 року № 110010000/2013/600317/1 та видано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.10.2013 року № 110010000/2013/00256, від 06.10.2013 року № 110010000/2013/000273, від 06.10.2013 року № 110010000/2013/000274, від 08.10.2013 року № 110010000/2013/000289, від 09.10.2013 року № 110010000/2013/000299.
Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 52 Митного кодексу України, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом, або скориговану за результатами контролю, здійсненого митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Частинами 1, 2 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до частини 1 статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій), закріплено в статті 58 Митного кодексу України.
Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Відповідно до частин 2, 3 статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Згідно із частиною 1 статті 59 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Статтею 60 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.
Митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару.
З матеріалів справи вбачається, що подані позивачем документи для митного оформлення містили розбіжності, а саме: в інвойсі від 12.09.2013 року № 215 та від 23.09.2013 року б/н відсутні реквізити додаткових угод від 23.08.2013 року № 1 та №2 до контракту від 19.12.2012 року № 1225/12/ДГЮК-001788; у копії митної декларації країни відправлення відсутні реквізити додаткової угоди від 23.08.2013 року № 1 до контракту від 19.12.2012 року № 1225/12/ДГЮК-001788 та зазначена додаткова угода від 23.08.2013 року № 6, яка при митному оформленні не надана.
Враховуючи, що у митного органу виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої позивачем митної вартості товару, однак позивач витребуваних документів щодо підтвердження заявленої митної вартості не надав, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, відмовивши в задоволенні позовних вимог.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Замінити в порядку процесуального правонаступництва відповідача - Дніпропетровську митницю Міндоходів на Дніпропетровську митницю Державної фіскальної служби.
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС» - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС» до Дніпропетровської митниці Міндоходів, третя особа - Головне управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області, про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 235-244 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: О.Є. Донець
А.О. Логвиненко
В.Ф. Мороз