Номер провадження: 22-ц/785/940/16
Головуючий у першій інстанції Аліна С. С.
Доповідач Станкевич В. А.
08.02.2016 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Станкевича В.А.
суддів - Бабія А.П.
- Варикаші О.Д.
при секретарі - Желєзнові В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 (діючої в інтересах ОСОБА_4) на заочне рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 02 квітня 2015 року, -
встановила:
ПАТ «ОТП Банк» звернувся з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором № МL-509/039/2008 від 25.09.2008 року у розмірі 18 442 доларів США 27 центів та 47 гривень 43 копійки, у еквіваленті в національну валюту - гривню по курсу НБУ на день ухвалення рішення по справі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.09.2008 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № МL-509/039/2008, згідно з умовами якого банк надав ОСОБА_3 кредитні кошти в розмірі 22 400 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 5,99 % річних з кінцевим терміном повернення - 25.09.2023 року.
25.03.2011 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 укладено додатковий договір № 1 до кредитного договору № МL509/039/2008, яким внесено доповнення та зміни до кредитного договору.
З часу отримання кредиту боржник, належним чином не виконував грошове зобов'язання, в наслідок чого виникла заборгованість.
Поручителем за договором поруки є ОСОБА_4, який взяв на себе солідарну відповідальність за порушення позичальником грошового зобов'язання згідно з договором поруки №8Я-509/039/2008 від 25.09.2008 року.
Представник позивача посилаючись на умови договору просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за договором кредиту та поруки, відсотки та штрафні санкції у розмірі 18 442 доларів США 27 центів та 47 гривень 43 копійки, у еквіваленті в національну валюту - гривню по курсу НБУ на день ухвалення рішення по справі та судові витрати.
В судове засіданні представник позивача не з'явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутність (а.с.56).
Відповідачі в судове засідання не з'явилися.
Заочним рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 02 квітня 2015 року позов ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволений.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № МL,-509/039/2008 від 25.09.2008 року у розмірі 433 047 гривень 98 копійок.
Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «ОТП Банк» судовий збір у розмірі 2 470 гривень 00 копійок.
Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 1 184 гривень 00 копійок.
Представником ОСОБА_5 (діючої в інтересах ОСОБА_4.) була подана до Суворовського районного суду міста Одеси заява про перегляд заочного рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 02 квітня 2015 року.
Ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 07 грудня 2015 року заява представника ОСОБА_5 (діючої в інтересах ОСОБА_4.) про перегляд заочного рішення суду від 02 квітня 2015 року залишена без задоволення.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_4 відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом встановлено, про те, що 25.09.2008 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № МL-509/039/2008, згідно з умовами якого банк надав ОСОБА_3 кредитні кошти в розмірі 22 400 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 5,99 йрічних з кінцевим терміном повернення- 25.09.2023 року (а.с.7-14);
25.03.2011 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 укладено додатковий договір № 1 до кредитного договору № МL-509/039/2008, яким внесено доповнення та зміни до кредитного договору №.15-18);
В забезпечення виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_3, укладено договір поруки № 811-І09/039/2008 від 25.09.2008 року з ОСОБА_4 (а.с.20);
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі послався на те, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору, станом на 05.09.2014 р. відповідачем наявна заборгованість у розмірі 18 442 доларів США 27 центів та 47 гривень 43 копійки, яка складається з залишок заборгованості за кредитом у розмірі 16740 доларів США 49 центів, сумі відсотків за період з 18.12.2013 року по 04.09.2014 рік у розмірі 1 701 доларів США 78 центів, заборгованість по нарахованій пені за період з 05.09.2013 року по 29.09.2013 рік у розмірі 47 гривень 43 зпійки (а.с.23);
Листом ПАТ «ОТП Банк» від 21.01.2014 року, 12.09.2014 року відповідачі були повідомлені про виникненням заборгованості по оплаті передбачених Договором платежів перед ПАТ «ОТП Банк». Однак на даний час кредитна заборгованість Позичальником погашена не була, (а.с.21,22).
Відповідно до офіційного курсу валют станом на 02.04.2015 року, курс 1 долару США до 1 гривні становить 23 гривень 48 копійок. Загальна сума повернення боргу становить 18 442 доларів США 27 процентів та 47 гривень 43 копійки, що еквівалентно 433 024 гривень 50 копійок та 23 гривень 48 копійок, а сього 433 047 гривень 98 копійок (а.с.58-59);
На підставі наведеного суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Колегія суддів не може в повній мірі погодитись з такими висновками суду першої інстанції.
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку (ч. І ст. 553 ЦК України).
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч. І ст. 553 ЦК України).
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Згідно ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.
Таким чином, у зобов'язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком.
Отже, підставою для припинення договору поруки може бути здійснення без згоди поручителя зміни основного зобов'язання, яке забезпечене порукою.
У п. 22 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від З0 березня 2012 р. № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» вказано, що якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень ч. 1 ст. 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим. Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції не дослідив умов кредитного договору та договору поруки, не з'ясував, чи відбулося підвищення процентної ставки за користування кредитом, або підвищення відсотків за користування кредитом відбулося лише на прострочену суму основного боргу, а саме у розмірі збільшеної вдвічі від діючої процентної ставки на момент виникнення простроченої суми основного боргу, чи вплинуло це на збільшення обсягу відповідальності поручителя
З матеріалів справи вбачається, що 25.03.2011 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 укладено додатковий договір № 1 до кредитного договору № МL-509/039/2008, яким внесено доповнення та зміни до кредитного договору №.15-18) умовами, якого п.2.1.6 у випадку порушення позичальником будь-яких своїх зобов'язань встановленого Кредитним договором процентна ставка підвищується ще на 4 % річних. (а.с.15)
Даних про те, що поручитель підписував додаткову угоду або якимось чином надавав згоду про зміну відповідної умови в договорі поруки та збільшення кредитної процентної ставки боржника в матеріалах справи не має і суду не надавалось.
Таким чином збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав покладення на останнього, відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком.
При таких даних у суду першої інстанції не було законних підстав для задоволення позовних вимог та стягнути солідарно з поручителя ОСОБА_4 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором від 25.09.2008 року у розмірі 433 047 гривень 98 копійок.
На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку про необхідність скасування заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 квітня 2010 року в частині стягнення солідарно з поручителя ОСОБА_4 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором від 25.09.2008 року у розмірі 433 047 гривень 98 копійок та ухвалення в цій частині нового рішення, яким в задоволенні цих позовних вимог відмовити. В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 (діючої в інтересах ОСОБА_4) - задовольнити.
Заочне рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 02 квітня 2015 року по справі за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині стягнення солідарно з поручителя ОСОБА_4 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором від 25.09.2008 року у розмірі 433 047 гривень 98 копійок - скасувати.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_4 - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом 20 днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.А. Станкевич
Судді: О.Д. Варикаша
А.П. Бабій