Номер провадження: 22-ц/785/1848/16
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач Станкевич В. А.
08.02.2016 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Станкевича В.А.
суддів - Бабія А.П.
- ОСОБА_2
при секретарі - Желєзнові В.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 грудня 2015 року,-
встановила:
16.10.2015 року ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач) звернулася до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою (з урахуванням уточнень, поданих 06.11.2015 року) до ОСОБА_4 про стягнення аліментів (а.с.1-2, 14-17) та просила суд:
- стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 аліменти на її утримання, як дружини, у розмірі 1 000 грн., починаючи з дня подачі позовної заяви до суду та до досягнення дитиною - ОСОБА_6, трьох років;
- стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання малолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у розмірі 1 500 грн. на кожну дитину щомісяця, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду та до досягнення дітьми повноліття;
Позивач - ОСОБА_5, в судовому засіданні заявлені (уточнені) позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідач - ОСОБА_4, в судовому засіданні пояснив, що шлюб між сторонами не розірвано, вони проживають разом, його заробітна плата (дохід) в середньому на місяць складає 2 000 грн. З позовними вимогами відповідач погодився частково, просив визначити розмір аліментів на дітей по 500 грн. на кожного та відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дружини.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 грудня 2015 року позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів задоволена частково.
Стягнуто щомісячно з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти в твердій грошовій сумі на утримання:
- сина - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 750 гривень, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви, а саме з 16.10.2015 року до повноліття ОСОБА_7, тобто до 02.03.2025 року;
- доньки - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 650 гривень, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви, а саме з 16.10.2015 року до повноліття ОСОБА_6, тобто до 28.07.2031 року.
Стягнуто щомісячно з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на її утримання в твердій грошовій сумі в розмірі 500 гривень, починаючи з дня подання позовної заяви, а саме з 16.10.2015 року до досягнення донькою - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, трьох років, тобто до 28.07.2016 року.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір за розгляд позовної заяви в розмірі 487 гривень 20 копійок.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду в частині стягнення аліментів на сина, дочку та дружину і стягнення аліментів в розмірі 1/3 частки заробітної плати ОСОБА_4 на дітей, та ? частку на утримання дружини до досягнення дочкою трьох років відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги,
перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У ч. 1 ст. 303 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межax доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом встановлено, що 07.10.2006 року між позивачем - ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище Урсул) ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, та відповідачем - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, було зареєстровано шлюб Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Білгород-Дністровському Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області, про що 07.10.2006 року зроблено відповідний актовий запис за № 363, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії І-ЖД № 034619 (а.с.4).
Від сумісного шлюбу у сторін народилися діти:
син - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується виданим 26.03.2007 року Виконавчим комітетом Козацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області свідоцтвом про народження серії 1-ЖД №075778, актовий запис за № 04 (а.с.5);
донька - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується виданим 21.08.2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області свідоцтвом про народження серії І-ЖД № 361561, актовий запис за №510 (а.с.6).
Відповідач в односторонньому порядку припинив надання матеріальної допомоги на утримання дітей, не бере участі у їх вихованні, діти повністю знаходяться на її утриманні. Позивачка зазначала, що знаходиться у декретній відпустці, а її мізерного заробітку недостатньо для утримання дітей, забезпечення їх достотнього життєвого рівня і несення додаткових витрат, пов'язаних з їх вихованням та лікуванням. Допомога йде лише від сестри та батьків, які є пенсіонерами.
Позивачка вказувала, що відповідач є самозайнятою особою, є фахівцем високого класу з будівельно-малярських робіт, займається у приватному порядку вказаними роботами, але свою діяльність не реєструє. Щомісяця він одержує дохід більше як 25 000 грн. Стягнень за виконавчими документами з нього не проводиться, інших малолітніх дітей у нього немає.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991 року, кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із статтею 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до роз'яснень, що надані у п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Частиною 3 статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст. 182 Сімейного кодексу України встановлено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
При таких даних суд першої інстанції обґрунтовано вважав необхідним стягнути на користь позивачки на утримання дітей аліменти до досягнення ними повноліття.
Оскільки відповідач офіційно не працює, то суд першої інстанції обґрунтовано вважав правомірними вимоги позивачки про стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі.
Суд апеляційної інстанції не бере до уваги обставини на які посилається відповідач в апеляційній скарзі стосовно того, що він знаходиться на обліку, як непрацююча особа та має постійний дохід, оскільки таких доказів не надано, а ні суду першої інстанції, а ні апеляційному суду.
Так, відповідно до ч. І ст. 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом змінено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них.
Згідно п.п. 2, 4 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Оскільки відповідач в апеляційній скарзі не заперечує необхідність сплачувати аліменти на дітей та дружину, але просить визначити тільки розмір стягнення у частці від його доходу, не надавши при цьому доказів того, що він має регулярний дохід, то судова колегія вважає, що підстав для скасування, або зміни рішення суду першої інстанції не має.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідач не надав суду доказів, що він не може сплачувати аліменти на дітей та дружину.
Відповідно до ч. З ст. 80 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.
Враховуючи все вищевикладене колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.
Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 грудня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 20 днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.А. Станкевич
Судді: А.П. Бабій
ОСОБА_2