13.10.2011 Справа №2-а-12076/11
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
Головуючого-судді: Дуди О.О.
з участю секретаря: Сагайдак М.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі, третя особа управління соціальної політики Тернопільської міської ради про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та компенсацій, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, у якому, в уточнених позовних вимогах, просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії дітям-інвалідам ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а саме основної та додаткової пенсії з 01.04.2011 року, згідно ст.ст.50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, , а також зобов'язати управління соціальної політики Тернопільської міської ради здійснити перерахунок та виплату компенсацій, передбачених п.6 ч.1 ст.30, п.6 ч.3 ст.30 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”посилаючись на те, що за наведений період ці кошти нараховані та виплачуються не в повному обсязі.
У судовому засіданні позивач позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив та вказав, що виплати пенсії позивачу здійснюються відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" від 28 травня 2008 р. N 530. Щодо вимог про виплату компенсації, передбачених ст.30 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”то такі Управління відповідно до чинного законодавства не нараховує та не виплачує.
Представник третьої особи управління соціальної політики Тернопільської міської ради у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив та вказав, що виплати передбачені ст.30 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”нараховує та здійснює Тернопільський міський центр з нарахування та виплати допомог.
Заслухавши пояснення, дослідивши та оцінивши докази по справі, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Позивач є особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що стверджується посвідченням серії А №141936с від 23.02.2011 року.
Неповнолітні діти позивача -ОСОБА_1, ОСОБА_2 мають статус дітей-інвалідів по захворюванню внаслідок Чорнобильської катастрофи. Позивач перебуває на обліку у Пенсійному Фонді України в м. Тернополі, отримує соціальну пенсію на дітей з 01.04.2011 року, що стверджується довідками УПФ України в м. Тернополі від 05.05.2011 року.
Згідно ст. 50 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в редакції, що діяла до 01.01.2008 року, особам, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема дітям-інвалідам - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Ч. 4 ст. 54 вказаного закону в редакції, що діяла до 01.01.2008 року, передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.30, п.6 ч.3 ст.30 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в редакції, що діяла до 01.01.2008 року (п.6 ч.3 ст.30 -по даний час) потерпілим дітям, зазначеним у пунктах 1-6 статті 27 цього Закону, та їх батькам надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: щомісячна виплата 50 процентів мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат на кожну дитину шкільного віку, яка евакуйована із зони відчуження або народилася після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері, має підстави належати до категорії 1 або 2, або матері, яка на час настання вагітності або під час вагітності має підстави належати до категорії 1 або 2, а також на кожну дитину, яка проживала у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення; розмір державної соціальної допомоги, призначеної дітям-інвалідам віком до 18 років, підвищується на 50 процентів від розміру, передбаченого абзацом п'ятим частини першої статті 2 Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам".
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 28 розділу 2 Закону України “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, якими внесено зміни до ст.ст. 50 та 54 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Ст. 33 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”визначено розміри пенсій по інвалідності залежно від групи інвалідності, що обчислюються у відсотковому відношенні пенсії за віком відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
Відповідно до ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”№ 1058-IV від 09.07.2003 р. мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Однак, з 01.04.2011 року до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 6.07.2011 р. N745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" (по 22.07.2011 року включно) виплата пенсій позивачу, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в редакції, що діяла до 01.01.2008 року, здійснювалась у розмірі, що не відповідає вимогам вказаних норм.
Таким, чином, вважаю, що позов підлягає до часткового задоволення, в даному випадку мають місце порушення прав позивача, які підлягають поновленню.
Разом із тим, вимоги до управління соціальної політики Тернопільської міської ради про перерахунок та виплату компенсації, передбачених п.6 ч.1 ст.30, п.6 ч.3 ст.30 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”до задоволення не підлягають, оскільки обов'язок по нарахуванню та виплаті таких покладено на Тернопільський міський центр з нарахування та виплати допомог. Крім цього, управління соціальної політики Тернопільської міської ради залучений до участі у справі як третя особа.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 18, 71, 86, 162, 183-2, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 2 ст. 152 Конституції України, Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, Постановою Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 р. N 745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", суд, -
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі, третя особа управління соціальної політики Тернопільської міської ради про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та компенсацій - задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Тернополі здійснити перерахунок та виплату пенсій дітей-інвалідів ОСОБА_2, ОСОБА_3 у відповідності до ст. 50, ч.4., ст. 54, ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в редакції, що діяла до 01.01.2008 року, а саме пенсії по інвалідності з 01 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року із розрахунку трьох мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії з 01 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, з врахуванням ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та з врахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.
Повідомити Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Дуда О.О.