"02" лютого 2016 р. м. Київ К/800/40875/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Донця О.Є.,
суддів: Логвиненка А.О.,
Мороза В.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06.06.2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.07.2014 року у справі за позовом Голови селянського (фермерського) господарства «Соб» ОСОБА_4 до Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області, треті особи - Нападівська сільська рада, ОСОБА_2, про визнання нечиним та скасування розпорядження.
У січні 2013 року Голова селянського (фермерського) господарства «Соб» ОСОБА_5 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області, треті особи - Нападівська сільська рада, ОСОБА_2, про визнання нечиним та скасування розпорядження, в якому просив:
- визнати нечинним та скасувати розпорядження Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області від 06.12.2004 року № 288.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 06.06.2014 року позовні вимоги Голови селянського (фермерського) господарства «Соб» ОСОБА_4 було задоволено частково. Визнано нечинним розпорядження Липовецької районної державної адміністрації від 06.12.2004 року № 288 в частині припинення права постійного користування Фермерським господарством «Соб» земельною ділянкою площею 22,88 га. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.07.2014 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області було залишено без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06.06.2014 року - без змін.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06.06.2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.07.2014 року та закрити провадження у справі.
Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що розпорядженням Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області від 06.12.2004 року № 288 припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 22,88 га, в тому числі - 20 га ріллі, яка була надана в постійне користування Фермерському господарству «Соб» та передано її до складу земель запасу Нападівської сільської ради.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Розглядаючи справу по суті, суди попередніх інстанцій виходили з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів. На думку колегії суддів, такий висновок не грунтується па правильному застосуванні норм процесуального права з огляду на нижченаведене.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України,).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Таким чином, у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право.
Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 07.07.2015 року у справі за позовом прокурора Свалявського району Закарпатської області до Солочинської сільської ради Свалявського району Закарпатської області, треті особи - ОСОБА_6, ОСОБА_7, Дочірнє підприємство «Санаторій «Квітка Полонини» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», про визнання недійсним рішення про затвердження проекту зміни цільового призначення земельної ділянки.
Відповідно до статті 244' Кодексу адміністративного судочинства України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Зі змісту позиції заяви та наявних в матеріалах справи документів вбачається, що в межах даної справи позивач намагається захистити своє право користування земельною ділянкою, що не узгоджується із вищезазначеними приписами статті З Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Позивачу слід роз'яснити про право звернення з позовом за правилами Цивільного або Господарського процесуального кодексу України в залежності від правового статусу особи, яка звертається із позовом.
Відповідно до частини 1 статті 228 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного, зважаючи на помилковість позиції судів попередніх інстанцій щодо наявності у переданому на вирішення суду ознак публічно-правового спору, колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю.
Керуючись статтями 157, 220, 222, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06.06.2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.07.2014 року - скасувати.
Провадження у справі за позовом Голови селянського (фермерського) господарства «Соб» ОСОБА_4 до Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області, треті особи - Нападівська сільська рада, ОСОБА_2, про визнання нечинним та скасування розпорядження - закрити.
Роз'яснити, що зазначений позов може бути розглянутий в порядку цивільного (господарського) судочинства.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства У крап і и
Судді: О.Є. Донець
А.О. Логвиненко
В.Ф. Мороз