20 січня 2016 рокусправа № 808/1887/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гімона М.М.
суддів: Білак С.В. Чумака С. Ю.
при секретарі судового засідання: Федосєєвій Ю.В., за участю представника позивача Петрушенко Л.Л., представника відповідача Мигловець К.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів та Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року по справі № 808/1887/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна" до Управління Державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -
В березні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі - відповідач 1), Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області (далі - відповідач 2), де просив визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів щодо ненадання до Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області висновку щодо відшкодування 141883,00 грн. ПДВ; стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна" заборгованість з податку на додану вартість у сумі 141 883 грн. та пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів щодо ненадання до Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області висновку про відшкодування 141883 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна" заборгованість з податку на додану вартість у сумі 141883 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду в частині відмови у задоволені позовних вимог про стягнення пені та прийняти нове рішення, яким зазначені позовні вимоги задовольнити. Посилався на невірне застосування судом норм матеріального права, оскільки Податковим кодексом України прямо передбачено право стягнення пені і це право не залежить від факту здійснення повного погашення заборгованості бюджету, а лише обмежує термін нарахування пені погашенням такої заборгованості.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач також подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити в повному обсязі. Посилався на порушення судом норм матеріального права та неповне дослідження обставин. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не врахував того, що процес судового оскарження ППР ще не закінчено, оскільки існує 4 судові інстанції і тільки після їх розгляду у відповідача виникає обов'язок вчинення дій щодо відшкодуванню ПДВ у випадку винесення рішення на користь платника податків.
Представник позивача просив його апеляційну скаргу задовольнити, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Представник відповідача наполягав на своїй апеляційній скарзі і просив скасувати постанову суду із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги, дійшла до наступних висновків.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що в результаті поданої позивачем декларації з ПДВ за червень 2012 року, Публічне акціонерне товариство "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна" визначило суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за червень 2012 року, у розмірі 23 325 308 грн.
Відповідачем здійснено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за червень 2012 року, за результатами якої складено акт № 314/24-2/00186536 від 23.08.2012 року, в якому підтверджено право на бюджетне відшкодування ПДВ на суму 23183425 грн. та зафіксовані порушення: пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.3 ст. 198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за червень 2012 року на загальну суму ПДВ 141883 грн. (т.1 а.с.33-69).
На підставі висновків вищезазначеного акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000130024 від 07.09.2012 року, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування по декларації за червень 2012 року на суму 141883 грн.
Вищезазначене податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем в судовому порядку та Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.12.2012 року у справі № 0870/9028/12, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2013 року, позовні вимоги задоволені в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000130024 від 07.09.2012 року (т.1 а.с. 71-82).
З ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.11.2013 р. у справі № К/800/49895/13 встановлено, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Відповідача 1 на постанови суду першої та апеляційної інстанції у справі № 0870/9028/12 відмовлено (т.1 а.с. 105).
Вказані обставини не є спірними та підтверджені наявними у справі доказами.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обов'язку податкового органу протягом п'яти робочих днів, що настали за днем набрання судовим рішенням законної сили, подати органу державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 141883 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача.
В той же час відмовляючи в задоволенні позову щодо стягнення пені, суд зазначив, що пеня розраховується по день погашення бюджетної заборгованості, але цей день не настав,а день ухвалення судового рішення не є днем погашення такої заборгованості.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, але вважає необґрунтованими висновки в частині відмови в позові з наступних підстав.
Згідно з пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Пунктом 200.7 ст. 200 ПК України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Згідно п. 200.8 ст. 200 ПК України, до декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Відповідно до п. 200.14 ст. 200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган, зокрема, у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.
За приписами п. 200.15 ст. 200 ПК України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Податкове повідомлення-рішення органу державної податкової служби, яким позивачу зменшено суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 141883 грн. скасовано судовим рішенням, що набрало законної сили 17 вересня 2013 року, яким встановлено відсутність з боку позивача порушень норм податкового законодавства, правильність формування позивачем сум бюджетного відшкодування ПДВ в декларації за червень 2012 року, відсутність підстав для зменшення сум бюджетного відшкодування встановлено в судовому порядку, але не дивлячись на це протягом п'яти робочих днів Відповідач 1 не направив відповідний висновок до органу казначейської служби.
За таких обставин, на думку колегії суддів, висновок суду першої інстанції про протиправність бездіяльності Відповідача 1 щодо ненадання висновку до Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізькій області про відшкодування ПДВ в сумі 141883 грн. та про стягнення на користь позивача зазначеної суми ПДВ з Державного бюджету України є законним та обґрунтованим і узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 03.06.2014 року у справі № 21-131а14.
Щодо позовних вимог про стягнення пені колегія суддів зазначає наступне.
Судом встановлено, що Відповідачем 1 не подано у визначений законодавством строк до органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача.
Згідно з пунктом 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Аналізуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що у разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 ПК України вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування, податковий орган зобов'язаний протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Протягом п'яти операційних днів після отримання зазначеного висновку орган Державного казначейства України повинен видати платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.
Аналізуючи наведені норми та враховуючи терміни погашення бюджетної заборгованості перед позивачем, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення вимог про стягнення пені з Державного бюджету України за несвоєчасність відшкодування ПДВ у розмірі 7936,90 грн. з наступного розрахунку.
Сума заборгованості бюджетного відшкодування податку на додану вартість складає 141883,00 грн. Фактичне відшкодування вказаної суми здійснено 29 травня 2014 року (т.1 а.с. 174). У спірний період облікова ставка НБУ до 15.04.2014 р. складала 6,5 % річних, а з 15.04.2014 р. - 9,4 % річних.
Оскільки в період з 01 жовтня 2013 року по 14 квітня 2014 року прострочення складає 196 днів, виходячи із суми заборгованості та 120 % облікової ставки пеня складає 5942,76 грн. (141883 грн. х 196 дн. : 100% х (6,5% х 1,2) : 365 дн.). З 15 квітня 2014 року по 29 травня 2014 року прострочення складає 45 днів, тому виходячи з суми заборгованості та 120 % облікової ставки пеня за цей період часу складає 1994,14 грн. (141883 грн. х 45дн. : 100% х (9,5% х 1,2) : 365 дн.).
Таким чином, загальна сума пені на суму бюджетної заборгованості, яка підлягає стягненню, складає 7936,90 грн.
З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з частково невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи щодо позовних вимог про стягнення пені і є підставою для скасування постанови суду в цій частині. В іншій частині постанова суду першої інстанції є законною, тому підлягає залишенню без змін.
Доводи ж апеляційної скарги Відповідача 1 не спростовують правильність висновків суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог і суперечать встановленим обставинам справи, які свідчать про закінчення процедури судового оскарження податкового повідомлення-рішення №0000130024 від 07.09.2012 року судами всіх інстанцій.
Оскільки при поданні апеляційної скарги позивачем було сплачено судовий збір в сумі 913,50 грн. і його апеляційна скарга задовольняється, на його користь вказана сума судових витрат підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача 1 на підставі ст. 94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна" - задовольнити.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року по справі № 808/1887/14 в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та позовні вимоги в цій частині задовольнити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна" пеню за несвоєчасне відшкодування ПДВ в сумі 7936,90 грн.
В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна" судові витрати в сумі 913,50 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.
Головуючий: М.М.Гімон
Суддя: С.В. Білак
Суддя: С.Ю. Чумак