Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-12
"01" лютого 2016 р. Справа № 911/5358/15
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Христенко О.О.
при секретарі Литовці А.С.
розглянувши справу № 911/5358/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Козацька», с. Козацьке Конотопського району
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Малка-Транс»,
м. Сквира
про стягнення 1 039 507,17 грн.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 - наказ № 1 від 08.01.2008 р. (директор);
ОСОБА_2 - довіреність б/н від 15.01.2016;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Козацька» (далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Малка-Транс» (далі-відповідач) про стягнення 1 039 507,14 грн. заборгованості, яка утворилась у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов Договору на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) № 12-15 від 01.01.2015.
Ухвалою суду від 16.12.2015 порушено провадження у справі № 911/5358/15 та призначено її до розгляду в судовому засіданні.
Ухвалою суду від 18.01.2016 розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено.
В судових засіданнях 18.01.2016 та 01.02.2016 представниками позивача надані документи витребувані судом та підтримані позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача в судові засідання 18.01.2016 та 01.02.2016 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча відповідач належним чином повідомлений про місце і час судових засідань, про що свідчить наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення відповідачу поштових відправлень щодо ухвал суду від 16.12.2015 та від 18.01.2016. Вимоги ухвал суду від 16.12.2015 та від 18.01.2016 відповідач не виконав, витребувані документи, в тому числі відзив на позов, до суду не надіслав.
Дослідивши наявні у справі докази та надані додаткові докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -
01.01.2015 між позивачем (далі-продавець) та відповідачем (далі-покупець) укладено Договір на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) № 12-15, відповідно до умов п.п. 1.1, 1.4 якого продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, передати у власність покупця сільськогосподарську продукцію (сировину - молоко коров'яче) власного виробництва, що відповідає вимогам ДСТУ № 3662-97, а покупець в свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити такий товар. Перехід права власності на товар від продавця до покупця здійснюється після повного та фактичного закінчення процедури приймання товару за місцезнаходженням виробничих потужностей (виробництва) покупця, підписання всіх необхідних документів та наявності відмітки покупця про прийом товару на товарно-транспортній накладній.
Умовами п. 2.1 договору визначено, що оплату за товар покупець проводить по договірним цінам, що визначаються у відповідному протоколі погодження ціни, який є невід'ємною частиною договору. Ціна на товар може змінюватись 2 рази на місяць. Сторона, яка ініціює зміну ціни на товар зобов'язана повідомити іншу сторону про зміну ціни не пізніше ніж за 5 календарних днів до такої зміни цінним листом з описом вкладення або передати особисто представнику продавця/покупця протокол погодження ціни під підпис.
Між сторонами у справі підписані додатки до договору «Протокол на погодження вільних відпускних цін на закупівлю молока», згідно з якими погоджені вільні оптові та вільні відпускні ціни на сировину.
Позивач, належним чином та в повному обсязі виконував взяті на себе, згідно з умовами договору зобов'язання, поставивши відповідачу товар, про що свідчать наявні в матеріалах справи, у кількості 121 штуки, товарно-транспортні накладні за період червень-листопад 2015 року. Зазначені товарно-транспортні накладні підписані в двосторонньому порядку представниками позивача та відповідача і скріплені печатками (штампами) сторін.
Крім того, матеріали справи містять квитанції на закупівлю молока та молочних продуктів у колгоспів, радгоспів та інших державних господарів, завірені підписом та печаткою зі сторони відповідача, що свідчить про отримання відповідачем товару, поставленого згідно з товарно-транспортними накладними.
Претензій щодо якості чи кількості отриманого товару від відповідача не надходило.
Проте, в порушення умов договору, відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання щодо оплати отриманого товару.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
24.11.2015 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 114, надіслання якої та отримання підтверджується наявними в матеріалах справи описом вкладення у цінний лист та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, в якій просить сплатити за отриманий відповідачем товар.
Проте, вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, після порушення провадження у справі, відповідач перерахував позивачу, в рахунок погашення заборгованості 790 000,00 грн., а отже провадження у справі, в частині позовних вимог про стягнення 790 000,00 грн. заборгованості підлягає припиненню, на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору, а в частині стягнення 249 507,14 грн. заборгованості, позовна вимога підлягає задоволенню, з огляду на те, що зазначена вимога є доведеною, обґрунтованою та не спростованою відповідачем.
Позивач надав довідку вих. № 30 від 30.01.2016, в якій зазначив, що станом на 30.01.2016 заборгованість відповідача перед позивачем складає 784 910,00 грн. і тому позивач просить стягнути з відповідача саме цю суму.
Відповідно до позовної заяви позовні вимоги заявлялися про стягнення 1 039 507,14 грн. за період червень-листопад 2015 року на підтвердження чого до позовної заяви додані товарно-транспортні накладні за вказаний період. Після подання позовної заяви у грудні 2015-січня 2016 відповідачем сплачено позивачу 790 000,00 грн., що підтверджено випискою з банківського рахунку, наданою позивачем. Вимога вих. № 114 від 24.11.2015 відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України також виставлялась за період по листопад 2015 року.
Позивач в свою довідку вих. № 30 від 30.01.2016, в якій зазначив про заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 784 910,00 грн., вже додав поставки за грудень 2015 та січень 2016, але первинних документів, а саме товарно-транспортних накладних або видаткових накладних, за цей період не надав. Довідка позивача, складена в односторонньому порядку, не є первинним бухгалтерським документом.
Оскільки строк оплати відповідачем за отриману від позивача продукцію умовами договору не встановлений, то застосовуються норми ч. 2 ст. 530 ЦК України, однак доказів надсилання позивачем відповідачу вимоги про оплату продукції за грудень 2015-січень 2016 до суду не надано.
Тобто, в межах позовних вимог стягненню підлягає сума заборгованості 249 507,14 грн. = 1 039 507,14 грн. (сума заявлена в позові) - 790 000,00 грн. (сплачених відповідачем у грудні 2015-січні 2016).
Оскільки заборгованість відповідача в частині оплати продукції, переданої позивачем на підставі Договору на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) № 12-15 від 01.01.2015, на час прийняття рішення повністю не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, не спростована відповідачем, вимога позивача про стягнення з відповідача 249 507,14 грн. визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.
Враховуючи наведе вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відшкодування судового збору, відповідно до частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача повністю, оскільки часткове припинення провадження пов'язане зі сплатою відповідачем боргу після порушення провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, пунктом 1-1 частини 1 статті 80, статтями 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Малка-Транс» (09000, Київська область, м. Сквира, вул. Рози Люксембург, 14, код ЄДРПОУ 25568003) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Козацька» (41644, Сумська область, Конотопський район, с. Козацьке, вул. 40 років Перемоги, 15, код ЄДРПОУ 30902752) 249 507 (двісті сорок дев'ять тисяч п'ятсот сім) грн. 14 коп. заборгованості та 15 592 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто дві) грн. 61 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Припинити провадження у справі в частині стягнення 790 000 (сімсот дев'яносто тисяч) грн. 00 коп. заборгованості.
Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено - 09.02.2016
Суддя О.О. Христенко