Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"01" лютого 2016 р. Справа № 911/3801/15
за позовом Публічного акціонерного товариства “Київобленерго”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Октав”
про стягнення 45584,90 грн.
Суддя Т.П. Карпечкін
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 398 від 15.12.2015 року);
від відповідача: не з'явився.
обставини справи:
В провадженні Господарського суду Київської області знаходилась справа за позовом Публічного акціонерного товариства “Київобленерго” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Октав” про стягнення 45584,90 грн. вартості спожитої необлікованої електричної енергії.
Ухвалою від 15.09.2015 року провадження у справі № 911/3801/15 припинено на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
15.09.2015 року на примусове виконання ухвали від 15.09.2015 року у справі № 911/3801/15 видано судовий наказ № 911/3801/15 від 15.09.2015 року за яким з Товариства з обмеженою відповідальністю “Октав” стягується в доход Державного бюджету 1827,00 грн. судового збору.
12.10.2015 року до Господарського суду Київської області надійшла заява від Публічного акціонерного товариства “Київобленерго” № 08/10 від 08.10.2015 року про виправлення описки в ухвалі Господарського суду Київської області від 15.09.2015 року № 911/3801/15.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.10.2015 року суд виправив допущену описку в ухвалі Господарського суду Київської області від 15.09.2015 року у справі № 911/3801/15, оскільки судом помилково сума судового збору у розмірі 1827,00 грн. була присуджена до стягнення не на користь позивача - Публічного акціонерного товариства “Київобленерго”, а в доход Державного бюджету.
У зв'язку з чим, ухвалою суду від 19.10.2015 року, на підставі ст. 117 Господарського процесуального кодексу України, наказ Господарського суду Київської області від 15.09.2015 року у справі № 911/3801/15 визнано таким, що не підлягає виконанню.
У зв'язку з надходженням апеляційної скарги б/н від 02.11.2015 року Товариства з обмеженою відповідальністю “Октав” на ухвали Господарського суду Київської області від 15.09.2015 року та від 19.10.2015 року, матеріали справи № 911/3801/15 були надіслані до Київського апеляційного господарського суду для перегляду вищезазначених ухвал в апеляційному порядку.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.01.2016 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Октав” б/н від 02.11.2015 року на ухвали Господарського суду Київської області області від 15.09.2015 року та від 19.10.2015 року у справі № 911/3801/15 задоволено, ухвалу від 15.09.2015 року та від 19.10.2015 року у справі № 911/3801/15 скасовано, а справу № 911/3801/15 передано на розгляд Господарського суду Київської області.
За резолюцією голови суду справу № 911/3801/15 передано для розгляду судді Карпечкіну Т.П.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.01.2016 року справу призначено до розгляду на 01.02.2016 року.
В судове засідання 01.02.2016 року представник відповідача не з'явився, позивач підтвердив факт сплати відповідачем заборгованості до подання позову.
На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши в судовому засіданні 01.02.2016 року матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані сторонами докази, судом встановлено наступне.
Публічне акціонерне товариство «Київобленерго» (позивач, Постачальник) є суб'єктом господарювання, що отримав ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами на території Київської області.
Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами регулюються законом України «Про електроенергетику» (далі - Закон), Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (далі - ПКЕЕ).
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Відповідно до п. 5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28, Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
17.03.2014 року між Публічним акціонерним товариством “Київобленерго”, позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Октав” (відповідач, Споживач) було укладено Договір про постачання електричної енергії № 1535 (далі-Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 80,0 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами Договору.
З метою визначення обсягу спожитої електричної енергії відповідачу було встановлено розрахунковий прилад обліку (електролічильник) НІК 2301 № 0408032.
28.04.2014 року уповноваженими представниками позивача проводилася перевірка дотримання споживачами вимог Правил користування електричною енергією, в результаті якої засіб обліку відповідача НІК 2301 № 0408032 знято, опломбовано пломбою № НОМЕР_1 та у подальшому направлено до експертної установи, у зв'язку з порушенням відповідачем п. 6.40 ПКЕЕ, про що складено Акт про порушення № К 028365 від 28.04.2014 року.
29.10.2014 року Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз було складено висновок експертного дослідження № 12411/14-33/12412/14-47, яким встановлено втручання у конструкцію досліджуваного електролічильника.
24.06.2015 року відбулося засідання комісії з розгляду Акту про порушення Правил користування електроенергією у споживача № К 028365 від 28.04.2014 року, яке було оформлене Протоколом від 24.06.2015 року № 0124 про нарахування згідно з п. п. 2.4, 2.5 ОСОБА_1 визначення обсягу та вартості електроенергії не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ оперативно-господарської санкції у розмірі 45584,90 грн.
Як зазначено позивачем і вбачається з протоколу № 0124 від 24.06.2015 року, представник споживача з рішенням комісії Публічного акціонерного товариства “Київобленерго” по розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією не погодився. Протокол, разом з розрахунком величини вартості та розрахункові документи для оплати недорахованої електроенергії, були вручені споживачу 24.06.2015 року, що відображено у протоколі № 0124 від 24.06.2015 року.
Однак, як стверджуває позивач у заявленому позові, оскільки станом на момент звернення до суду у нього відсутня інформація щодо оскарження відповідачем рішення комісії Публічного акціонерного товариства “Київобленерго” по розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією, яке оформлено протоколом № 0124 від 24.06.2015 року, та станом на 30.07.2015 року вказана оперативно-господарська санкція у розмірі 45584,90 грн. не сплачена, позивач змушений був звернутися до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості з оплати поставленої та не облікованої електроенергії в сумі 45584,90 грн.
Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Укладений договір за своєї правовою природою є договором енергопостачання, за яким, згідно ст. 275 ГК України енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Частинами 6, 7 ст. 276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону; оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.
В ході розгляду спору, від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, якою останній повідомив суд про сплату відповідачем грошових коштів в сумі 45584,90 грн., в підтвердження чого надав виписку по рахунку позивача, у зв'язку з чим, просив суд стягнути з відповідача лише витрати по сплаті судового збору.
Дослідивши надану позивачем виписку по рахунку позивача, судом встановлено, що відповідач сплатив суму основного боргу 03.08.2015 року в розмірі 45116,74 грн. та 25.08.2015 року в розмірі 468,16 грн.
Відповідно до п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу). Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
Зважаючи на те, що позовна заява надійшла до суду 27.08.2015 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду, і провадження у справі № 911/3801/15 порушено ухвалою від 28.08.2015 року, а заборгованість відповідачем сплачена 03.08.2015 року в розмірі 45116,74 грн. та 25.08.2015 року в розмірі 468,16 грн., тобто до подачі позову та порушення провадження у справі, суд дійшов до висновку про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови позивачу в позові, відшкодування судових витрат покладається на позивача в повному обсязі.
Таким чином, клопотання позивача про відшкодування йому за рахунок відповідача судових витрат задоволенню не підлягає.
Крім того, як зазначено судом апеляційної інстанції (Постанова Київського апеляційного господарського суду від 05.01.2016 року у справі № 911/3801/15), розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом апеляційної скарги, повинен здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 49 ГПК України (п. 4.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”).
У зв'язку з тим, що судом апеляційної інстанції, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Октав” задоволено, ухвалу Господарського суду Київської області від 15.09.2015 року та ухвалу Господарського суду Київської області від 19.10.2015 року у справі № 911/3801/15 скасовано, а справу передано на розгляд Господарського суду Київської області, за результатами розгляду якої судом відмовлено позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, суд, згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання відповідачем апеляційної скарги покладає на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись, ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Київобленерго” (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б, код ЄДРПОУ 23243188) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Октав” (08132, АДРЕСА_1, код 32684139) 1378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень) 00 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 05.02.2016 р.
Суддя Т.П. Карпечкін