ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
08.02.2016
Справа № 914/253/16
Суддя Турчин С.О., розглянувши позовну заяву ТзОВ "Інвестиційна компанія "Комфорт-Інвест"
до ВАТ "БК Комфортбуд"
про стягнення 53 030,52 грн.
ТзОВ «Інвестиційна компанія «Комфорт-Інвест» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до ВАТ «БК Комфортбуд» про стягнення 53 030,52 грн.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.01.2016 матеріали позовної заяви у справі № 914/253/16 направлено за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Суд вважає за необхідне повернути позовну заяву з доданими до неї документами без розгляду з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.
Згідно ч. 1 ст. 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування.
Найменування юридичної особи - це її ідентифікуюча ознака. Найменування складається з двох частин: організаційно - правової форми і назви. Назва це індивідуальна частина найменування.
Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Характер діяльності установи - це сфера суспільних відносин або коло осіб, для яких створюється установа, її призначення.
Скорочене найменування утворюється від початкових літер повного найменування, абревіатур або в іншій спосіб. Скорочене найменування може бути довільним.
Повне найменування юридичної особи зазначається в її установчих документах, змінах до них, усіх офіційних документах і вноситься до Єдиного державного реєстру.
Згідно із ст. 57 Господарського кодексу України, яка визначає зміст установчих документів, в установчих документах повинно бути, зокрема, зазначено найменування суб'єкта господарювання.
У частині 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України викладено вимоги щодо змісту позовної заяви, з урахуванням яких позовна заява повинна містити, найменування (для юридичних осіб).
Згідно абз. 1 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Фактично у позовній заяві не вказано повного найменування позивача та відповідача, оскільки при вказанні організаційно - правової форми останніх застосовані скорочення: ТзОВ «Інвестиційна компанія «Комфорт-Інвест» та ВАТ «БК Комфортбуд», а відтак, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України позовна заява і додані до неї документи повертаються позивачу без розгляду.
Крім того, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
На стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
З доданих до позовної заяви документів вбачається, що в якості доказу направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами позивачем додано фіскальний чек від 27.01.2016, однак позивачем не додано до позовної заяви описів вкладення в поштовий конверт, які є належними доказами направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками, оскільки з фіскального чека неможливо встановити, що саме та куди направлено відповідачу. Вказаний документ підтверджує тільки факт надання послуг поштового зв'язку.
Зазначене є порушенням норм Господарського процесуального кодексу України, оскільки ч. 1 ст. 56 цього Кодекс встановлено обов'язок позивача, прокурора при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Також суд зазначає, що пунктом 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду у випадку неподання доказів сплати судового збору у передбаченому порядку та розмірі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно із ст.ст.1, 2 Закону України Про судовий збір судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.
Статтею 4 вказаного Закону України встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
При цьому, згідно з п.п. 1 та п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 % ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
В порушення зазначених вище приписів позивачем взагалі не надано доказів сплати судового збору.
Однак, разом із позовною заявою позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення у даній справі, посилаючись на важке фінансове становище.
Згідно ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Пунктом 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 роз'яснено, що клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Позивачем жодними належними та допустимими доказами не обґрунтовано наявність обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки (звіт про фінансову діяльність підприємства, докази відсутності коштів на рахунках і т.д.).
Матеріали позовної заяви не містять доказів, які б підтверджували майновий стан позивача та що такий майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору.
Крім того, позивачем не наведено жодного факту щодо можливості сплати судового збору у майбутньому.
При цьому, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до п. 2.22. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України, якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, заява повертається господарським судом з підстав передбачених ГПК, зокрема пунктом 4 частини першої статті 63.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду для усунення допущеного порушення, після чого заявник не позбавлений права повторно звернутись з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку (ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись п. 2, 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Відмовити в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Суддя С.О.Турчин