"09" лютого 2016 р. № 01-40/903/54/16
Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали
за позовом ОСОБА_1, м. Вінниця
до - Приватного підприємства "Юнком-Трейд", м. Володимир-Волинський Волинської обл.
- ОСОБА_2, м. Володимир-Волинський Волинської обл.
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД", м. Київ
про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння
Суддя: Бондарєв С.В.
Встановив: ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Волинської області з позовом б/н (вх.№01-47/62/16 від 05.02.2016р.) до Приватного підприємства "Юнком-Трейд", ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД", треті особи: ОСОБА_3, Приватний нотаріус Володимир-Волинського міського нотаріального округу Іванова Лариса Петрівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Романовський Богдан Петрович про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння, в якому позивач просить визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1, укладений 01.10.2015р. між ПП "Юнком-Трейд" та ОСОБА_2, посвідчений нотаріусом Івановою Ларисою Петрівною, номер за реєстром 2250 та витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" на користь власника відповідача 1 (Приватне підприємство "Юнком-Трейд") нерухоме майно санпропускник з блоком службових приміщень площею 285,8кв.м., склад мінеральних добрив площею 1611,1кв.м., каналізаційна насосна станція площею 23,7кв.м., авто вагова площею 80,6кв.м., пункт технічного обслуговування площею 52,0кв.м., за адресою: АДРЕСА_1.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на ту обставину, що він є власником 50% Приватного підприємства "Юнком-Трейд", а інші 50% цього підприємства належать ОСОБА_6.
Вказав, що ОСОБА_6 в порушення положень статуту та цивільного законодавства, без будь-якого погодження з позивачем, було продано фізичній особі ОСОБА_2 належне Приватному підприємству "Юнком-Трейд" нерухоме майно, яке повторно було продано Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД".
Посилаючись на ст. 167 ГК України та ст. 12 ГПК України, вказав, що даний спір є корпоративним.
При перевірці поданих позовних матеріалів суддею господарського суду Волинської області встановлено, що дана позовна заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
Згідно ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів; 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів; 7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України; 8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.
Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Отже, під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.
Тобто незалежно від суб'єктного складу, якщо учасник (акціонер) господарського товариства обґрунтовує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав, то такий спір підвідомчий господарським судам. (Постанова Верховного Суду України від 21.01.2015р. у справі №911/2089/14).
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 жовтня 2008 р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства справи, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності інших суб'єктів господарювання, які не є господарськими товариствами (кооперативи, приватні, колективні підприємства тощо), якщо стороною у справі є фізична особа.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позов заявлений фізичною особою ОСОБА_1.
Таким чином, даний спір, відповідно до наведеної норми ст. 12 ГПК України, не підвідомчий господарським судам.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України, суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
Згідно з п.3 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до п. 5.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів за наявності клопотання сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається в т.ч. в ухвалі, якою здійснюється відмова у прийнятті або повернення заяви (скарги), за подання якої сплачується судовий збір.
Враховуючи зазначене та керуючись пунктом 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, ЗУ "Про судовий збір", господарський суд, -
ухвалив:
1. Відмовити у прийнятті позовної заяви.
2. Позовні матеріали з доданими документами на 54арк. (в т.ч. оригінал платіжного доручення №28 від 28.01.2016р.) повернути позивачу.
Суддя С. В. Бондарєв