08 лютого 2016 року Справа № 912/667/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кривди Д.С. - головуючого (доповідача), Борденюк Є.М., Могил С.К.,
розглянувши матеріали касаційної скаргиКомунального підприємства "Комунальник-96"
на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.12.2015
у справі№ 912/667/13 Господарського суду Кіровоградської області
за позовомПриватного акціонерного товариства "Кіровоградлітмаш"
доКомунального підприємства "Комунальник-96"
простягнення 104 000,96 грн,
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Згідно з частиною 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Порядок і розмір сплати судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 2 % ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Касаційну скаргу відповідачем подано 23.12.2015.
Таким чином, в даному випадку станом на дату подання касаційної скарги (23.12.2015) розмір судового збору, який підлягав до сплати повинен обраховуватися з обов'язковим урахуванням положень частин 1, 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції зі змінами, внесеними Законом України №484-VIII від 22.05.2015 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", який набрав чинності 01.09.2015.
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діє з 01.09.2015) при поданні до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Розмір судового збору у випадку подання касаційної скарги у справах, судовий збір за подання позову в яких сплачений до 01.09.2015, розраховується виходячи з суми судового збору, сплаченого при поданні позову. Цей розмір не підлягає перерахунку відповідно до нових ставок, визначених Законом України "Про судовий збір".
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є вимога про стягнення заборгованості: всього у сумі 104 000,96 грн. Відповідно, ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, складала 2080,02 грн.
Таким чином, станом на дату звернення з касаційною скаргою, судовий збір за подання цієї касаційної скарги має бути сплачений у розмірі 120 відсотків ставки, що становить 2496,02 грн.
Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.
Відповідно до п.3.8 вказаної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (п.2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").
Необхідними реквізитами ідентифікації касаційної скарги, зокрема, є номер справи у межах якої подається відповідна скарга та дата судового акта, що оскаржується.
Скаржником в якості доказу сплати судового збору до касаційної скарги додано платіжне доручення від 23.12.2015 №975 про сплату судового збору у розмірі 1830,19 грн, в якому у графі "Призначення платежу" зазначено: 2203004,"Суд.збір ВГСУ,070", с.з.254 за подан.кас.ск.на пост. Дніпроп.ап.г.суду,ріш.гос.суду Кіровогр.обл.у спр. №9121667/13 КП"Комунальник-96"23232434Без ПДВ.
Таким чином, з доданого до касаційної скарги платіжного доручення від 23.12.2015 №975 не вбачається, яка саме касаційна скарга оплачується судовим збором.
З огляду на викладене, додане до касаційної скарги платіжне доручення від 23.12.2015 №975 не можна вважати належним доказом сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відтак, згідно вимог пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Комунального підприємства "Комунальник-96" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 у справі № 912/667/13 Господарського суду Кіровоградської області повернути скаржнику без розгляду.
Головуючий Д. Кривда
Судді Є. Борденюк
С. Могил