01 лютого 2016 р.
Справа № 903/1251/15
за позовом публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК"
до відповідача: малого приватного підприємства "КОНТРАСТ"
про стягнення 295 755,40 грн.
Суддя Кравчук В.О.
За участю представників сторін:
від позивача: н/з
від відповідача: н/з
СУТЬ СПОРУ: позивач - публічне акціонерне товариство "МАРФІН БАНК" звернулось з позовом до господарського суду Волинської області про стягнення з малого приватного підприємства "КОНТРАСТ" про стягнення 295 755,40 грн. заборгованості.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 01.12.2015р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.12.2015р. та зобов'язано сторін надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті.
Позивач в судові засідання 23.12.2015р. та 01.02.2016р. уповноваженого представника не направив, листами від 21.12.2015р. за вх. №01-54/12701/15 та за вх. №01-54/12704/15 надав суду клопотання, якими просив суд розгляд справи відкласти на іншу дату та час та на виконання вимог ухвали суду від 01.12.2015р. долучив до матеріалів справи докази часткових проплат відповідача по кредиту (банківські виписки, квитанції тощо), довідку з ЄДРПОУ на відповідача станом на час звернення з позовом до суду. Додатково листами від 01.02.2016р. за вх.№01-66/10/16 та від 01.02.2016р. за вх. №01-54/806/16 позивач звернувся до суду з клопотаннями про відкладення та продовження строку розгляду справи на 15 календарних днів у зв'язку із неможливістю взяти участь представника банку у судовому засіданні, яке відбудеться 01.02.2016р.
Суд, розглянувши клопотання публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК" про відкладення та продовження строку розгляду справи, вважає за необхідне відхилити останні, мотивуючи наступним:
Вищий господарський суд України у п. 3.9.2 постанови пленуму від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначив, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідач вимог ухвал суду від 01.12.2015р. та 23.12.2015р. не виконав, в судові засідання 23.12.2015р. та 01.02.2016р. уповноваженого представника не направив. Ухвала суду від 01.12.2015р. повернулась до господарського суду Волинської області з відміткою "За закінченням терміну зберігання" -11.12.2015р., а ухвала суду від 23.12.2015р. повернулась до господарського суду Волинської області з відміткою "За зазначеною адресою не проживає" - 05.01.2016р.
Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
З огляду на вищевикладене обов'язок суду щодо повідомлення відповідача про дату та час судового засідання є виконаним.
Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду на розгляд справи за наявними в ній матеріалами, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом докази відповідачем не подано.
За приписами п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, явку позивача та відповідача не було визнано обов'язковою, господарський суд визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, -
встановив:
13.07.2011р. між публічним акціонерним товариством "МАРФІН БАНК" (позивач) та малим приватним підприємством "КОНТРАСТ" (позичальник, відповідач) укладено Кредитний договір №28806/OF з додатковими угодами №1 від 25 травня 2012р.. №2 від 26 вересня 2013р. та №3 від 27 листопада 2014р.(надалі - Кредитний договір), за умовами якого Банк зобов'язався надати позичальнику грошові кошти у вигляді непоповлювальної кредитної лінії на суму 795 000,00 грн. , а позичальник зобовязався прийняти, використати за цільовим призначенням та повернути Банку Кредит, сплатити за користування кредитом 17% річних, комісії, пені і штрафів та інші платежі, що будуть нараховані відповідно до умов цього Договору.
Відповідно до умов Кредитного договору Банк відкрив позичальнику кредитну лінію на строк з 13.07.2011р. по 25.01.2016р. включно. Погашення кредиту здійснюється відповідно до графіку погашення, передбаченого Кредитним договором.
Відповідно до п. 2.6 Кредитного договору при несплаті процентів у зазначені терміни та строки, вони вважаються простроченими.
Згідно п. 3.2.5. Кредитного договору Банк має право стягнути з позичальника прострочені платежі по сплаті Кредиту, процентів за користування Кредитом, комісій, при порушенні позичальником строків та термінів, передбачених Кредитним договором.
Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Таким чином, між сторонами склалися відносини кредитора та позичальника.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Позичальник свої зобовязання, визначені кредитним договором виконав належним чином в повному обсязі, що підтверджується виписками по рахунку позичальника та меморіальним ордером .
Згідно з ч. 1 ст. 1056 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відсотки за користування кредитом за своїм характером є платою і підлягають стягненню за весь час користування кредитом.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно наданого суду розрахунку позивача заборгованість по нарахованих процентах за користування кредитом становить - 293 898,33 грн.
Відповідно до до п. 5.2 Кредитного договору при порушенні позичальником будь - яких термінів та строків повернення кредиту, несвоєчасної сплати відсотків та комісій за користування кредитом, позичальник сплачує банку пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми несплаченого платежу.
В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені).
Таким чином, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1 857,07 грн. - пені підлягає до задоволення.
Щодо поданої заяви представника позивача про повернення суми сплаченого судового збору в розмірі 1 858,80 грн. у зв'язку з надмірною його сплатою, суд зазначає таке.
При звернені до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 6 295,14 грн.(згідно меморіального ордеру №114 від 18.11.2015р.).
У позовній заяві, яка підписана представником позивача 25.11.2015р. та надійшла до господарського суду Волинської області 01.12.2015р. представник позивача просить суд повернути з державного бюджету 1 858,80 грн. зайво сплаченого судового збору згідно меморіального ордеру №114 від 18.11.2015р.
Згідно пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції від 01.09.2015р.) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру позивач сплачує судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.
Згідно п.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду зокрема в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
За таких обставин заява представника позивача про повернення суми сплаченого судового збору в розмірі1 858,80 грн. (6 295,14 грн. - 4 436,34 грн.) підлягає задоволенню.
В силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладені обставини, беручи до уваги наявні в матеріалах справи документи, докази та письмові пояснення сторін, господарський суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов до висновку про підставність та обґрунтованість пред'явленого позивачем до відповідача позову, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 295 755,40 грн. заборгованості, з яких 293 898,33 грн. - заборгованості по нарахованим процентам за користування кредитом та 1 857,07 грн. - заборгованості за пенею по несплаті процентів за користування Кредитом.
Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, судові витрати в сумі 4 436,34 грн. в порядку ст.ст.44,49 ГПК України слід покласти на нього.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з малого приватного підприємства "КОНТРАСТ" (43000, Волинська обл., м. Луцьк, пр. Грушевського, 30 код ЄДРПОУ 30365649) на користь публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК" (68003, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Леніна, 28 код ЄДРПОУ 21650966) 295 755,40 грн. заборгованості, з яких 293 898,33 грн. - заборгованості по нарахованим процентам за користування кредитом, 1 857,07 грн. - заборгованості за пенею по несплаті процентів за користування Кредитом та 4 436,34 грн. сплаченого позивачем судового збору.
3. Управлінню державної казначейської служби України у Волинській області повернути публічному акціонерному товариству "МАРФІН БАНК" (68003, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Леніна, 28 код ЄДРПОУ 21650966) з Державного бюджету 1 858,80 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят вісім гривень вісімдесят копійок) грн. надміру сплаченого судового збору згідно меморіального ордеру №114 від 18.11.2015р.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено
05.02.2016
Суддя В. О. Кравчук