08 лютого 2016 року Справа № 922/3626/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддяЯценко О.В.,
суддіФролова Г.М., Ходаківська І.П.
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Айліс"
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 року
у справі№ 922/3626/15
господарського судуХарківської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Дрім Мейкерс"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Айліс"
простягнення коштів у розмірі 186 808, 95 грн.
та за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Айліс"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Дрім Мейкерс"
провизнання договору поставки недійсним
Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Айліс" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 року у справі № 922/3626/15 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.
Відповідно до статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, передбачено, що до скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно ч. 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діє з 01.09.2015 року) ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду, становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
За приписами пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подання позову) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюються у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" закріплено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, предметом позову даної справи є стягнення коштів у розмірі 186 808,95 грн. за первісним позовом та визнання договору поставки недійсним за зустрічним позовом.
З поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Айліс" касаційної скарги вбачається, що відповідач за первісним позовом оскаржує судові акти в повному обсязі та згідно прохальної частини скарги просить відмовити в задоволенні первісних позовних вимог (стягнення коштів у розмірі 186 808, 95 грн.) та задовольнити зустрічні позовні вимоги (визнання договору поставки недійсним).
Однак, до поданої касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Айліс" додано платіжне доручення № 4344 від 14.12.2015 року, яке підтверджує сплату судового збору в розмірі 4 824, 16 грн., тобто в розмірі меншому ніж встановлено Законом.
Враховуючи вищевикладене платіжне доручення № 4344 від 14.12.2015 року, яким сплачено судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 4 824, 16 грн. не може рахуватись належним доказом сплати судового збору в розмірі встановленому Законом.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
У зв'язку з поверненням касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Айліс" на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 клопотання про зупинення виконання рішення на касаційне оскарження не розглядається.
Відповідно до ч. 3 ст. ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу.
Керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Айліс" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 року у справі № 922/3626/15 повернути скаржнику.
Головуючий суддяО.В. Яценко
СуддіГ.М. Фролова
І.П. Ходаківська