Справа № 22-ц/796/862/2016 Головуючий у 1-й інстанції - Шумейко О.І.
Доповідач - Рубан С.М.
04 лютого 2016 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :
головуючого судді Рубан С.М.
суддів Желепа О.В., Іванченко М.М.
при секретарі Перетятько А.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» про встановлення порядку користування квартирою та розподіл особових рахунків по оплаті комунальних послуг, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, третя особа - комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» про встановлення порядку користування квартирою та розподіл особових рахунків по оплаті комунальних послуг, та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про встановлення порядку користування квартирою та розподіл особових рахунків по оплаті комунальних послуг, -
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 02 грудня 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» про встановлення порядку користування квартирою та розподіл особових рахунків по оплаті комунальних послуг - відмовлено.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, третя особа - Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» про встановлення порядку користування квартирою та розподіл особових рахунків по оплаті комунальних послуг - відмовлено.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про встановлення порядку користування квартирою та розподіл особових рахунків по оплаті комунальних послуг - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до відповідачів задовольнити.
В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу.
Представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги.
Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.
У червні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» про встановлення порядку користування квартирою та розподіл особових рахунків по оплаті комунальних послуг.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що сторони є співвласниками квартири АДРЕСА_1. Вказана квартира складається з двох кімнат. На час звернення позивача до суду між співвласниками склався певний порядок користування квартирою, позивач займає кімнату площею 11,5 кв.м., відповідачі - кімнату площею 19,0кв.м. Між співвласниками виникли неприязні стосунки, а тому позивач виявив бажання розділити особові рахунки по оплаті комунальних послуг на частину квартири з метою уникнення конфліктів. Сторони не можуть дійти між собою згоди щодо оплати вартості комунальних послуг.
За таких обставин, позивач просить визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, а саме: виділити у користування позивачу кімнату площею 11,5 кв.м., відповідачам кімнату площею 19,0 кв.м., інші приміщення в квартирі залишити у спільному користуванні, розділити особовий рахунок по оплаті житлово-комунальних послуг по вказаній квартирі відповідно до виділеної в користування ОСОБА_1 частини квартири.
Відповідачі заявили зустрічні позови про встановлення порядку користування квартирою.
Зустрічний позов ОСОБА_3 обґрунтований тим, що співвласники квартири не можуть дійти згоди щодо порядку користування квартирою, тому ОСОБА_3 просить встановити порядок користування спірною квартирою, виділити у її користування житлову кімнату площею 11,5 кв.м.; кімнату площею 19,0 кв.м. передати у користування відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_4; інші приміщення квартири залишити у спільному користуванні сторін; розділити особовий рахунок для оплати житлово-комунальних послуг відповідно до виділеної у користування ОСОБА_3 частки квартири.
Зустрічний позов ОСОБА_4 обґрунтований тим, що сторони справи як співвласники спірної квартири не можуть дійти згоди в частині встановлення порядку користування квартирою, тому остання також просить встановити порядок користування спірною квартирою; виділити у її користування житлову кімнату площею 11,5 кв.м.; кімнату площею 19,0 кв.м. передати у користування відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_3; інші приміщення квартири залишити у спільному користуванні сторін; провести поділ особового рахунку про оплату житлово-комунальних послуг відповідно до частини спірної квартири, яка виділена у користування ОСОБА_4
Судом встановлено, що 02 жовтня 1997 року ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 набули на праві спільної власності квартиру АДРЕСА_1 в рівних частках на підставі договору купівлі-продажу нерухомості(а. с. 9).
Квартира АДРЕСА_1 складається з двох кімнат, площею 11,5 кв.м. та 19,0 кв.м., які мають роздільні входи, кухня площею 7,7 кв.м., вбиральня площею 1,1 кв.м., ванна кімната площею 2,7 кв.м., коридор площею 7,1 кв.м. Загальна площа квартири становить 51,0 кв.м., житлова площа 30,5 кв.м.
Відповідно до ст. 317 ЦК Українивласникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, а згідно ч.1 ст.383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Відповідно до ст. 356 ЦК Українивласність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю (ч.2 ст.358 ЦК України).
За ч.3 ст.358 ЦК Україникожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Пленум Верховного Суду України в п.14 постанови від 22 грудня 1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист приватної власності»роз'яснив, що квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.
Судом встановлено, що спірна квартира перебуває у спільній частковій власності сторін у справі. У квартирі фактично проживає лише позивач ОСОБА_1, який займає кімнату площею 11,5 кв.м., інша кімната передана відповідачами в оренду третім особам. Відповідачі за первісним позовом перешкод позивачу у користуванні кімнатою меншої площі не чинять. ОСОБА_1 самостійно за власною ініціативою оплачує рахунки за надані житлово-комунальні послуги в повному обсязі, з позовами про стягнення частини вартості оплачених житлово-комунальних послуг позивач до відповідачів не звертався та пояснив в суді першої інстанції, що основною метою позову є встановлення підстав для оплати житлово-комунальних послуг в частині, що відповідає частці квартири, якою ОСОБА_1 користується фактично.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що відповідачі частково компенсували ОСОБА_1 вартість оплачених ним житлово-комунальних послуг.
Відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 також заявила вимогу про надання їй у користування кімнати площею 11,5 кв.м., що за своїм розміром перевищує розмір ідеальної частки у спільній власності кожної із сторін.
Відповідач ОСОБА_4 також заявила вимогу про надання їй у користування кімнати площею 11,5 кв.м., що за своїм розміром перевищує розмір ідеальної частки у спільній власності кожної із сторін.
Тобто, кожен із позивачів просить виділити у своє користування кімнату площею 11, 5 кв.м.
Оскільки вимоги співвласників квартири не узгоджуються між собою та відповідачі не погоджуються на зменшення їхньої частки у праві користування квартирою, суд дійшов вірного висновку про неможливість встановлення порядку користування квартирою з даних обставин.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у спірній квартирі фактично не проживають, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що між співвласниками квартири фактично відсутній спір з приводу встановлення порядку користування квартирою.
Спірні правовідносини пов'язані з оплатою вартості житлово-комунальних послуг. А відтак, суд першої інстанції правомірно зауважив, що позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з позовом про стягнення з відповідачів заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги, скориставшись належним способом захисту своїх прав.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні первісного та зустрічних позовів про встановлення порядку користування квартирою та розподіл особових рахунків по оплаті комунальних послуг.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність ухваленого у справі рішення.
Оскільки рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02 грудня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.
Головуючий
Судді