08 лютого 2016 року Справа № 922/3310/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддяЯценко О.В.,
суддіФролова Г.М., Ходаківська І.П.
розглянувши матеріали касаційної скарги Заступника прокурора Харківської області
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 21.09.2015 року
у справі№ 922/3310/15
господарського судуХарківської області
за позовомПрокурора Київського району міста Харкова
до1. Харківської міської ради, 2. Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Перемога 2000"
проскасування рішення, визнання недійсним державного акту та зобов'язання вчинити певні дії
Касаційна скарга заступника прокурора Харківської області на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.09.2015 року у справі № 922/3310/15 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.
Відповідно до статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, передбачено, що до скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно ч. 2 ст. 44 господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Заступник прокурор Харківської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.09.2015 року та заявив клопотанням про відстрочення сплати судового збору, до прийняття судового рішення у даній справі або звільнити його від сплати судового збору за подання касаційної скарги посилаючись на те, що Законом України "Про державний бюджет України на 2015 рік" видатки на сплату органами прокуратури судового збору не передбачені.
Порядок та розмір справляння судового збору визначається Законом України "Про судовий збір".
З 01.09.2015 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 року N 484-VIII, згідно з яким органи прокуратури виключено з платників, що звільняються від сплати судового збору.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
За приписами ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу, виходячи з вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України.
Прикінцевими положеннями Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 року N 484-VIII передбачено, що Кабінет Міністрів України має забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Відповідно до ст. 90 Закону України "Про прокуратуру" фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором України, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період.
Зважаючи на те, що у ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачена можливість відстрочення судом сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, заявник станом на 16.01.2016 не підтвердив, що до ухвалення судового рішення у справі (постанови суду касаційної інстанції) він має намір та можливість сплачувати судовий збір за подання касаційної скарги у справі.
Враховуючи приписи статті 129 Конституції України та зміст абзацу 3 пункту 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" в якій зазначено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Таким чином, прокуратура та інші органи державної влади, що утримуються за рахунок державного бюджету, і суб'єкти господарювання та громадяни поставлено законом у рівні умови щодо обов'язку сплачувати судовий збір, у зв'язку з чим вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг бюджетним установам перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України при застосуванні статті 8 Закону України "Про судовий збір" (ухвала Верховного Суду України від 13.11.2015 у справі № 910/3551/15).
Враховуючи вищевикладене, Вищий господарський суд України доходить висновку, що підстави для відстрочення або звільнення від сплати судового збору за клопотанням заступника прокурора в цьому випадку відсутні.
Неподання доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі та відхилення клопотання про відстрочення сплати судового збору є підставою для повернення касаційної скарги відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.
У зв'язку з поверненням касаційної скарги заступника прокурора Харківської області на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 клопотання про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження не розглядається.
Відповідно до ч. 3 ст. ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу.
За таких обставин, Вищий господарський суд України не може прийняти вказану касаційну скаргу до провадження і вона підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
1. Клопотання заступника прокурора Харківської області про відстрочення або звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.09.2015 року у справі № 922/3310/15 відхилити.
2. Касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.09.2015 року у справі № 922/3310/15 повернути скаржнику.
Головуючий суддяО.В. Яценко
СуддіГ.М. Фролова
І.П. Ходаківська