Справа № 11сс/796/283/2016. Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Категорія: скарга Доповідач ОСОБА_2
4 лютого 2016 року місто Київ
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
Головуючого судді ОСОБА_2
Суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
При секретареві ОСОБА_5
розглянувши матеріали провадження у скарзі за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2015 року, якою відмовлено в задоволенні його скарги на бездіяльність Генеральної прокуратури України, що полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, -
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2015 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність Генеральної прокуратури України, що полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
На обґрунтування слідчий суддя послалась на те, що хоча заява ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення дійсно була отримана Генеральною прокуратурою України, але, відповідно до п. 2.2 Інструкції з діловодства в органах прокуратури ця заява була зареєстрована та в силу п. 3.6 цієї ж Інструкції і ст. 218 КПК України направлена до органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходяться місця вчинення кримінальних правопорушень, щодо яких повідомлено в заяві, тобто до прокуратури міста Києва.
На цих підставах слідчий суддя визнала, що права та свободи ОСОБА_6 чи інших осіб порушено не було, а тому в задоволенні його скарги належить відмовити.
Не погодившись зі вказаним рішенням, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій заявляє, що всі неправосудні судові рішення для посібництва корупції, умисного приховування злочинів, посібництва тероризму, є незаконними; підставами для скасування або зміни таких рішень є істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону; заявляє він також про відвід низці суддів Апеляційного суду міста Києва, які, як він вважає, умисно порушують Конституцію України, присягу, фальсифікують матеріали справ для продовження корупції та злочинів, спричиняють шкоду бюджету держави на мільярди доларів, що призвело до розколу народу, втрати Криму, частину Донбасу, провалу АТО та загибелі більше 10 000 осіб; також апелянт заявляє, що незаконність і необґрунтованість оскаржуваної ухвали полягає в тім, що в судах безперешкодно діє особливо небезпечна стійка організована злочинна група, яка діяла при Януковичі та продовжує свою діяльність при ОСОБА_7 , для приховування злочинів, у тому числі посібництву терористів умисно порушує положення ст. 214 КПК України та рішення Конституційного суду України від 14 грудня 2011 року в тій частині, що внесення відомостей до ЄРДР є не право, а обов'язок слідчого, прокурора; повідомляє він також, що слідчому судді ОСОБА_1 він заявляв відвід.
На цих підставах апелянт просить для зупинення корупції та особливо тяжких злочинів, пов'язаних з нею, в тому числі посібництва тероризму, оплату тероризму з держбюджету, витребувати справу та встановити чи подана заява про злочини, які підлягають внесенню до ЄРДР.
До апеляційної скарги долучено копію ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 грудня 2012 року.
В апеляційні засідання ОСОБА_6 , не зважаючи на неодноразові переноси апеляційного розгляду та повідомлення його про час та місце апеляційного розгляду не прибув жодного разу, клопотань про перенесення розгляду на інший час не заявляв.
Зі змісту апеляційної скарги не вбачалось, яке саме рішення слідчого судді оскаржено апелянтом.
2 лютого 2016 року до Апеляційного суду міста Києва надійшли матеріали провадження у скарзі ОСОБА_6 разом з оскарженою ним ухвалою слідчого судді від 16 жовтня 2016 року.
Вивченням матеріалів провадження у скарзі встановлено, що ОСОБА_6 дійсно заявляв відвід судді ОСОБА_1 , який був встановленим порядком розглянутий 31 серпня 2015 року та в його задоволенні відмовлено.
Із тексту відводу та апеляційної скарги ОСОБА_6 не вбачається підстав для задоволення цього відводу, бо жодних конкретних фактів на підтвердження існування обставин, перелічених у ст. 75 КПК України він не навів та не вбачаються такі факти і з матеріалів провадження у скарзі.
Відповідно до ч.4 ст. 399 КПК України, у відкритті апеляційного провадження належить відмовити, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Ч.3 ст. 307 КПК України передбачає, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
Таким чином, ОСОБА_6 оскаржив таку ухвалу слідчого судді, яка апеляційному оскарженню не підлягає, а відтак, у відкритті апеляційного провадження за його скаргою належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 304, 399 КПК України, судова колегія, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2015 року, якою його скарга на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення залишена без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді: