03 лютого 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючий суддя: Качан В.Я.
Судді: Рейнарт І.М., Кирилюк Г.М.
Секретар: Архіпова А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
встановила:
У червні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29 вересня 2015 року позов задоволено частково. Шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 12.05.2012 ВРАЦС Дніпровського РУЮ у м. Києві, актовий запис № 437 - розірвано. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в сумі 800,00 грн. щомісячно, починаючи з 04.06.2013 й до досягнення дитиною повноліття.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить суд змінити рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 вересня 2015 року в частині розміру аліментів, зменшивши їх розмір до 500,00 грн. В іншій частині рішення залишити без змін.
В обґрунтування своїх вимог відповідач ОСОБА_1 посилається на те, що він є інвалідом ІІІ групи, не працевлаштований, єдиний дохід являє собою пенсію за інвалідністю та становить 979,00 грн., тому вважає оскаржуване рішення недостатньо обґрунтованим через неповноту встановлення обставин, які мають значення для справи, крім того, вважає, що судом неправильно застосовано норми матеріального права.
Заслухавши доповідь головуючого, пояснення позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_1, які з'явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що з 12.05.2012 року по 29.09.2015 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом із матір'ю ОСОБА_2
Справа 753/10429/15-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/1855/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Лужецька О.Р.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Качан В.Я.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29 вересня 2015 року шлюб між сторонами було розірвано. Рішення в цій частині відповідачем не оскаржується.
Як вбачається із посвідчення серії НОМЕР_2, виданого 01.01.2002, відповідач ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи, має дохід у вигляді пенсії за інвалідністю. ОСОБА_1 не працевлаштований.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача на утримання дитини аліментів в сумі 800,00 грн. щомісячно, суд першої інстанції виходив із того, що позивач як батько зобов'язаний утримувати дитину до досягнення нею повноліття, створювати необхідні передумови для її розвитку і забезпечення організації життя, тягар утримання малолітньої дитини однаковою мірою несе кожен із батьків, враховуючи, що відповідач є інвалідом ІІІ групи та має мінливий дохід.
Колегія суддів не може повністю погодитися з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 181, ст. 182 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Згідно ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Із п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 вбачається, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 р. N 606-XIV «Про виконавче провадження» він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.
Таким чином, колегією суддів встановлено, що в даному випадку відповідач не працевлаштований, є інвалідом ІІІ групи та отримує пенсію за інвалідністю в розмірі 979,00 грн.
При цьому, суд першої інстанції, стягуючи аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 800,00 грн., не з'ясував фактичні обставини справи та не врахував розмір доходу відповідача, зокрема того, що сума аліментів в розмірі 800,00 грн. перевищує 50 відсотків отримуваної відповідачем пенсії.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції вірно стягнуто з відповідача аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі, проте колегія суддів не погоджується із сумою аліментів в розмірі 800,00 грн., які підлягають щомісячному стягненню з відповідача, оскільки така сума аліментів перевищує 50 відсотків доходу відповідача.
З огляду на зазначене та обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що стягненню з відповідача на користь позивача на утримання дитини підлягають аліменти в розмірі 500,00 грн., оскільки саме така сума не є меншою 30% доходу відповідача та не є більшою 50% доходу відповідача, як це передбачено вимогами чинного законодавства.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції слід змінити в частині розміру суми аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на утримання малолітньої дитини, в решті рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням вимог чинного законодавства, є обґрунтованим та підлягає залишенню без змін.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом зменшення розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на утримання дитини. В решті рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів змінити в частині розміру стягнення аліментів.
Зменшити розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 на утримання дитини, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з суми 800,00 грн. (вісімсот гривень 00 копійок) до суми 500,00 грн. (п'ятсот гривень 00 копійок), починаючи з 04.06.2013 й до досягнення дитиною повноліття.
В решті рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 вересня 2015 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: