№ 33/796/226/2016 Постанова винесена суддею Броновицька О.В.
Категорія: ст. 124 КУпАП
01 лютого 2016 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Павленко О.П., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 24 грудня
2015 року
Постановою судді Деснянського районного суду м. Києва від 24 грудня 2015 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. Крім того, стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 243 гривень 60 копійок.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_2 18 січня 2016 року, тобто за межами визначеного ст. 294 КПК України десятиденного строку оскарження, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді місцевого суду скасувати та прийняту нову постанову, якою визнати винними у ДТП обох її учасників, а саме, його і водія автомобіля «Форд» ОСОБА_3
Одночасно ОСОБА_2 подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтував тим, що постанова не була проголошена суддею 24 грудня 2015 року, а з її змістом він ознайомився, отримавши 12 січня 2016 року копію судового рішення, відповідно до якого лише він є винним у порушенні правил дорожнього руху, не дивлячись на те, що в судовому засіданні головуючий повідомив, що вина в ДТП є обоюдною, тобто він до часу ознайомлення з текстом рішення був впевнений у визнанні судом винними у вчиненні адміністративного правопорушення обох учасників ДТП.
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що підстави для поновлення ОСОБА_2 строку на апеляційне оскарження постанови судді місцевого суду відсутні, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Водночас, строк на апеляційне оскарження постанови, винесеної суддею в справі про адміністративне правопорушення, може бути відновлений апелянту тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин.
Перевіркою провадження встановлено, що справа з протоколом про адміністративне правопорушення, складеним виключно щодо ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП, розглянута судом першої інстанції 24 грудня 2015 року в присутності ОСОБА_2, який надав суду пояснення, і в це же день винесена постанова, в резолютивній частині якої указано прийняте судом рішення та роз'яснено порядок і строки його оскарження (а.с. 13-14).
Крім того, ОСОБА_2 25 грудня 2015 року, тобто на наступний день після постановлення рішення, сплатив накладений на нього штраф та судовий збір, і зазначене в сукупності з даними, викладеними у постанові, свідчить про його обізнаність з результатами розгляду справи та суттю постановленого рішення (а.с. 17-18).
Таким чином, доводи ОСОБА_2 про те, що суддею 24 грудня 2015 року було оголошено інше за змістом рішення, ніж указано в постанові, є безпідставними, бо суперечать матеріалам справи. Посилання ж ОСОБА_2 на те, що копію судового рішення він отримав лише 12 січня 2016 року, а тому й не міг своєчасно реалізувати своє право на апеляційне оскарження, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки в даному випадку, враховуючи, що рішення судом першої інстанції постановлено за участю ОСОБА_2, не є поважними причинами пропуску процесуального строку.
Оскільки доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, апелянтом не надано, а обставини, на які він посилається, не ґрунтуються на матеріалах справи і не можуть бути визнані поважними причинами пропуску процесуального строку, то у його поновленні слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути ОСОБА_2
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя
Відмовити ОСОБА_2 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Деснянського районного суду м. Києва від
24 грудня 2015 року в справі про адміністративні правопорушення за ст. 124 КУпАП стосовно ОСОБА_2.
Апеляційну скаргу повернути ОСОБА_2.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду м. Києва Павленко О.П.