ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"02" лютого 2016 р. Справа № 809/4413/15
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Лучко О.О.
при секретарі Волочій Л.І.
за участю сторін:
позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: Цахнюк Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1,
до відповідача: Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області,
про визнання дій протиправними та зобов"язання до їх вчинення,-
15.12.2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області щодо вимоги сплати позивачем коштів за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон в розмірі 391,47 грн. та зобов"язання Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області повернути позивачеві зайво сплачені кошти в розмірі 391,47 грн.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що 26.05.2015 року звернувся до ГУ ДМС України у Івано-Франківській області з метою оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон. У відповідності до вимог постанови КМУ від 13.03.13 р. № 185 ним було подано ряд документів, в т.ч. і платіжний документ про сплату державного мита в розмірі 170 грн., сплаченого відповідно до Декрету КМУ № 7-93 від 21.01.1993 року "Про державне мито". Однак, відповідач вимагав сплатити ще 87,15 грн. за послуги ДМС та 304,32 грн. за бланк паспорта. Такі дії відповідача позивач вважає протиправними, оскільки ні Законом України «Про порядок виїзду з України та вїзду в Україну громадян України», ні Порядком централізованого оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженим постановою КМУ від 13.03.13 р. № 185, ні Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затвердженими постановою КМУ № 231 від 31.03.1995 р., не передбачено обов'язку особи сплачувати будь-які платежі, крім державного мита. Кошти в розмірі 87,15 грн. та 304,32 грн. ОСОБА_1 сплатив для отримання паспорту, однак вважає, що вони підлягають відшкодуванню на його користь з наведених вище підстав. Просив адміністративний позов задоволити повністю.
Представник відповідача проти позову заперечила з підстав, наведених у письмовому запереченні. Додатково пояснила, що процедура оформлення та видачі паспорта передбачає вчинення територіальними підрозділами Державної міграційної служби України дій не тільки щодо прийняття від заявника документів, але й цілого комплексу дій, повязаних з оформленням анкети отримувача паспорта, перевіркою достовірності, обробкою та збереженням заявлених особою даних, оформленням паспорта, дані до якого вносяться способом лазерного гравірування тощо. Зазначені дії визначають зміст послуг з оформлення та видачі паспорта, які надаються територіальними підрозділами ДМС України. Зазначила, що видача паспорта громадянина України для виїзду за кордон спрямована на набуття особою права на виїзд з України і в'їзд в Україну, що є результатом надання ДМС України відповідної адміністративної послуги. Відповідно до Постанови КМУ № 795 від 04.06.2007 року та № 1098 від 26.10.2011 року адміністративна послуга з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон є платною в розмірі 87,15 грн., а також передбачає видачу бланка паспорта, вартість якого складає 304,32 грн. А тому сплата коштів в розмірі 391,47 грн. відповідає вимогам чинного законодавства. Враховуючи вищенаведене, представник відповідача в судовому засіданні просила у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
25.05.2015 р. позивач звернувся до УДМС України в Івано-Франківській області з метою оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон та одночасно подав такі документи: паспорт громадянина України та його копії, закордонний паспорт, платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита в розмірі 170 грн., довідку про присвоєння ідентифікаційного номера з її копіями та свідоцтво про народження.
Крім зазначених документів, позивачем на вимогу працівника УДМСУ в Івано-Франківській області було подано два платіжні документи, а саме: про сплату вартості нетермінового оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон у розмірі 87,15 грн. і про сплату вартості бланка паспорта у розмірі 304,32 грн., а всього в розмірі 391,47 грн.
30 жовтня 2015 року було оформлено та видано позивачу паспорт (датою видачі в паспорті значиться 20 жовтня 2015 року).
Підставою для звернення із адміністративним позовом стали неправомірні, на думку позивача, дії відповідача щодо вимоги сплати ним коштів в розмірі 391,47 грн., оскільки для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон законодавством передбачено обов»язок сплати тільки державного мита в розмірі 170 грн.
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.
Основним нормативно-правовим актом, що регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері є Закон України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» №3857-ХІІ від 21.01.1994 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №3857-ХІІ).
В ст.1 даного Закону закріплено, що громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в'їхати в Україну.
Документами, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну та посвідчують особу громадянина України під час перебування за її межами, є, зокрема, паспорт громадянина України для виїзду за кордон (ст.2 Закону №3857-ХІІ).
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №3857-ХІІ оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон провадиться громадянам України, які постійно проживають в Україні і досягли 18-річного віку, за особистим клопотанням про отримання паспорта або через своїх законних представників до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства. Порядок оформлення, видачі, обміну, повернення, вилучення, знищення, визнання недійсним паспорта громадянина України для виїзду за кордон визначається Кабінетом Міністрів України. Бланки паспорта громадянина України для виїзду за кордон виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства.
Крім того, в ст.7 даного Закону передбачено, що правила оформлення і видачі паспортів, їх тимчасового затримання та вилучення визначаються відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України та підлягають опублікуванню.
На реалізацію наведеної норми, Кабінетом Міністрів України 31.03.1995 року було прийнято постанову №231, якою затверджено Правила оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення. Дана постанова втратила чинність відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №682 від 26.11.2014 року.
Натомість постановою Кабінету Міністрів України №152 від 07.05.2014 року затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, його тимчасового затримання та вилучення.
В п.16 даного Порядку передбачено, що за оформлення паспорта для виїзду за кордон (у тому числі замість втраченого або викраденого), його обмін справляється плата (за кордоном - консульський збір) у порядку та у розмірах, встановлених законодавством.
Відповідно до ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» №7-93 від 21.01.1993 року платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.
В п.5 ст. 2 та п.п. «б» п.6 ст.3 даного Декрету визначено, що державне мито справляється за видачу документів на право виїзду за кордон і про запрошення в Україну осіб з інших країн, за продовження строку їх дії та за внесення змін до цих документів та встановлюються в таких розмірах: за видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон - 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170,00 грн.
Жодних інших обов'язкових платежів даними нормативними актми на момент звернення позивача із заявою про оформлення і видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон не передбачено.
Таким чином, сплата установленого Декретом державного мита покриває вартість витрат, пов'язаних із учиненням відповідачем дій щодо видачі громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон (у тому числі й вартість бланка). Тому, на думку суду, він не вправі вимагати повторної оплати тих самих дій (послуг) на підставі іншого нормативно-правового акта.
Відповідно до ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
В своїй постанові Верховний Суд України від 17.12.2013 року по справі №21-441а13, зазначив, що сплата установленого Декретом державного мита покриває вартість витрат, повязаних із учиненням міграційною службою дій щодо видачі громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон (у тому числі й вартість бланка). Тому міграційна служба не вправі вимагати повторної оплати тих самих дій (послуг) на підставі іншого нормативно-правового акта.
Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про протиправність вимог міграційної служби щодо надання та сплати за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон документів і платежів, які не передбачені Законом України №3857-XII та Правилами спеціальними правовими актами, що врегульовують ці правовідносини.
Відтак, посилання представника відповідача на постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання» № 795 від 04.06.2007 року в обґрунтування правомірності стягнення плати за надання послуги з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон у розмірі 87,15 грн та на п.4 Порядку надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання підрозділами МВС та ДМС платних послуг» № 1098 від 26.10.2011 року, як на обґрунтування правомірності стягнення вартості бланка паспорта в розмірі 304,32 грн, з огляду на вищенаведене суд оцінює критично.
За змістом ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо вимоги сплати позивачем коштів в розмірі 87,15 грн як плати за послуги ДМС України та 304,32 грн. як плати за вартість бланку паспорта громадянина України для виїзду за кордон. А тому підлягає задоволенню і позовна вимога про зобов»язання відповідача повернути позивачу зайво стягнені кошти за додаткові послуги ДМС в розмірі 87,15 грн та за вартість бланку паспорта громадянина України для виїзду за кордон в розмірі 304,32 грн., а всього в розмірі 391,47 грн.
Стосовно судових витрат, то відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
А тому підлягає стягненню з Управління Державної міграційної служби України у Івано-Франківській області за рахунок бюджетних асигнувань даного суб"єкта владних повноважень на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 974,40 грн.
На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст.2, 8-14, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Управління Державної міграційної служби України у Івано-Франківській області щодо вимоги сплати ОСОБА_1 коштів за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон в розмірі 391,47 грн. (триста дев"яносто одної гривні сорока семи копійок).
Зобовязати Управління Державної міграційної служби України у Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 37794486) повернути ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1, прож. вул.Молодіжна 54/95, м.Івано-Франківськ, Івано-Франківська область 76009) сплачені кошти за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон в розмірі 391,47 грн. (триста дев"яносто одну гривню сорок сім копійок).
Стягнути з Управління Державної міграційної служби України у Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 37794486) за рахунок бюджетних асигнувань даного суб"єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1, прож. АДРЕСА_1) сплачений судовий збір в розмірі 974,40 грн. (дев"ятсот сімдесят чотири гривні сорок копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя: /підпис/ Лучко О.О.
Постанова складена в повному обсязі 08.02.2016 року.