Справа № 350/1639/15-к
1-кс/350/1/2016
08 лютого 2016 року смт. Рожнятів
Слідчий судя Рожнятівського районного суду Івано - Франіквської області - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника скаржниці адвоката ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_5 на постанову слідчого від 24 червня 2014 року про закриття кримінального провадження № 12012090220000036,
У своїй скарзі скаржниця просить скасувати постанову в.о. заступника начальника СВ Рожнятівського РВ УМВСУ в Івано-Франківській області капітана міліції ОСОБА_6 від 24 червня 2014 року про закриття кримінального провадження №12012090220000036 на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України з мотивів відсутності складу кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 129 ч. 1, 194 ч. 1 та 356 КК України та відновити досудове провадження.
Скаржниця свою скаргу мотивувала тим, що зранку 2 липня 2012 року носила сіно з грядки в сарай. В цей час до неї підбіг племінник ОСОБА_7 , який проживає по-сусідству, і на ґрунті особистих неприязних відносин, став обзивати її нецензурними словами, наніс кілька ударів вилами в ділянку спини, верхніх кінцівок, голови та погрожував вбивством. Разом з ОСОБА_7 до неї підбігла його дружина ОСОБА_8 і стала наносити їй удари палицею по ногах. При цьому подружжя ОСОБА_9 заявляли, що йдуть розбирати стодолу, оскільки вважають вказану господарську споруду своїм майном.
ОСОБА_7 приніс драбину, виліз на дах стодоли і молотком став бити шифер, уламки якого кидав у неї, продовжуючи при цьому погрожувати їй вбивством, а саме кричав, що заріже її або зарубає, так як йому тюрма не страшна, бо він вже в тюрмі раніше сидів.
Вона втекла з свого подвір'я на дорогу, де зупинила попутній автомобіль та поїхала до своєї дочки ОСОБА_10 у с. Підлісся. Про події, які відбулися між нею та подружжям ОСОБА_9 вона розповіла дочці, після чого остання поїхала до Рожнятівського РВ УМВС та подала відповідну заяву від її імені.
Згідно виданого їй направлення, її оглянув судово-медичний експерт у м. Калуш, за призначенням якого вона на протязі тижня стаціонарно лікувалася у відділенні нейрохірургії Калуської районної лікарні.
24 червня 2014 року в.о. заступника начальника СВ Рожнятівського РВ УМВСУ в Івано-Франківській області капітан міліції ОСОБА_11 виніс оскаржувану постанову про закриття кримінального провадження, яку мотивував відсутністю об'єктивних даних, які б вказували на те, що ОСОБА_7 пошкодив та знищив її майно, і здобути будь-які фактичні дані на підтвердження реальної погрози їй вбивством слідчим не вдалося.
Вважає, що ОСОБА_7 вчинив відносно неї протиправні злочинні дії, які мають ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 129, ч. 1 ст. 194, ст. 356 КК України. Слідчий зазначені обставини не дослідив та не дав їм належної правової оцінки та передчасно прийняв незаконну постанову про закриття кримінальної справи.
У судовому засіданні скаржниця свою скаргу підтримала та пояснила, що дійсно 2 липня 2012 року ОСОБА_7 погрожував їй убивством, самоправно розібрав належну їй господарську споруду , пошкодивши належне їй майно, однак за вчинення зазначених злочинних дій його безпідставно не притягнуто до кримінальної відповідальності.
Правовстановлюючих документів, які б підтверджували належність їй господарської споруди, яку розібрав ОСОБА_7 вона не має, що саме додатково повинен був дослідити слідчий не знає.
Скарга підтримана представником скаржниці адвокатом ОСОБА_4 з наведених у скарзі підстав.
Прокурор категорично заперечила проти задоволення скарги, вважає, що постанова слідчого постановлена на підставі всебічно і повно досліджених органом досудового розслідування доказів, які з достовірністю спростовують твердження скаржниці, що саме за викладених обставин ОСОБА_7 пошкодив та знищив її майно та погрожував їй убивством. Будь-які об'єктивні докази, які б підтверджували вчинення злочинів ОСОБА_7 у ході досудового розслідування не здобуті, скаржниця на такі не вказує.
Вислухавши думки усіх учасників процесу з приводу скарги приходжу до висновку, що скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, а за змістом ст. 94 КПК України, слідчий за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, для прийняття відповідного процесуального рішення.
Оскаржувана постанова про закриття кримінальної справи винесена слідчим на підставі п. 2 ч. 1 ст. 286 КПК України, тобто у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Відповідно до наявних в матеріалах кримінального провадження документів - плану встановлення меж земельної ділянки будинок по АДРЕСА_1 належить скаржниці ОСОБА_5 , а прилегла до будинку господарська споруда (сарай) належить ОСОБА_7 .
Допитана в якості потерпілої ОСОБА_5 у своїх показаннях вказала, що 02 липня 2012 року, вважаючи сарай ОСОБА_7 своєю власністю, заносила в нього сіно. Її племінник ОСОБА_7 , який проживає по-сусідству, побачивши такі її дії, взяв вила та підбіг до неї. Коли останній наблизився, вона помітила в його кишені ніж. ОСОБА_7 щось їй сказав, напевно пригрозив вбивством, після чого почав наносити їй удари вилами по різних частинах тіла. Після цього ОСОБА_7 , взявши з дому відповідні інструменти, почав розбирати дах господарської споруди, яка на її думку належить їй, що підтверджується протоколом допиту потерпілого (а. к. п. 28-30).
Допитані в якості свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_12 вказали, що господарська споруда, яку ОСОБА_5 вважає своєю, належить їм і вони її розібрали. Факти спричинення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень та висловлювання в адресу останньої будь-яких погроз заперечили, що підтверджується протоколами допитів свідків (а.к.п. 41-44). Їхні показання підтвердили допитані у ході досудового розслідування сусіди ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 (а к. п. 135, 136, 137).
Аналізуючи зібрані у ході досудового слідства докази, слідчий дійшов правильного висновку про те, що викладені у заяві про вчинення злочину ОСОБА_5 обставини щодо погрози вбивством та пошкодження і знищення її майна не знайшли свого підтвердження, оскільки доказів, які б свідчили про реальну погрозу вбивством не виявлено, а даних, що господарська споруда належить не ОСОБА_7 , а саме скаржниці вона не представила. Тому в діях ОСОБА_7 відсутній склад злочинів, передбачених ст. ст. 129 ч.1, 194 ч. 1, 356 КК України.
З матеріалів дослідженого в судовому засіданні кримінального провадження вбачається, що слідчим, з метою встановлення та перевірки обставин справи, проведенні всі необхідні слідчі дії та дано правильну правову оцінку зібраним доказам.
За таких обставин постанова про закриття кримінального провадження відповідає вимогам закону щодо обґрунтованості та вмотивованості прийнятого рішенння, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 303-307 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні скарги ОСОБА_5 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження № 12012090220000036 від 24 червня 2014 року відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1