"06" березня 2007 р. Справа № 11/42/07
м. Миколаїв
За позовом: Державного підприємства “Дельта-лоцман»
(54017, м.Миколаїв, вул.Лягіна, 27)
до відповідача: Приватного підприємства “ФАМ Балкерс»
(87515, Донецька обл.., м.Маріуполь, пр.Леніна, 1)
Суддя Василяка К.Л.
Від позивача: Питомець Г.П. -дов. №9 від 27.11.2006р.,
Від відповідача: Дегтярьов Ю.В.- директор.
Суть спору: про: визнання договору б/н від 16.10.2006р. укладеним в редакції позивача
Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що у відносинах з позивачем він може діяти виключно як представник судновласників у розумінні ч.1.3 ст.237 ЦК України і не може нести повної матеріальної відповідальності, на його думку позивачем пропущені строки для врегулювання розбіжностей у судовому порядку, як наслідок чого пропозицію відповідача щодо укладання договору в його редакції слід вважати прийнятою. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити та одночасно визнати договір укладеним в його редакції.
Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд -
Загальний порядок укладання господарських договорів між господарюючими суб'єктами регулюється ст. 181 Господарського кодексу України.
Частина 1 названої статті передбачає, що господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Частина 2 цієї статті передбачає, що проект договору може бути запропоновано будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надсилається другій стороні у двох примірниках.
Листом за вих. №20 від 28.09.2006р., який було відправлено поштою 29.09.2006р., про що свідчить запис на листі та копія поштової квитанції, позивач направив на адресу відповідача проект договору б/н про надання послуги з лоцманського проведення та регулювання руху суден який прохав в 10-ти денний термін підписати та повернути для реєстрації.
Частина 3 статті 181 ГК України говорить, що сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
Частина 4 згаданої статті передбачає, що за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження в договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Листом за вих. №143 від 16.10.2006р. морське агентство «ФАМ» направило на адресу начальника відокремленого підрозділу ДП «Дельта-лоцман» в м.Маріуполі лист, в якому повідомляло, що надсилає підписаний ним договір про надання лоцманських послуг та послуг та послуг служби регулювання суден та додаткову угоду.
Одночасно адресату повідомлялось, що договір підписано з протоколом розбіжностей, який запропоновано підписати та один примірник повернути в термін відповідно до чинного законодавства.
Як передбачено ч.5 названої статті ГК України, сторона, яка одержала протокол розбіжностей по договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати у цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
Як зазначено в позовній заяві підписаний відповідачем спірний договір з протоколом розбіжностей було отримано ним 18.10.2006р. (вх.№17) але жодної з розбіжностей врегульована не була і не була включена до договору.
В той же час, 6.11.2006р., тобто у двадцятиденний строк, державне підприємство звернулось до господарського суду з позовом про визнання договору б/н від 16.10.2006р. укладеним в редакції позивача.
Такі дії позивача свідчать про те, що ним не прийняті пропозиції відповідача.
Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.
Частина 5 ст. 181 Господарського кодексу України передбачає можливість передачі спору до суду щодо врегулювання розбіжностей, які не були прийняті після отримання договору з розбіжностями.
В той же час, названою статтею передбачено, що передача спору щодо врегулювання розбіжностей до суду, можлива лише тоді, коли на це є згода другої сторони.
Доказів того, що позивач отримав згоду відповідача на передачу спору до суду сторонами не надано.
Отже, за таких підстав спір не підлягає вирішенню у судовому порядку, оскільки договір вважається неукладеним.
Оскільки Державне підприємство «Дельта-Лоцман» не визнано у встановленому порядку монополістом на ринку послуг, що ним надаються, а відповідач є суб'єктом підприємницької діяльності, і діючим законодавством не передбачено обов'язку для сторін у цьому спорі обов'язкове укладання договорів на про надання послуги з лоцманського проведення та регулювання руху суден, суд вважає, що дія частини сьомої до цих спірних правовідносин застосована бути не може.
Керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
У разі подання апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Суддя К.Л.Василяка
14.03.2007р.