Справа №2-72 2008 p.
Рішення
іменем України
30 січня 2008 року Березанський районний суд
Миколаївської області
в складі: головуючого судді Дорошенко А.В.
при секретарі Якубець С. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Березанка цивільну справу за позовомОСОБА_1 до Дмитрівської сільської Ради Березанського району, третя особа - Державна нотаріальна контора Березанського району про визнання права власності на земельну ділянку, -
встановив:
Позивачка ОСОБА_1 09.01.2008 р. звернулась до суду з позовом до Дмитрівської сільської Ради Березанського району про визнання права власності на земельну ділянку, мотивуючи тим, ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла її бабуся ОСОБА_2 і після її смерті відкрилася спадщина за заповітом на земельну частку (пай) розміром 8, 86 в умовних кадастрових гектарах. При зверненні до державної нотаріальної контори було встановлено, що державний акт на землю, виданий на ім'я бабусі, оформлений неналежним чином: в державному акті зазначено дві земельні ділянки, в зв"язку з чим оформити спадщину нотаріально неможливо. Тому позивачка просить визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 8, 79 га згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, виданого на ім'я ОСОБА_2.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала у повному обсязі і пояснила, що вона проживала разом з бабусею - ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1р.. Крім неї у бабусі ще є донька, тобто її мати, яка проживає окремо. Бабуся при житті склала на неї заповіт, яким заповідала належну їй землю площею 8, 79 гектарів, а матері заповідала ощадкнижку. Так як в державному акті зазначено 2 земельні ділянки, в нот конторі їй було роз'яснено право на звернення до суду.
Представник відповідача - Дмитрівьської сільської Ради надав письмову заяву до суду про визнання позову в повному обсязі.
Третя особа - завідуюча Березанською Державною нотаріальною конторою позовні вимоги вважає обґрунтованими, оскільки при видачі державного акту на землю допущені помилки, тому оформлення спадщини нотаріально неможливе.
Заслухавши пояснення позивачки, третьої особи, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1р. (а.с. 15) належали дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Дмитрівської сільської Ради Березанського району Миколаївської області
загальною площею 8, 79 гектари на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, виданого 10.08.2005р. Березанською райдержадміністрацією (а.с. 7).
З довідки виконкому Дмитрівської сільської Ради вбачається, що ОСОБА_2 дійсно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 1984р. по день смерті 12.05.2007р.. За цією адресою разом із спадкодавцем постійно проживала онука ОСОБА_1 з 1984р. по теперішній час (а.с. 8).
Згідно заповіту від 02.03.2001р., укладеному в Дмитрівській сільській Раді та зареєстрованому в реєстрі за №29, ОСОБА_2 належний їй сертифікат на земельну частку (пай) серії НОМЕР_4, виданий їй на підставі рішення Березанської райдержадміністрації від 11.09.1996р. за №221, розміром 8, 86 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки на місцевості, заповіла онучці - позивачці ОСОБА_1 (а.с. 5).
Довідкою виконкому Дмитрівської сільської Ради підтверджено, що земля, яка зазначена в заповіті, зареєстрованому за № 29 та посвідченому Дмитрівською сільською Радою 02.03.2001р. на ім'я ОСОБА_1 - це та земля, на яку видано Державний акт (а.с. 16).
Тому відповідно до ст. 1235 ЦК України позивачка ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом.
Разом з тим, оскільки спадкодавцю було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку з порушенням вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 449 від 02.04.2002р. „Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою", в зв'язку з чим позивачка не має змоги отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину, відповідно до ст. 3 ЦПК України вона має право звернутися до суду за захистом свого невизнаного права.
Оскільки позивачка є спадкоємцем за заповітом, має право на отримання спадщини, яке ніким не оспорюється, відповідно до норм ст. 328 ЦК України вона набує право власності на майно, одержане внаслідок успадкування.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212, 215 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на дві земельні ділянки загальною площею 8, 79 гектари для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Дмитрівської сільської Ради Березанського району Миколаївської області: кадастрові номера - НОМЕР_1, НОМЕР_2, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, виданого 10 серпня 2005 року Березанською райдержадміністрацією на ім'я ОСОБА_2.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.