Справа № 649/13/16-ц
Провадження №2/649/49/16
28 січня 2016 року Великолепетиський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого Соловйов В.В.
секретаря судових засідань Погорілої О.С.
за участю: позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Велика Лепетиха цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 05 вересня 2003 року він уклав з ОСОБА_4 договір купівлі-продажу житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташований за адресою: АДРЕСА_1. Право власності ОСОБА_4 на вказаний житловий будинок підтверджується особовим рахунком НОМЕР_2 та записом погосподарської книги №4 Князегригорівської сільської ради, оскільки відповідно до п. 6 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966 p., житлові будинки, що розташовані в сільських населених пунктах реєстрації не підлягали. У 2003 році був чинним ЦК України від 18.07.1963 р., тому необхідно застосовувати норми саме цього нормативно-правового акту. Таким чином, будучи власником житлового будинку ОСОБА_4 відповідно до ст. 225 ЦК України мала право продажу житлового будинку. Позивач зазначив, що ним за вказаний житловий будинок були сплачені кошти у повному розмірі та прийнято житловий будинок, а ОСОБА_4 прийняла кошти за проданий будинок і пообіцяла нотаріально оформити його на протязі місяця у Великолепетиській державній нотаріальній конторі. Але цього зроблено не було, а на його неодноразові вимоги нотаріально посвідчити договір купівлі - продажу житлового будинку ОСОБА_4 повідомляла, що не може цього зробити за станом здоров'я. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла. Відповідно до ст. 224 ЦК України від 18.07.1963 р. за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає у власність майно другій стороні (покупцеві), а покупець приймає майно і сплачує за нього певну грошову суму. Відповідно до ст. 227 ЦК України від 18.07.1963 р. договір купівлі-продажу житлового будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору. Відповідно до ч. 2 ст. 47 ЦК України від 18.07.1963 p. якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається. Позивач вважає, що він зі своєї сторони повністю виконав угоду, сплативши кошти за будинок, прийняв його та проживає у ньому, а ОСОБА_4 ухилялася від нотаріального посвідчення угоди, чим позбавляє його права стати власником цього майна. Позивач також зазначив, що позов звернено до ОСОБА_3, оскільки він є сином ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 і прийняв спадщину після смерті матері. Позивач просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, укладений 05 вересня 2003 року між ним та ОСОБА_4, а також визнати за ним право власності на житловий будинок, господарські будівлі та споруди, до складу якого входять: літ. А - житловий будинок загальною площею 110,7 кв.м., житловою площею 66 кв.м.; літ. А1 - господарська прибудова; літ. Б - літня кухня; літ. б - прибудова; літ. В - сарай; літ. Г - гараж; літ. Д - погріб з шийкою; літ. Е - сарай; літ. Ж - сарай; літ. З - туалет, №1 - огорожа; № 2 - огорожа; №3 - ворота, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позов підтримав та просить суд його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з"явився, але надав до суду заяву у якій зазначив, що позов визнає, не заперечує проти його задоволення та просить суд розглядати справу у його відсутність.
Вислухавши пояснення позивача та вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 4 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який набрав чинності 01.01.2004 року, даний ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
З матеріалів справи видно, що дані правовідносини між сторонами виникли 05.09.2003 року, тобто до набрання чинності ЦК України, який набрав чинності 01.01.2004 року, а тому до них потрібно застосовувати норми матеріального права, які діяли до набрання чинності цим кодексом, а саме ЦК України в редакції 1963 року.
Відповідно до ст. 224 ЦК України (в редакції 1963 року) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець передає у власність майно другій стороні (покупцеві), а покупець приймає майно і сплачує за нього певну грошову суму.
05.09.2003 року між позивачем та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1.
Право власності ОСОБА_4 на вказаний житловий будинок підтверджується довідкою Князегригорівської сільської ради за №875 від 14.12.2015 року, у якій зазначено, що згідно запису по погосподарським книгам сільської ради книга №4, особовий рахунок НОМЕР_2 житловий будинок, рік забудови 1964, розташований на земельній ділянці орієнтовною площею 0,25 га. в АДРЕСА_1, значиться за громадянкою ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідно до п. 6 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966 p., житлові будинки, що розташовані в сільських населених пунктах реєстрації не підлягали.
Таким чином, будучи власником житлового будинку ОСОБА_4 відповідно до ст. 225 ЦК України мала право продажу житлового будинку.
Позивачем ОСОБА_2 сплачені кошти у повному розмірі та прийнято житловий будинок, а ОСОБА_4 прийняла кошти за проданий будинок, але нотаріально договір не оформила за станом здоров'я, та ІНФОРМАЦІЯ_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 04.02.2014 року.
Так, листом Великолепетиської державної нотаріальної контори вих. №3/01-16 від 27.01.2016 року підтверджується, що спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 є її син ОСОБА_3, який фактично прийняв спадщину за законом та за заповітом, оскільки він на момент смерті спадкодавця проживав разом з нею та вступив в управління спадковим майном.
Статтею 1216 ЦК України визначено поняття спадкування, а саме: спадкуванням є перехід прав та обов"язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а тому суд вважає, що позивач ОСОБА_2 правомірно звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_3, який є спадкоємцем після смерті спадкодавця ОСОБА_4
Згідно ст. 227 ЦК України (в редакції 1963 року) договір купівлі-продажу нерухомого майна повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору.
Відповідно до ст. 47 ЦК України (в редакції 1963 року) нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу. Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Згідно технічного паспорту виготовленого ТОВ "Укртехінвентаризація" до складу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, входять: літ. А - житловий будинок загальною площею 110,7 кв.м., житловою площею 66 кв.м.; літ. А1 - господарська прибудова; літ. Б - літня кухня; літ. б - прибудова; літ. В - сарай; літ. Г - гараж; літ. Д - погріб з шийкою; літ. Е - сарай; літ. Ж - сарай; літ. З - туалет, №1 - огорожа; № 2 - огорожа; №3 - ворота.
Беручи до уваги, що позивачем виконані усі істотні умови договору купівлі-продажу житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_1, сплачена вартість майна та отримано предмет договору, а також те, що не відбулося нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу з вини ОСОБА_4, яка померла, що позбавляє Покупця права стати повноправним власником придбаного майна, Відповідач ОСОБА_3, який є спадкоємцем майна ОСОБА_4 позов визнав, а тому відповідно до ст. 47 ЦК України в редакції 1963 року, суд вважає можливим визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна та визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1, а тому позов ОСОБА_5 підлягає задоволенню.
На підставі ст.ст. 47, 80, 224, 227 ЦК України (в редакції 1963 року), керуючись п. 4 прикінцевих та перехідних положень ЦК України (від 01.01.2004 року), ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, який був укладений 05 вересня 2003 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на житловий будинок, господарські будівлі та споруди, до складу якого входять: літ. А - житловий будинок загальною площею 110,7 кв.м., житловою площею 66 кв.м.; літ. А1 - господарська прибудова; літ. Б - літня кухня; літ. б - прибудова; літ. В - сарай; літ. Г - гараж; літ. Д - погріб з шийкою; літ. Е - сарай; літ. Ж - сарай; літ. З - туалет, №1 - огорожа; № 2 - огорожа; №3 - ворота, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Херсонської області через Великолепетиський районний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий підпис
Суддя В.В. Соловйов
Секретар с/з О.С. Погоріла